Постанова № 54500138, 19.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року 11:03Справа № 808/2505/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Бабаченко В.С.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез»

до Запорізької митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області

про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі суд) надійшов адміністративний позов від Приватного акціонерного товариства Запоріжбіосинтез (далі позивачі) до Запорізької митниці ДФС (далі відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі відповідач-2), в якому позивач просить ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог):

-визнати протиправною бездіяльність відповідача -1 щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновку щодо повернення ПрАТ «Запоріжбіосинтез» надміру сплачених митних платежів у розмірі 10 760 грн. 05 коп. при митному оформленні товару відповідно до рішення про визначення митної вартості товару № 112000006/2010/002087/1 від 20.10.2010;

-зобов'язати відповідача -1 підготувати висновок та подати його Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області про повернення на користь ПрАТ «Запоріжбіосинтез» надмірно сплачених митних платежів у розмірі 10 760 грн. 05 коп. при митному оформленні товару відповідно до рішення про визначення митної вартості товару № 112000006/2010/002087/1 від 20.10.2010 і в подальшому здійснення всіх необхідних дій для належного відображення такого повернення коштів у відповідних митних документах митниці та Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез».

-стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України на користь ПрАТ «Запоріжбіосинтез» надмірно сплачених митних платежів за скасованим у судовому порядку рішенням Митниці від 20.10.2010 №112000006/2010/002087/1 в розмірі 10 760 грн. 05 коп.

Ухвалою суду від 12.05.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №808/2505/15, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи.

В обґрунтування позову підприємство посилається на те, що 17.05.2011 постановою Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 2а-0870/2450/11 задоволено позов ПрАТ Запоріжбіосинтез до Запорізької митниці, визнано протиправними та скасовано рішення митниці про визначення митної вартості товарів №112000006/2010/002087/1. Зазначене рішення суду першої інстанції було залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012. Вказує, що позивач звернувся до відповідача 2 щодо повернення надмірно сплачених платежів у сумі 10 760,05 грн., які були сплачені відповідно до скасованого рішення, проте митний орган відмовив у поверненні надмірно сплачених до бюджету митних платежів із формальних підстав. Вважає, що така бездіяльність Запорізької митниці ДФС є протиправною та суперечить приписам чинного законодавства України, а тому просить позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов в повному обсязі, просить його задовольнити.

Представник відповідача 1 адміністративний позов не визнав, з підстав, зазначених у наданих письмових запереченнях посилається на те, що відповідно до п. 11 Розділу ІІІ Порядку №618 Запорізькою митницею було надано позивачу обґрунтовану відповідь щодо відсутності підстав для повернення коштів. Вказує, що з гр. 47 митної декларації не вбачається переплата митних платежів, оскільки декларантом здійснено оплату за відповідне митне оформлення. Вважає, що встановлена судами неправомірність рішення митниці по справі № 2а-0870/2450/11 не є достатньою підставою для підтвердження факту надмірної сплати позивачем митних платежів у зазначеному ним розмірі. Зазначив, що Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами передбачено, що у випадку надміру сплачених податків платник податків звертається до органу доходів і зборів з відповідною заявою, до заяви на повернення додаються документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів. Проте, документів, які б підтверджували помилкову та/або надмірну сплату коштів до бюджету позивачем надано не було. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник Запорізької митниці у судовому засіданні підтримав заперечення з підстав викладених вище.

Представник відповідача-2 в судове засідання не прибув, надіслав до суду пояснення від 20.05.2015, в яких зазначає, що оскільки відповідного висновку про повернення позивачу помилково або надмірно сплачених митних платежів у сумі 10760,05 грн. від відповідача 1 не надходило, то підстави для перерахування коштів у ГУ ДКСУ у Запорізькій області відсутні. Просить суд врахувати при розгляді справи надані пояснення, а також розгляд справи проводити за відсутності представника ГУ ДКСУ у Запорізькій області.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами суд вважає позов позивача таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 грудня 2008 року між виробником «Jinhe Biotechnology Co. Ltd.» Китай та Закритим акціонерним товариством «Запоріжбіосинтез», Україна (на той час, надалі - Позивач) укладено зовнішньоекономічний контракт № 08XY121201, відповідно до якого виробник зобов'язується виготовити та поставити товар, а саме гранули (порошок) з двадцяти відсотковим вмістом хлортетрацикліну.

Умовами контракту визначений загальний об'єм товару, який складає 3000(три тисячі) тон, в п. 3.2 контракту зазначено, що «в вартість товару входять витрати пов'язані з оформленням, відправкою товару на умовах CIF-Порт Одеса». При цьому товар поставляється виробником партіями на підставі специфікацій.

Згідно специфікації № 11 від 09.07.2010, додаткової угоди №3 від 27.04.2010 до ексклюзивного контракту №08 XY121201 12/12/2008 сторонами по договору визначено вартість товару у розмірі 2,79 доларів США за кг товару.

