Постанова № 54504644, 15.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 року 810/2951/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Панової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області

доДочірнього підприємства «Підприємства регіональних перевезень Атасс» Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич»

простягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області з позовом до Дочірнього підприємства «Підприємства регіональних перевезень «Атасс» Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич» про стягнення заборгованості у сумі 5174,03 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач є платником страхових внесків, з травня по червень 2015 року заборгував Пенсійному Фонду України заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 2 у розмірі 5174,03 грн. та відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування та з урахуванням норм абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування повинно відшкодовувати 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання уповноважені представники сторін не зявились.

Позивач, 04.08.2015 до канцелярії Київського окружного адміністративного суду надіслав клопотання за вх. №11646, відповідно до якого просить суд розглядати справу без участі представника ПФУ та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Крім того, 15.09.2015 від позивача до суду надішло клопотання про надання доказів, в якому позивач також просить суд провести розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором № 0710101174538.

Від відповідача до канцелярії суду надійшли письмові заперечення, в яких відповідач заперечує в повному обсязі проти заявлених позовних вимог, зауважуючи, що в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем витрат на виплату пільгової пенсії ОСОБА_1, оскільки розрахунки, які були надіслані позивачем не є належним доказом, який підтверджує фактичні витрати позивача на виплату та доставку пенсій в сумі 5174,03 грн. Крім того, відповідач зазначає, що частина розрахунків зі сплати адресована іншиій юридичній особі. Також відповідачем наголошено на тому, що громадянин ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з останнім і йому відповідачем не видавалась довідка з місця роботи, яка надає право на отримання пільгової пенсії.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи викладене, розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 14 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-ІV страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування № 1058-ІV визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 цього Закону.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дочірнє підприємство «Підприємство регіональних перевезень «Атасс» Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність Славутич» є юридичною особою та зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Славутич Київської області як платник єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Судом встановлено, що відповідним територіальним органам, зокрема Управлінням Пенсійного Фонду у місті Чернігові було складені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які призначені відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно яких відповідачу визначено суму витрат, яка підлягає до сплати за травень 2015 року в сумі 4456,05 грн., за червень 717,98 грн.

Отже, загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період квітень-червень 2015 року, яка призначена відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"становить 5174,03 грн.

Вищевказані розрахунки були отримані відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідач вимог позивача не виконав, оплату заборгованості на вищезазначену суму не здійснив, що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

Статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів ПФУ. Відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно б-з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Крім цього, згідно із пунктом 1 статті 1 та пунктом 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування для субєктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В силу положень абзацу 36 статті 1 Закону України №1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2, які відповідач відповідно до Закону України №1058-ІV зобовязаний відшкодовувати Пенсійному фонду України, вважаються у розумінні цього Закону внесками на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком №2 визначено, зокрема, підпунктами б - з частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення.

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-XII (стаття 27 та 28).

Згідно з підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 Інструкції страхувальниками є роботодавці, зокрема: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до пункту 6.4 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області було направлено відповідачу супровідні листи №2297/02 від 15.05.2015 та №2762/02 від 15.06.2015 з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, список №2 призначених відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, які підлягають відшкодуванню за період травень-червень 2015 року в розмірі 5174,03 грн., вказані розрахунки були отримані відповідачем.

Крім того, позивачем було надано суду відповідну довідку № 2966/04 щодо нарахування гр. ОСОБА_1 пенсії за віком за списком № 2.

Відповідно до частини дванадцятої статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що сума боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 за період з травня по червень 2015 року в сумі 5174,03 грн. не погашена станом на день розгляду справи, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Суд звертає увагу, що посилання відповідача у запереченнях на те, що надіслані позивачем розрахунки не є належними доказами, що підтверджують розмір фактичних витрат, які були понесені останнім, у звязку з виплатою та доставкою пенсій за травень-червень 2015 року не є обґрунтованими, оскільки розрахунок є документом законодавчо встановленого зразка (зокрема, Додаток № 6 до Інструкції), в якому безпосередньо розміщується інформація щодо відповідних витрат.

Щодо заперечень відповідача в частині того, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що долучені до позову, були адресовані іншій юридичній особі, суд зазначає, що надані позивачем розрахунки адресовані безпосередньо відповідачу і надсилались на адресу підприємства: Київська область, м. Славутич, вул. Ентузіастів, буд. 6.

Надсилання розрахунків саме відповідачу підтверджується також вказаним в розрахунках кодом за ЄДРПОУ підприємства 23241723. Крім того, якщо відповідач вважав, що ці розрахунки адресовані не підприємству, а іншій юридичній особі, він не був позбавлений права взернутись до позивача із відповідним письмовим запитом щодо з'ясування цих обставин.

Крім того, суд не приймає доводи відповідача, викладені у письмових поясненнях від 14.09.2015 № 374/09, оскільки розрахунки на підставі яких позивач звернувся до суду відповідачем не сокаржувались, отже, вони є узгодженими. У свою чергу, предметом даного спору є не розрахунки і підстави призначення пенсії, а також право на пенсію на пільгових умовах гр. ОСОБА_1, а стягнення заборгованості.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Докази, які спростовують доводи позивача, відповідачем суду не доведено.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, який на дату звернення до суду був звільнений від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69,70,71,72,94,128, 58-163,167, 257 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В::

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства Підприємство Регіональних перевезень Атасс Відкритого акціонерного товариства Автотранспортна акціонерна співдружність Славутич (код за ЄДРПОУ 23241723) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень-червень 2015 року в сумі 5174 (пять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 03 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.