Постанова № 54500146, 11.12.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2015 року о 15 год. 33 хв.Справа № 808/8701/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей»

до Головного управління Державної служби України з питань праці у Запорізькій області

про визнання протиправними дій та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» (далі позивач, ДНЗ «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей») до Головного управління Державної служби України з питань праці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати перевірку позивача та дії працівників управління Державної служби України з питань праці у Запорізькій області (на момент перевірки територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Запорізькій області) незаконними;

скасувати акт перевірки №18 від 31.08.2015 та припис №18 від 31.08.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Запорізькій області (правонаступник - Головне управління Державної служби України з питань праці у Запорізькій області) неправомірно проведено планову перевірку ДНЗ «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей», оскільки Законом України від 28.12.14 р. № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» протягом 2015, 2016 року контролюючим органам заборонено проводити перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік без наявності дозволу Кабінету Міністрів України, рішення суду або наявності підстав, передбачених Кримінально процесуальним кодексом України. Крім того, представник позивача посилається на те, що позивачу перед початком проведення перевірки не було надано план перевірки, а тому позивачу не було відомо які питання повинен перевіряти кожний учасник комісії. Також, представник позивача посилається на те, що в акті перевірки, серед інших, міститься підпис ОСОБА_6, який не приймав фактичної участі в перевірці, а тому, на думку позивача, не мав права робити висновки про виявленні порушення в акті перевірки. Крім того, представник позивача посилається на те, що під час проведення перевірки був присутній ОСОБА_5, який не мав відповідних повноважень на її проведення, оскільки дану особу не було зазначено в направленнях на проведення перевірки. В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що мораторій на проведення перевірок, встановлений Законом України від 28.12.14 р. № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», поширюється на перевірки, які проводяться контролюючими органами Державної фіскальної служби України. Враховуючи, що відповідач не є органом Державної фіскальної служби України, перевірка проведена в межах наданих повноважень. Крім того, представник відповідача зазначив, що у разі якщо позивач вважав, що ОСОБА_5 не мав повноважень на участь у проведенні перевірки, позивач міг скористатись правом недопуску останнього до проведення перевірки. Враховуючи, що під час ознайомлення посадових осіб позивача з направленнями на перевірку жодних зауважень щодо присутності ОСОБА_5 не виникло, він був допущений до проведення перевірки, тому відповідач вважає безпідставними заперечення позивача щодо правомірності його присутності. Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що в період з 26.08.2015 по 31.08.2015 співробітниками Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Запорізькій області (правонаступник - Головне управління Державної служби України з питань праці у Запорізькій області), на підставі наказу від 03.08.2015 №248 та направлення на проведення перевірки від 03.08.2015 №18, проведено планову перевірку субєкта господарювання (виробничого обєкта) ДНЗ «Запорізькій професійний торгово-кулінарний ліцей», розташований за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Ілліча, 45, за результатами якої складено №18 від 31.08.2015.

03 вересня 2015 року, за результатами проведеної перевірки та на підставі акту перевірки №18 від 31.08.2015, Територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Запорізькій області складено припис №18, з вимогами усунути виявленні порушення.

Не погодившись з діями відповідача щодо призначення та проведення планової перевірки та складеним приписом, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Під час судових засідань 07.12.2015 та 11.12.2015, судом, з пояснень представника позивача, встановлено, що позивачем акт та припис оскаржуються виключно з підстав неправомірності дій при призначенні та проведенні планової перевірки. Питання щодо обґрунтованості виявлених порушень позивачем не оскаржуються. За таких обставин, судом не досліджується зміст та правомірність висновків про порушення, встановлені в акті перевірки та приписі.

Стосовно посилань представника позивача на наявність на момент проведення перевірки мораторію на проведення контролюючими органами перевірок, суд зазначає наступне.

28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято два закони: Закон України № 76 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі Закон № 76) та Закон України № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі Закон № 71), норми яких встановлюють обмеження щодо проведення перевірок субєктів господарювання контролюючими органами.

Так, відповідно до п.8 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 76 установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України ) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою субєкта господарювання щодо його перевірки.

В свою чергу, п.3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 71 визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу КМУ, за заявкою субєкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Пунктом 41.1 ст.41 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно з п.1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Враховуючи спрямування Закону № 71 на врегулювання податкових правовідносин, суд приходить до висновку, що норми Закону № 71 встановлюють обмеження для перевірок, що здійснюються саме органами Державної фіскальної служби України, в той час як обмеження, визначені Законом № 76, поширюються на інші контролюючі органи (окрім Державної фінансової інспекції України).

Положенням про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №408/2011 визначено, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, одним з основних завдань якого є організація та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю; геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, а також використання і переробки мінеральної сировини; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення; безпечного проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; трубопровідного транспорту, функціонування ринку природного газу та діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об'єктами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на діяльність щодо проведення перевірок органами Держгірпромнагляду України розповсюджувалась заборона, встановлена Законом № 76 протягом січня-червня 2015 року.

Суд не приймає посилання представника позивача на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами», та зазначає, що згідно преамбули зазначеної постанови визначено, що вона приймалась у звязку із запровадженням ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.14 № 719 обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими.

