Постанова № 54504486, 22.12.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 року Справа № П/811/2147/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Креатив

до відповідача Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про скасування податкових повідомлень-рішень.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Приватне акціонерне товариство Креатив (далі позивач) з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі відповідач), у якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 лютого 2015 року №0000342204 та №0000352204.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного акціонерного товариства Креатив, податковим органом неправомірно зроблено висновок про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами, а відтак протиправно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідач адміністративного позову не визнав та подав до суду заперечення на позовну заяву, у яких наголосив, що позаплановою перевіркою ПрАТ Креатив з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства, виявлено укладення позивачем угод з контрагентами - ТОВ АТФ Єлизаветівка, ТОВ Столес Лоджистік, ТОВ Прометей Зерноторгова компанія, ТОВ Алант Сервіс, ТОВ Регіонпродукт Україна без мети настання реальних наслідків, безпідставне включення до складу податкового кредиту сум ПДВ та, як наслідок, завищення від'ємної різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту. За таких умов відповідач наполягає на правомірності оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень та заперечує проти позову (Т.4, а.с.153-157).

На підставі ухвали від 15 вересня 2015 року суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство Креатив зареєстроване як юридична особа 06 жовтня 2000 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради.

У період з 02 лютого по 06 лютого 2015 року посадовими особами Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного акціонерного товариства Креатив з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ТОВ АТФ Єлизаветівка з 01 березня 2014 року по 30 квітня 2014 року, з ТОВ Столес Лоджистік за період з 01 квітня 2014 року по 30 червня 2014 року, з ТОВ Прометей Зерноторгова компанія за період з 01 червня по 30 червня 2014 року, з ТОВ Алант Сервіс за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, з ТОВ Регіонпродукт Україна за період з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 13 лютого 2015 року №25/11-23-22-04/31146251, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України № 2755-ІV від 02.12.2010 року в частині заниження сум податку на додану вартість на загальну суму 1 116 466,00 грн. (за березень 2014 року на суму 55983,00 грн., за квітень 2014 року 295 644,00 грн., за травень 2014 року 183017,00 грн., за червень 2014 року 217763,00 грн., за липень 2014 року 364359,00 грн.) та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму 31130,00 грн. за серпень 2014 року, та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2014 року на суму 172831,00 грн. (Т.1,а.с.8-19).

На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 27 лютого 2015 року:

- №0000342204, яким ПрАТ Креатив збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1675149,00 грн (за основним платежем 1116766,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 558383,00 грн.);

- №0000352204, яким ПрАТ Креатив зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 31130,00 грн. за серпень 2014 року (Т.1,а.с.20-21).

Як вбачається матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення базуються на висновках акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту в результаті безпідставного формування такого кредиту за господарськими операціями позивача з ТОВ АТФ Єлизаветівка, ТОВ Столес Лоджистік, ТОВ Прометей Зерноторгова компанія, ТОВ Алант Сервіс, ТОВ Регіонпродукт Україна, які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України у редакції, що підоягає застосуванню до сіпрних правовідносин, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За змістом пункту 200.3. статті 200 Податкового кодексу України при відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України сумі податкового зобовязання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок відємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У свою чергу, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З аналізу наведених правових норм у їх системному звязку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту, а також включення відповідних сум до бюджетного відшкодування, є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування податкового кредиту позивачем по взаємовідносинах ТОВ АТФ Єлизаветівка, ТОВ Столес Лоджистік, ТОВ Прометей Зерноторговая компанія, ТОВ Алант Сервіс, ТОВ Регіонпродукт Україна у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.

Судом зясовано такі обставини.

Видами діяльності ПрАТ Креатив за КВЕД є, зокрема, виробництво олії та тваринних жирів (10.41); вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11), виробництво маргарину і подібних харчових жирів (10.42), неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (46.39).

У власності на правах оренди Приватного акціонерного товариства Креатив перебуває майно цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: проспект Інженерів, буд.10а, м.Кіровоград; вул.Заводська, 1, смт.Балахівка, Петрівський район, Кіровоградська область (Т.4,а.с.125-140).

