Постанова № 54500411, 07.08.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2015 року Справа №П/811/1458/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги,

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом, у подальшому доповненим, до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування:

- податкового повідомлення-рішення №0001191701 від 02.04.2015 р., яким позивачу збільшено грошові зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 24 024,94 грн., у тому числі 19 219,95 грн. основного платежу та 4 804,99 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-В НОМЕР_1 від 30.03.2015 р. на суму 17 449,96 грн.;

- рішення №0001111701 від 30.03.2015 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 1 745,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення №0003151701 від 20.07.2015 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на суму 23 462,44 грн., у тому числі 18 769,95 грн. основного платежу та 4 692,49 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- рішення №0003171701 від 20.07.2015 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 1 406,88 грн.

Ухвалою від 29.07.2015 р. залишено без розгляду позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001191701 від 02.04.2015 р., яким позивачу збільшено грошові зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 24 024,94 грн., у тому числі 19 219,95 грн. основного платежу та 4 804,99 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та рішення №0001111701 від 30.03.2015 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 1 745,00 грн. (а.с.233, Т.2).

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про визнання протиправними та скасування:

- вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-В НОМЕР_1 від 30.03.2015 р. на суму 17 449,96 грн.;

- податкового повідомлення-рішення №0003151701 від 20.07.2015 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на суму 23 462,44 грн., у тому числі 18 769,95 грн. основного платежу та 4 692,49 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- рішення №0003171701 від 20.07.2015 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 1 406,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржувані рішення прийнято за висновками акта перевірки від 30.03.2015 р. №196/11-23-17-01/НОМЕР_2, які не містять документальних підтверджень стосовно фінансово-господарських взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 по взаєморозрахунках з контрагентами, тобто не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, а сформовані виключно на припущеннях податкового органу, не підкріплених посиланням на жодні досліджені під час перевірки документи.

Представником відповідача до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки згідно з наданими на перевірку документами встановлено порушення позивачем п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, а саме: встановлено включення до загального оподатковуваного доходу коштів за відвантажений, але не оплачений товар у сумі 76 094,00 грн. за 2013 рік., а також порушення п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, оскільки включено до складу витрат кошти за придбаний товар у сумі 106 894,00 грн., який не було реалізовано у звітному податковому періоді. Також представник відповідача зазначив, що первинні документи отримані ФОП ОСОБА_1 від ТОВ «Будремлюкс-С» не мають юридичної сили та доказовості в звязку з тим. що діяльність контрагентів-постачальників була спрямована на надання податкових вигод та не підтверджується по ланцюгу постачання, у звязку з чим, на думку податкового органу, ФОП ОСОБА_1 в порушення п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України відображено в податковій звітності правові взаємовідносини з ТОВ «Будремлюкс-С» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

На підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 29.07.2015 р. та занесеної до журналу судового засідання (а.с.231, Т.2), подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 10.03.2015 р. по 23.03.2015 р. посадовими особами Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на підставі направлень №266, №267 від 10.03.2015 р. (а.с.189, 190, Т.2) та відповідно до наказу №341 від 27.02.2015 р. (а.с.46, 187, Т.2) проведено планову документальну виїзну перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р. за результатами якої складено акт №196/11-23-17-01/НОМЕР_2 від 30.03.2015 р., висновками якого є порушення ФОП ОСОБА_1, на думку відповідача:

- п.177.2, 177.4 ст.177 Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 19 219,95 грн., у тому числі за 2013 рік у сумі 4 620,00 грн. та за 2014 рік у сумі 14 599,96 грн.;

- п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», у результаті чого донараховано ЄСВ в сумі 17 449,96 грн., у тому числі за 2013 рік 10 687,60 грн., за 2014 рік 6 762,36 грн. (а.с.55-85, Т.2).

На підставі акта перевірки Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області винесено:

- рішення №0001111701 від 30.03.2015 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 1 745,00 грн. (а.с.54, Т.2);

- податкове повідомлення-рішення №0001191701 від 02.04.2015 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 24 024,94 грн., у тому числі 19 219,95 грн. основного платежу та 4 804,99 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.89, Т.2).