18.10.2010 до відділу Запорізької митниці Приватним акціонерним товариством «Запоріжбіосинтез» для митного оформлення в режимі ІМ -40 була надана вантажна митна - декларація № 112000009/2010/011337 форми МД-2 з вантажем «Ветеринарний препарат суміш хлортетрацикліну та інших нефармацевтичних органічних та неорганічних речовин - 20 000 кг. «У формі порошку»: партія № 201007105 -10000кг; партія № 201007106 - 10000кг.

20.10.2010 Запорізька митниця прийняла рішення №112000006/2010/002087/1 про визначення митної вартості товарів, яким встановила митну вартість імпортованого товару за 1 кг. на рівні 3.1300 доларів США, що є вищою вартістю, аніж реальна, що зазначена в контракті від 12.12.2008 №008 XY121201 12/12/2008, додатковій угоді № 3 від 27.04.2010 до ексклюзивного контракту та специфікації №11 на підставі яких, відповідно до методу 1 визначення митної вартості (за ціною договору(вартості операції) декларантом була зазначена митна вартість в декларації № 112000009/2010/011337 від 18.10.2010.

ПрАТ «Запоріжбіосинтез» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом, і якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці № 112000006/2010/002087/1 від 20.10.2010 про визначення митної вартості товарів, яким було завищено митну вартість товарів при митному оформленні.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2011 визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товарів № 112000006/2010/002087/1 від 20.10.2010 про визначення митної вартості товарів, яким було завищено митну вартість товарів при митному оформленні.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 апеляційну скаргу Запорізької митниці залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2011 у справі № 2а- 0870/2450/11 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.03.2015 касаційну скаргу Запорізької митниці відхилено, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 у цій справі залишено без змін.

ПрАТ Запоріжбіосинтез звернулось до Запорізької митниці із листом, в якому просило повернути на розрахунковий рахунок підприємства надмірно сплачені до бюджету грошові кошти в сумі 10760,05 грн.

Однак, листом від 31.03.2015 за №292/11/08-70-10 Запорізька митниця надала відповідь, мотивовану тим, що на підставі наданих до митниці рішень суду відсутні підстави для повернення сплачених митних платежів.

Вважаючи бездіяльність відповідача 1 щодо ненадання висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів протиправною та з вимогою зобовязати вчинити певні дії, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із даним позовом.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012.

Частиною 2 ст. 1 Митного кодексу України передбачено, що відносини, повязані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Приписи ч. 1 ст. 301 Митного кодексу України передбачають, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 301 Митного кодексу України у разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Згідно із ч. 3 ст. 301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Судом зясовано та не заперечується Запорізькою митницею той факт, що 18.10.2010 позивачем було подано до відповідача -1 вантажну митну декларацію для митного оформлення в режимі ІМ -40 № 112000009/2010/011337 форми МД-2 з вантажем «Ветеринарний препарат суміш хлортетрацикліну та інших нефармацевтичних органічних та неорганічних речовин - 20 000 кг. «У формі порошку»: партія № 201007105 -10000кг; партія № 201007106 - 10000кг.

20.10.2010 Запорізька митниця прийняла рішення №112000006/2010/002087/1 про визначення митної вартості товарів, яким встановила митну вартість імпортованого товару за 1 кг. на рівні 3.1300 доларів США, що є вищою вартістю, аніж реальна, що зазначена в контракті від 12.12.2008 №008 XY121201 12/12/2008, додатковій угоді № 3 від 27.04.2010 до ексклюзивного контракту та специфікації №11 на підставі яких, відповідно до методу 1 визначення митної вартості (за ціною договору(вартості операції) декларантом була зазначена митна вартість в декларації № 112000009/2010/011337 від 18.10.2010.

Тобто, різниця у митних платежах між визначеними позивачем та згідно рішення митного органу становить 10760,05 грн.

Як зазначалося вище, судовими рішеннями у справі №2а-0870/2450/11 визнано протиправним та скасоване рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товарів № 112000006/2010/002087/1 від 20.10.2010 про визначення митної вартості товарів, яким було завищено митну вартість товарів при митному оформленні.

Положення пункту 43.1. статті 43 Податкового кодексу України передбачають, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктом 43.3. статті 43 Податкового кодексу України визначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до пункту 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 під № 1097/14364; далі - Порядок № 618) цей Порядок на виконання вимог статті 43 Податкового кодексу України визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Згідно з абз. 1, 2, 12 п. 1, п.п. 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Відповідно до п.2, п.3, п.4, п.5 та п.6 розділу ІІІ вказаного Порядку визначений наступний порядок розгляду заяви платника: заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником або заступником керівника митного органу разом з пакетом документів передається до відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Згідно п.7 розділу ІІІ цього ж Порядку висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Пункт 11 розділу ІІІ Порядку № 618 передбачає, що за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

З огляду на викладене, суд вважає, що повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, має місце при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.

Приписами Порядку №618 передбачено, що підставою для відмови митним органом заявнику у поверненні надмірно сплаченого податку може бути або невідповідність поданих документів вимогам цього порядку, або відсутність переплати.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач із дотриманням вищезазначених вимог звернувся до Запорізької митниці із заявою про повернення надмірно сплачених коштів на загальну суму 62 729,06 грн.