З метою здійснення своєї статутної діяльності ПрАТ „Креатив у перевірений податковим органом період придбавало у ряду контрагентів сировину (насіння соняшника) для подальшої переробки.

Так, 25 квітня 2014 року, 29 травня 2014 року між ПрАТ Креатив (покупець) та ТОВ Прометей Зерноторговая компанія, (продавець) укладено договори поставки №С13-02604, №С13-02973 насіння соняшнику урожаю 2013 року (Т.1,а.с.32-33,48-49).

На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором ТОВ Прометей Зерноторговая компанія у червні 2014 року виконало обумовлену договором поставку товару.

Факт поставки товару за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи податковою накладною від 11 червня 2014 року №139 (Т.1,а.с.137а), відповідними видатковими накладними (Т.1,а.с.34,37,44,46, 51, 58, 66, 71, 81,88,90,97а,99,101а,104,107,115а,127а,130а,134а,136,) на загальну суму 9 720 000,00 грн. (із них ПДВ 1 620 000,00 грн.).

Розрахунок за виконані роботи ПрАТ Креатив здійснювало у безготівковій формі, про що свідчать відповідні платіжні доручення (Т.1,а.с.41,50,).

Засвідчуючи факт поставки товару до місця розташування виробничих потужностей ПрАт «Креатив», позивач надав до суду відповідні товарно-транспортні накладні (Т.1,а.с.35-36,38-40,42-43,45,47,52-57,59-65,67-70,72-80,82-87,89,91-96,98,100-101,102-103,105-106,108-115,116-127,128-130,131-134,135,137).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ АТФ Єлизаветівка, судом встановлено наступне.

24 квітня 2014 року, 29 травня 2014 року, 02 квітня 2014 року між ПрАТ Креатив (покупець) та ТОВ АТФ Єлизаветівка (продавцем) укладено договори поставки №С13-02578, №С13-2029, №С13-2164, предметом яких є постачання позивачеві насіння соняшнику урожаю 2013 року (Т.1,а.с.193,208-209,222-223).

На виконання договірних зобов'язань ТОВ АТФ Єлизаветівка у березні, квітні 2014 року виконало обумовлену договорами поставку товару.

Факт поставки товару за вищезазначеними договорами підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 29 квітня 2014 року №4, від 25 квітня 2014 року №3, від 20 березня 2014 року №1, від 21 березня 2014 року №2, від 07 квітня 2014 року №2, від 03 квітня 2014 року №1 (Т.1,а.с.206,207,210,211,239-240), відповідними видатковими накладними (Т.1,а.с.196,203,214,219,225,228,233,235,) на загальну суму 2109 761,70 грн. (із них ПДВ 351626,95 грн.).

Розрахунок за виконані роботи ПрАТ Креатив здійснювало у безготівковій формі, про що свідчать відповідні платіжні доручення (Т.1,а.с.195,224,238).

Засвідчуючи факт поставки товару, позивач також надав до суду відповідні товарно-транспортні накладні (Т.1,а.с.197-202,204,215-218,220-221,226-227,229-232,234,236-237).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Регіонпродукт Україна судом встановлено наступне.

Між позивачем та ТОВ Регіонпродукт Україна 05 січня 2009 року було укладено договір оренди №545-1 та додаткову угоду до нього (Т.4,а.с.20-24).

Так, за змістом вказаного договору ТОВ Регіонпродукт Україна зобов'язується передати в тимчасове платне користування позивачеві складські ємності та засоби для зберігання жирів та олій.

Факт оренди позивачем такого майна у серпні 2014 року підтверджується наявними у матеріалах справи податковою накладною від 05 вересня 2014 року №1 (Т.4,а.с.28), актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (Т.4,а.с.25-26) на загальну суму 5000,00 грн. ( із них ПДВ 833,33 грн.).

На посвідчення оплати за вказаним договором позивачем надано до суду відповідне платіжне доручення (Т.4,а.с.27).

Крім того, 01 серпня 2014 року між ПрАТ Креатив (покупець) та ТОВ Регіонпродукт Україна (постачальник) було укладено договір на поставку товару №3555 (Т.4,а.с.13-15).