Окрім того, Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ф-В НОМЕР_1 від 30.03.2015 р. на суму 17 449,96 грн. (а.с.88, Т.2).

Зазначені податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску оскаржені ФОП ОСОБА_1 в адміністративному порядку (а.с.16-20, Т.1).

Рішенням Головного управління ДФС у Кіровоградській області №58/ФОП/11-28-10-01-08 від 23.04.2015 р. скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 02.04.2015 р. №0001191701 в частині збільшення грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на суму 450 грн. і 112,50 грн. штрафної (фінансової) санкції (а.с.21-26, Т.1).

Рішенням Головного управління ДФС у Кіровоградській області №59/ФОП/11-28-10-01-08 від 23.04.2015 р., вимогу Кіровоградської ОДПІ від 30.03.2015 р. №Ф-В НОМЕР_1 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 17 449,96 грн., у тому числі недоїмка в сумі 17 449,96 грн. залишено без змін, частково скасовано рішення Кіровоградської ОДПІ від 30.03.2015 р. №0001111701 на суму 338,12 грн. штрафних санкцій (а.с.27-34, Т.1).

За результатами адміністративного оскарження Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0003151701 від 20.07.2015 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на суму 23 462,44 грн., у тому числі 18 769,95 грн. основного платежу та 4 692,49 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.211, Т.2);

- рішення №0003171701 від 20.07.2015 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 1 406,88 грн. (а.с.212, Т.2).

Як встановлено судом, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003151701 від 20.07.2015 р. винесено податковим органом у звязку з встановленням заниження позивачем суми чистого оподатковуваного доходу за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р. у розмірі 125 133,00 грн. внаслідок:

- завищення оподатковуваного доходу в загальному розмірі 285 354,00 грн., у тому числі за 2013 рік 76 094,00 грн. та за 2014 рік 209 260,00 грн. у звязку з включенням до загального оподатковуваного доходу коштів за відвантажений, але не оплачений товар;

- завищення витрат на суму 336 126,00 грн., у тому числі за 2013 рік на суму 106 894,00 грн. внаслідок віднесення до складу витрат вартості товару, який не було реалізовано у звітному податковому періоді та 229 232,00 грн. у звязку з віднесенням до складу витрат сум за господарськими операціями з ТОВ «Будремлюкс-С», господарські операції за якими, на думку податкового органу є нікчемними.

Відповідно до п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України обєктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, повязаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно з п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до переліку витрат, безпосередньо повязаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

На підставі пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення обєкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Позивачем надано до суду копії книг обліку доходів і витрат, а також виписки по банківських рахунках та платіжні доручення на підтвердження задекларованих доходів та витрат за 2013 і 2014 роки (а.с.187-251, Т.1, а.с.1-30, 113-160, Т.2).

Суд враховує, що з огляду на ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.3 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. №984. чинного на час проведення перевірки, (далі за текстом Порядок) акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Разом з тим, Порядком встановлено вимоги до акта як носія доказової інформації.

Так, згідно з п.4, 5, 6 Розділу І Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

При цьому, з огляду на зміст Розділу ІІІ Порядку, до акта документальної позапланової перевірки можуть додаватися інформативні додатки, зокрема, матеріали, що підтверджують наявність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Як встановлено судом, в акті №196/11-23-17-01/НОМЕР_2 від 30.03.2015 р. не конкретизовано за якими господарськими операціями позивачем до складу доходу віднесено кошти за відвантажений, але не оплачений товар, а також до витрат включено кошти за придбаний, проте не реалізований товар. Також зазначений акт не містить посилання на реквізити первинних документів за якими податковий орган дійшов відповідного висновку.

Зазначені обставини не зміг також пояснити у судовому засіданні представник відповідача.

Окрім того, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували висновки податкового органу, які відображені в акті №196/11-23-17-01/НОМЕР_2 від 30.03.2015 р.

