Ухвала суду № 54509669, 14.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №759/10299/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Борденюк В.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

14 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Чорної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва, в якому просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2; зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 19.05.2015.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Святошинського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Позивач та його представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач 19 травня 2015 року звернувся до територіального управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Листом Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва від 03.06.2015 №980/8-П позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки останнім не підтверджено пільговий стаж за період роботи з 08.10.1984 по 15.05.1987, з 30.08.1990 по 11.03.1997, з 02.07.1997 по 16.04.2004.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до абз. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень пункту 4 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за №1451/11731) атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років (пункт 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442).

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці набув чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1).

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3).

Згідно пункту 4.4 Порядку застосування Списків №1 і №2 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 3 вказаного Порядку №383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Пунктом 10 вказаного Порядку передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

Також, згідно пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Комплексний аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути, зокрема, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників.

Згідно трудової книжки позивач у період з 30.08.1990 по 11.03.1997 працював мідником - лудильником у Київському автотранспортному підприємстві 13068 (04.08.1995 перейменоване в ВАТ «Київське автотранспортне підприємство 13068»).

Згідно довідки Публічного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13068» від 15.05.2015 №11, яка відповідає додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637, позивач у період з 30.08.1990 по 11.03.1997 повний робочій день працював у ПАТ «Київське автортнаспортне підприємство 13068» мідником - лудильником зі шкідливими умовами праці, інших робіт не виконував. Також в довідці зазначено, що вказана професія передбачена позицією 2151200а-14420 підпункту а) «Робітники» пункту 12 «Інші професії металообробки» розділу XIV «Металлообработка» Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. №162; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.

Згідно позиції 2151200а-14420 підпункту а) «Робітники» пункту 12 «Інші професії металообробки» розділу XIV «Металлообработка» мідники віднесені до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 р. №10 та постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. №162.

Згідно витягу із наказу Київського автотранспортного підприємства 13068 від 27 липня 1994 року №205 «Про результати проведення атестації умов праці на робочих місцях в автопідприємстві 13068» мідник - лудильник віднесений до Списку №2 виробничих дільниць та професій, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач у період з 30.08.1990 по 11.03.1997 року працював на посаді мідника - лудильника (пільговий стаж складає 6 років 6 місяців 11 днів), яка дає право на призначення пенсію на пільгових умовах.

Згідно трудової книжки позивач у період з 02.07.1997 по 05.05.2004 працював мідником - лудильником у Київському автотранспортному підприємстві 13031 (01.06.1998 перейменоване в Комунальне АТП-13031, в подальшому на КП «Київпастранс» автобусний парк №4); також в трудовій книжці зазначено, що вказана робота пов'язана зі шкідливими умовами праці згідно Списку №1 код 1110400а-14420, яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

Згідно довідки Автобусного парку №5 КП «Київпастранс» від 24.03.2015 №40, яка відповідає додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637, позивач у період з 17.04.2001 по 05.05.2004 повний робочій день працював у Автобусному парку №4 в цеху закритого типу мідником - лудильником зі шкідливими умовами праці, інших робіт не виконував. Також в довідці зазначено, що вказана професія передбачена позицією 14.12а Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36. Довідка видана Автобусним парком №5 КП «Київпастранс» на підставі архівних документів переданих Автобусним парком №4 КП «Київпастранс» для зберігання та використання у виробничих цілях, та на підставі архівних документів, картки форми П-2, наказів по особовому складу, відомостей про заробітну плату.

Згідно позиції 14.12а підпункту а) «Робітники» пункту 12 «Інші професії оброблення металу» розділу XIV «Оброблення металу» мідники віднесені до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36.

Згідно наказу Комунального автотранспортного підприємства 13031 від 17.04.2001 №163 «Про результати атестаційних робочих місць на підприємстві» мідник - паяльщик віднесений до Списку №2.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач у період з 17.04.2001 по 05.05.2004 працював на посаді мідника - лудильника, яка дає право на призначення пенсію на пільгових умовах.

Також, згідно трудової книжки, уточнюючої довідки, враховуючи характер виконуваної позивачем у період з 02.07.1997 по 16.04.2001 роботи, колегія суддів вважає, що вказаний період також підлягає зарахуванню до пільгового стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

За таких обставин, оскільки позивачу на момент звернення до відповідача виповнилося 55 років, та стаж на роботі із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України з атестацією робочих місць складає більше 12 років 6 місяців, колегія суддів вважає, що останній має право на пенсію на пільгових умовах.

Тому, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини шостої статті 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону, в редакції Закону від 22.05.2015 №484-VIII (набрав чинності 01.09.2015), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 1 січня складає 1218 гривень.

Отже в даному випадку ставка судового збору за подання апеляційної скарги повинна складати 80,38 грн (1218х0,06х110).

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2015 у даній справі Управлінню Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки апелянтом на час розгляду апеляційної скарги судовий збір не сплачений, колегія суддів вважає, що він підлягає розподілу шляхом його стягнення з Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Святошинського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року - без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (ідентифікаційний код 22869431, адреса: 03148, м. Київ, вул. Академіка Корольова, 5а) до Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 80 (вісімдесят) гривень 38 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 21.12.2015 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.