На виконання умов вказаного договору у вересні 2014 року позивач придбав у ТОВ Регіонпродукт Україна м'ясо птиці на загальну суму 850 203,39 грн. (із них ПДВ 141 700,57 грн).

Оплата за даним договором була здійснена безготівковим шляхом, що посвідчується відповідними платіжними дорученнями (Т.4,а.с.16-18).

Факт отримання позивачем товару підтверджується наявною у матеріалах справи податковою накладною від 17 вересня 2014 року №10 (Т.2,а.с.19).

09 вересня 2013 року року між ТОВ Столес Лоджистік (експедитор) та ПрАТ Креатив (замовник) укладено договір транспортно- експедиторського обслуговування зовнішньоторгових вантажів №83/13, згідно умов якого замовник доручає, експедитор зобов'язується організувати за рахунок замовника транспортно-експедиційне обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України та в міжнародному сполученні, також виконання інших транспортно-експедиційних послуг замовнику за згодою сторін (Т.1 а.с.138-141).

Відповідно до Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність від 01 липня 2004 року N 1955-IV транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Столес Лоджистік надавало позивачеві експедиторські послуги під час перевезення ним вантажу у березні, квітні, травні, червні 2014 року.

Факт надання експедиторських послуг ТОВ Столес Лоджистік позивачеві підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 12 травня 2014 року №44, від 28 квітня 2014 року №75,76, від 06 травня 2014 року №14, від 30 травня 2014 року №120, від 13 травня 2014 року №62, від 18 березня 2014 року №42, від 27 травня 2014 року №105,104,107, від 19 червня 2014 року №50,51, від 20 червня 2014 року №55, від 18 червня 2014 року №39 (Т.1, а.с. 179-192), а також відповідними актами надання послуг (Т1, а.с.153-179) на загальну суму 3 506 948,75 грн. (із них ПДВ 584 491,46 грн.).

Судом встановлено також, що розрахунок за надані послуги ПрАТ Креатив здійснювало у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента ТОВ Столес Лоджистік, про що свідчать платіжні доручення позивача (Т.1,а.с.141а-152).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Алант Сервіс судом встановлено наступне.

05 вересня 2012 року, 01 січня 2014 року між ТОВ Алант Сервіс (перевізник) та ПрАТ Креатив (замовник) укладено договори перевезення вантажів №НП 6, №ПС14-4 згідно умов якого перевізник зобов'язується на замовленя замовника здійснювати перевезення та доставку вантажу, замовник у свою чергу зобов'язується проводити оплату наданих послуг (Т.2 а.с.1-5,67-70).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Алант Сервіс надавало позивачеві послуги перевезення ним вантажу у червні, липні 2014 року.

Факт надання послуг ТОВ Алант Сервіс позивачеві підтверджує наявними у матеріалах справи податковими накладними від 31 липня 2014 року №32, від 30 липня 2014 року №29, від 30 червня 2014 року №35,33,34, від 11 червня 2014 року №13,від 02 липня 214 року №1, від 03 липня 2014 року №2, від 07 липня 2014 року №4,3,5, від 09 липня 2014 року №9,8, від 11 липня 2014 року №10, від 14 липня 2014 року №13,11, від 15 липня 2014 року №15,17, від 21 липня 2014 року №19,18,20, від 24 липня 2014 року №15, 24, від 29 липня 2014 року №27,26, від 30 липня 2014 року №31,30 (Т.2,а.с.58,59,60;Т.3,а.с.203-226), а також відповідними актами надання послуг (Т.2,а.с.9,16,29,35,43,46,53,61,82,131,135-136,143,149,153-154,168,178,182,191,207; Т.3, а.с.1, 15, 28,34,46,55, 58,75,93, 113, 128, 184, 193,199) на загальну суму 2 869 259,04 грн. (із них ПДВ 478 210,00 грн.).

Судом встановлено також, що розрахунок за надані послуги ПрАТ Креатив здійснювало у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента ТОВ Алант Сервіс, про що свідчать платіжні доручення позивача (Т.2,а.с.6-8,71-81;Т.3,а.с.).