За таких умов, відповідно до п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви повинен був підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів мав здійснити повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Однак, Запорізькою митницею висновок не підготовлено, внаслідок чого не відбулося повернення позивачу надмірно сплачених коштів.

У зв'язку з цим, оскільки позивач діяв згідно вимог законодавства, а підстави для відмови у задоволенні його заяви про повернення коштів є вичерпними і в даному випадку відсутні, то це свідчить про протиправну бездіяльність Запорізької митниці ДФС у поверненні ПрАТ Запоріжбіосинтез суми митних платежів.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Запорізької митниці Міндоходів щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновку щодо повернення ПрАТ «Запоріжбіосинтез» надміру сплачених митних платежів у розмірі 10 760 грн. 05 коп. при митному оформленні товару відповідно до рішення про визначення митної вартості товару № 112000006/2010/002087/1 від 20.10.2010 є обґрунтованими.

Згідно з правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 у справі №21-207а14, У разі незгоди з рішенням чи дією митних органів щодо визначення, призначення, заявлення, зясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості; митного контролю і митного оформлення, декларант (субєкт господарювання, підприємство) може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.

Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобовяже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК, статті 43 ПК і статті 45 БК, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Відповідно до частини першої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Оскільки, як встановлено вище, Запорізька митниця неправомірно ухиляється від надання згідно з положеннями Порядку № 618 висновку про повернення платнику податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, то належним способом захисту в даному випадку є саме зобовязання Запорізьку митницю Державної фіскальної служби підготувати висновок та подати його до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про повернення на користь ПрАТ Запоріжбіосинтез надміру сплачених митних платежів у розмірі 10760,05 грн. при митному оформленні товару.

Позовні вимоги в цій частині суд також визнає законними та такими, що підлягають задоволенню.

В решті позовних вимог суд вважає за необхідне позивачу відмовити, оскільки вимоги і в подальшому здійснення всіх необхідних дій для належного відображення такого повернення коштів у відповідних документах митниці та ПАТ Запоріжбіосинтез, є неконкретними (не визначено які дії саме має вчинити відповідач 1), а також спрямовані на майбутнє. В даному випадку, права позивача щодо не відображення повернення коштів у відповідних документах митниці та ПрАТ Запоріжбіосинтез ще не порушені, а отже є передчасними.

Крім того, вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми надмірно сплачених митних платежів у розмірі 10760 гр. 05 коп. також не підлягають задоволенню, оскільки вимоги позивача про зобов»язання Запорізьку митницю Державної фіскальної служби підготувати висновок та подати його до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про повернення на користь ПрАТ Запоріжбіосинтез надміру сплачених митних платежів у розмірі 10760,05 грн. при митному оформленні товару та вимоги про стягнення цієї суми з Державного бюджету є однорідними та взаємовиключними.

Стосовно посилань представника відповідача 1 щодо наявності у позивача податкового боргу, як на підставу для відмови у задоволенні адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п.43.2 ст.43 ПК України).

Станом на час розгляду справи по суті, дійсно за позивачем рахується заборгованість перед бюджетом, стягнення якої контролюється ДФС.

Однак, суд вважає, що положення п. 43.2 ст. 43 ПК України мають перевірятись та застосовуватись безпосередньо під час повернення надмірно сплачених коштів відповідними органами.

В даному ж випадку, наявність податкового боргу не є підставою, керуючись якою суд має відмовити позивачу у стягненні на його користь надмірно сплачених митних платежів.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані суду докази, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ПрАТ Запоріжбіосинтез належить задовольнити частково, а саме: в частині визнання протиправною бездіяльності Запорізької митниці Міндоходів щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновку щодо повернення ПрАТ «Запоріжбіосинтез» надміру сплачених митних платежів у розмірі 10 760 грн. 05 коп. при митному оформленні товару відповідно до рішення про визначення митної вартості товару № 112000006/2010/002087/1 від 20.10.2010 та зобовязання Запорізьку митницю Міндоходів підготувати висновок та подати його Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області про повернення на користь ПрАТ «Запоріжбіосинтез» надмірно сплачених митних платежів у розмірі 10 760 грн. 05 коп. при митному оформленні товару відповідно до рішення про визначення митної вартості товару № 112000006/2010/002087/1 від 20.10.2010.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Запорізької митниці ДФС щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновку щодо повернення Приватному акціонерному товариству «Запоріжбіосинтез» надміру сплачених митних платежів у розмірі 10 760 грн. 05 коп. (десять тисяч сімсот шістдесят грн. 05 коп.) при митному оформленні товару, відповідно до рішення про визначення митної вартості товару № 112000006/2010/002087/1 від 20.10.2010

Зобовязати Запорізьку митницю ДФС підготувати висновок та подати його Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області про повернення на користь Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез» надмірно сплачених митних платежів у розмірі 10 760 грн. 05 коп. (десять тисяч сімсот шістдесят грн. 05 коп.) при митному оформленні товару, відповідно до рішення про визначення митної вартості товару №112000006/2010/002087/1 від 20.10.2010.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС на користь Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез» (код ЄДРПОУ 05379553) судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко