Ухвала суду № 54509674, 17.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4884/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

17 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Безименної Н.В., Кобаля М.І.

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2015 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ «Укрнафта» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Лохвицької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.11.2014: № 0001962200, № 0001972200.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2015 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ПАТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ: 00135390) з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин (нафта, газ) за червень місяць 2014 року.

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено акт № 88/16-17-22/00135390 від 24.10.2014.

В подальшому, на підставі акту № 88/16-17-22/00135390 від 24.10.2014 Лохвицькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення - рішення, а саме:

- № 0001972200 від 06.11.2014, яким позивачу за несвоєчасну сплату самостійно визначених грошових зобов'язань по платі за користування надрами для видобування природного газу на суму 971715,60 грн. визначено штраф у розмірі 10% у сумі 97 171,55 грн;

- № 0001962200 від 06.11.2014, яким позивачу за несвоєчасну сплату самостійно визначених грошових зобов'язань по платі за користування надрами для видобування нафти на суму 6 027 587, 33 грн визначено штраф у розмірі 10% у сумі 602 748,73 грн.

Не погоджуючись з правомірністю податкових повідомлень - рішень, позивач оскаржив їх до контролюючих органів вищого рівня в адміністративному порядку шляхом направлення скарг.

Так, за результатами адміністративного оскарження, рішеннями про результати розгляду скарги Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 60/10/16-31-10-04-11 від 23.01.2015 та Державної фіскальної служби № 3445/6/99-99-10-01-02-25 від 20.02.15, скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення - рішення № 0001972200, №0001962200 від 06.11.2014 - без змін.

Відповідно до пп. 263.11.1 п. 263.11 ст. 263 Податкового кодексу України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що при видобуванні вуглеводневої сировини дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до контролюючого органу.

Згідно з пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 49.20. ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Згідно матеріалів справи, останній день подання податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за червень 2014 року припадав на 20.07.2014 - неділю.

Тобто, зважаючи на те, що неділя згідно з частини другої ст. 67 Кодексу законів про працю України була вихідним днем, то останнім днем - граничного строку подання такого розрахунку згідно з пп. 49.18.1 п. 49.18, п. 49.20. ст. 49 Податкового кодексу України було саме 21.07.2014.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем подано податкові розрахунки з плати за користування надрами за червень 2014 року до закінчення граничного строку їх подання, що відповідачем не заперечується і підтверджується інформацією, наведеною у Розрахунках штрафних санкцій, доданих до спірних податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до пп. 263.12.1 п. 263.12 ст. 263 Податкового кодексу України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов'язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ними контролюючому органу.

Таким чином, граничним строком подання податкових розрахунків за червень 2014 року було 21.07.2014, податкові зобов'язання по платі за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за червень 2014 року підлягали сплаті протягом десяти календарних днів, тобто до 31.07.2014, а не 30.07.2014, як це визначено в Акті відповідачем внаслідок хибного трактування положень пп. 49.18.1 п. 49.18, п. 49.20. ст. 49 Податкового кодексу України.

Позивачем визначені в податкових розрахунках податкові зобов'язання сплачені вчасно, що підтверджується платіжними дорученнями № 4764 від 29.07.2014 (на суму 6 027 587, 34 грн) та № 4886 від 29.07.2014 (на суму 971 815, 59 грн) та листом ПАТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0./7-20150216/3672 від 20.02.2015.

В Акті відповідача, а також у Розрахунках штрафних санкцій, доданих до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, також зазначено 31.07.2014 як дата фактичної сплати вищезазначених податкових зобов'язань.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що повивачем належним чином виконано обов'язок по сплаті за червень 2014 року плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини, шляхом сплати визначеної в податкових розрахунках суми грошових зобов'язань в повному обсязі та у визначені ПК України строки, тому правових підстав для нарахування відповідачем штрафу та прийняття спірних податкових повідомлень - рішень № 0001962200, № 0001972200 від 06.11.2014, у податкового органу не було.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.

Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, керуючись положеннями статей 88, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з Лохвицької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 5 359, 2 грн.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2015 - без змін.

Стягнути з Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області судовий збір у розмірі 5 359, 2 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 22.12.2015.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: Н.В. Безименна

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Кобаль М.І.

Безименна Н.В.