Засвідчуючи факт надання таких послуг контрагентами, позивач надав до суду і товарно-транспортні накладні (Т.2,а.с.10-15,17-28,30-34,36-42,44-45,47-52,54-57,62-65,83-130,132-134,137-142, 144-148,151-152,156-167,170-177,180-181,184-190,192-206,209-213;Т.3,а.с.3-14,17-27,30-33, 36-45,48-54,57,60-74,77-92,95-112,114-127,130-183,186-192,195-198,201-202).

Принагідно суд зазначає, що з наданих позивачем документів вбачається, що спірні правочини були економічно обґрунтованими, а придбані у вищевказаних контрагентів товари та послуги були використані ПрАТ «Креатив» при здійсненні власної господарської діяльності (Т.4,а.с.169-193).

У зв'язку з викладеним, суд резюмує правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за вказаними податковими накладними, виданими ТОВ АТФ Єлизаветівка, ТОВ Столес Лоджистік, ТОВ Прометей Зерноторгова компанія, ТОВ Алант Сервіс, ТОВ Регіонпродукт Україна.

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договорів, податкових, видаткових накладних свідчать про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними. Подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентами позивача зобовязань, обумовлених договорами підряду, поставки, виконаних робіт.

Як встановлено судом, ПрАТ Креатив у серпні 2014 року, відображало у податковій звітності залишок відємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2014 року, при цьому на час подання податкових декларації з ПДВ такі суми не були погашені чи відшкодовані платнику податків (Т.4,а.с.38-108).

Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій ПрАТ Креатив та ТОВ АТФ Єлизаветівка, ТОВ Столес Лоджистік, ТОВ Прометей Зерноторгова компанія, ТОВ Алант Сервіс, ТОВ Регіонпродукт Україна, а відтак і правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що висновки про безтоварність господарських операцій позивача зумовлені відомостями про відсутність ряду його контрагентів за місцем їх реєстрації та про відсутність у них матеріальної бази, виробничих потужностей тощо для здійснення спірних господарських операцій. Такі висновки податкового органу суперечать загальноправовим принципам. За відсутності доказів змови платника податків та його контрагента, узгодженості їх дій з метою перенесення податкового навантаження на особу, яка не виконує своїх зобов'язань зі сплати податків, самі по собі порушення, допущені контрагентом, не можуть впливати на оцінку правильності податкового обліку платника податків. Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Отже, податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

Так само критично суд оцінює посилання відповідача на докази, здобуті у рамках перевірок контрагентів позивача, щодо здійснення ними фіктивної підприємницької діяльності.

Згідно частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України саме вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відтак, за змістом статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, преюдиційними обставинами, що звільнені від доказування, є обставини, встановлені безпосередньо: 1) вироком у кримінальній справі; 2) постановою про адміністративний проступок.

Відповідно, висновки, в даному випадку, відсутності об'єктів оподаткування ПДВ та податком на прибуток, до яких прийшов контролюючий орган через призму ознак фіктивності контрагентів позивача, яка (фіктивність) встановлена в інших процесуальних документах, як-то акт перевірки позивача та акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів, не сприймається судом як преюдиційна обставина, відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановлений судом факт правомірності формування податкового кредиту дає підстави для висновку про протиправне застосування до позивача і штрафних санкцій на суму 558 383,00 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0000342204.

За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, у дані справі відповідач не довів правомірності свого рішень.

Викладене вище дає підстави вважати, що позивачеві було протиправно донараховано податкові зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем і за штрафними санкціями, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та для скасування оскаржуваного повідомлення-рішення.

На підставі частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем при поданні цього адміністративного позову судовий збір в розмірі 487,20 грн (Т.1,а.с.25) належить присудити позивачеві.

Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 27 лютого 2015 року №0000342204, яким ПрАТ Креатив збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1675149,00 грн (за основним платежем 1116766,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 558383,00 грн.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 27 лютого 2015 року №0000352204, яким ПрАТ Креатив зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 31130,00 грн. за серпень 2014 року.

Присудити Приватному акціонерному товариству Креатив судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_1