Отже, акт №196/11-23-17-01/НОМЕР_2 від 30.03.2015 р. не є належним доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки факти виявлених порушень відображені у загальному та без посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За таких умов, суд вважає, що відповідачем не підтверджено доказами висновки акта 196/11-23-17-01/НОМЕР_2 від 30.03.2015 р. в частині завищення ФОП ОСОБА_1 оподатковуваного доходу в загальному розмірі 285 354,00 грн., у тому числі за 2013 рік 76 094,00 грн. та за 2014 рік 209 260,00 грн. внаслідок включення до загального оподатковуваного доходу коштів за відвантажений, але не оплачений товар, а також завищення витрат на суму 336 126,00 грн., у тому числі за 2013 рік на суму 106 894,00 грн. внаслідок віднесення до складу витрат вартості товару, який не було реалізовано у звітному податковому періоді.

Стосовно висновків податкового органу щодо завищення позивачем витрат за 2014 рік у звязку з невизнанням господарських операцій з ТОВ «Будремлюкс-С», які ґрунтуються на акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будремлюкс-С» від 23.12.2014 р. №39/11-23-22-04/37097100, суд зазначає наступне.

За договором надання послуг №9/2014 від 01.09.2014 р. (а.с.213, Т.2) ТОВ «Будремлюкс-С» у вересні 2014 року надано ФОП ОСОБА_1 послуги вантажного транспорту з товарів на суму 113 200,08 грн., у тому числі ПДВ 18 866,68 грн., що підтверджується податковими накладними, актами здачі-прийняття наданих послуг та товарно-транспортними накладними (а.с.214-225, Т.2)

Оплату вартості наданих послуг здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.227, 229, Т.2).

При цьому за вказаними господарськими операціями позивачем до складу витрат за 2014 рік віднесено суму 94 333,40 грн.

Таким чином, позивачем сформовано витрати за господарськими операціями ТОВ «Будремлюкс-С» за наявності належно оформлених первинних документів.

Разом з тим, суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від ведення такого обліку іншими особами, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Натомість у разі, якщо такі особи не виконали свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Отже, позивачем за господарськими операціями з ТОВ «Будремлюкс-С» правомірно віднесено до складу витрат за 2014 рік 94 333,40 грн.

На підставі викладеного суд дійшов висновку. що позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003151701 від 20.07.2015 р. підлягає задоволенню.

Окрім того, судом встановлено, що з огляду на висновки податкового органу про заниження позивачем суми чистого оподатковуваного доходу за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р. у розмірі 125 133,00 грн. Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області донараховано ФОП ОСОБА_1 єдиний соціальний внесок в сумі 17 449,96 грн., у звязку з чим винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0003171701 від 20.07.2015 р., яким застосовано штрафні санкції в розмірі 1 406,88 грн.

Згідно з п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI (далі за текстом Закон) платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

З огляду на зміст п.2 ч.1 ст.7 Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сімї фізичних осіб-підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», а процедура нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. №455, чинною на час винесення оскаржуваної вимоги та рішення (далі за текстом Інструкція).

Відповідно до п.4.9 Інструкції обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

Згідно з п.6.2 Інструкції сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

На підставі абз.1 ч.4 ст.25 Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до п.6.3 Інструкції органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб-підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті.

Згідно з абз.4 ч.4 ст.25 Закону у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ч.11 ст.9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

З огляду на зміст п.3 ч.11 ст.25 Закону орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Відповідно до ч.14 ст.25 Закону про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Так як у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу, то відповідачем безпідставно донараховано ФОП ОСОБА_1 єдиний соціальний внесок у розмірі 17 449,96 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1 406,88 грн.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-В НОМЕР_1 від 30.03.2015 р. та рішення №0003171701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.07.2015 р. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 183,00 грн. підлягає присудженню фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Керуючись ст.ст.86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003151701 від 20 липня 2015 року, винесене Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 23 462,44 грн., у тому числі 18 769,95 грн. основного платежу та 4 692,49 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

3. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-В0000241701 від 30 березня 2015 року на суму 17 449,96 грн., винесену Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення №0003171701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20 липня 2015 року, винесене Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 нараховано штрафні санкції в розмірі 1 406,88 грн.

Присудити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, ід номер НОМЕР_2 (25001, м. Кіровоград, пров. Клинцівський, 12/2) судовий збір у розмірі 183,00 грн. (сто вісімдесят три грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного судуОСОБА_2