Особливістю закону про державний бюджет відповідного року є те, що строк його дії обмежується відповідним бюджетним періодом, який починається 1 січня та закінчується 31 грудня того року, на який даний закон прийнято. Тобто, його дія та дія будь-яких нормативно правових актів, прийнятих на його виконання, не може бути розповсюджена на правовідносини, що виникли за межами вказаного часового відрізку.

Таким чином, термін дії Постанови КМУ від 13.08.14 № 408 закінчився 31.12.14, у звязку з чим її положення не можуть бути застосовані у подальшому.

Отже, суд дійшов висновку, що починаючи з 01.07.2015 обмеження на здійснення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців органами Держгірпромнагляду України не застосовується.

Щодо посилань представника позивача на неправомірність дій відповідача під час проведення перевірки, суд зазначає, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом 877.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 877 планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Згідно ч.4 ст.5 Закону № 877 органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити:

дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою (ч.1, 2 ст.7 Закону № 877).

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону № 877 у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Процедура проведення перевірок під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів органами Держгірпромнагляду України встановлена Положенням про організацію та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України від 11.08.2011 №826 (далі Положення № 826).

Пунктами 2.1-2.2 розділу 2 Положення № 826 визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється шляхом проведення посадовими особами Держгірпромнагляду України згідно з цим Положенням перевірок (обстежень) установ, підприємств, організацій, їх відокремлених підрозділів, філій, представництв, юридичних осіб, фізичних осіб, що використовують найману працю (далі - суб'єкти господарювання), у тому числі окремих виробничих об'єктів суб'єктів господарювання - виробничих цехів та дільниць, машин і механізмів, промислових майданчиків, інших відокремлених виробничих структурних підрозділів (далі - об'єкти перевірки). Перевірки поділяються на планові та позапланові.

Відповідно до п.2.4 Положення № 826 планові перевірки здійснюються за графіками проведення перевірок відповідно до річних або квартальних планів Держгірпромнагляду України та його територіальних органів, їх структурних підрозділів, які затверджуються до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Згідно з п. 2.16 Положення № 826 повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкта господарювання, або повідомлення про проведення планової перевірки виробничих об'єктів надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом чи телефонограмою або вручається особисто керівнику (уповноваженій особі) суб'єкта господарювання під підпис не пізніше ніж за десять днів до дня здійснення заходу.

У разі неповідомлення про проведення планової перевірки у вищезазначених випадках суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу (членів комісії) Держгірпромнагляду України до здійснення такої перевірки.

З матеріалів справи судом встановлено, що 03 серпня 2015 року згідно з затвердженим Планом проведення перевірок субєктів господарювання (виробничих обєктів) на ІІІ квартал 2015 року Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Запорізькій області прийнято наказ №48 від 03.08.2015, яким наказано у період з 17.08.2015 по 31.08.2015 провести планову перевірку ДНЗ «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей».

Повідомлення про проведення планової перевірки субєкта господарювання від 03.08.2015 №18, направлено позивачу телефонограмою, яка була прийнята уповноваженою особою позивача ОСОБА_7 03.08.2015, що не заперечується представниками позивача.

Отже, відповідачем дотримано процедуру завчасного повідомлення субєкта господарювання про проведення перевірки.

Згідно з п.п.2.10-2.12 Положення № 826 перевірка суб'єкта господарювання може здійснюватися як самостійно посадовою особою Держгірпромнагляду України, так і спеціально створеною комісією, до складу якої включаються посадові особи Держгірпромнагляду України різних напрямів нагляду. Під час перевірки Держгірпромнаглядом України можуть бути залучені треті особи - представники інших установ та організацій за згодою з їх керівниками.

Склад комісії визначається наказом Держгірпромнагляду України або його територіального органу.

У разі якщо перевірка суб'єкта господарювання проводиться спеціально створеною комісією, перед її початком складається план перевірки, в якому визначаються питання та об'єкти (підрозділи, служби, дільниці), що підлягають перевірці, а також визначаються посадові особи та фахівці, відповідальні за перевірку визначених питань та об'єктів.

Перевірки суб'єктів господарювання або їх відокремлених підрозділів (виробничих об'єктів) здійснюються за місцем провадження ними господарської діяльності.

До складу комісії можуть залучатися представники інших територіальних органів Держгірпромнагляду України.

За матеріалами справи встановлено, що Наказом №48 від 03.08.2015 для проведення перевірки призначено комісію у складі:

голова комісії - головний державний інспектор з охорони праці Державної інспекції нагляду у агропромисловому комплексі, соціально-культурній сфері, на транспорті та у звязку ОСОБА_8;

член комісії - головний державний газотехнічний інспектор Державної інспекції нагляду у гірничій промисловості та на обєктах підвищеної небезпеки ОСОБА_6

Крім того, вищевказаним наказом до участі у плановій перевірці залучено за згодою, згідно п.2.10 Положення про організацію та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України від 11.08.2011 №826, у якості третіх осіб: начальника відділу нагляду обєктів підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_9, заступника начальника відділу нагляду обєктів підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_4

Згідно плану проведення перевірки щодо дотримання вимог нормативно правових актів України з охорони праці та промислової безпеки в ДНЗ «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей», встановлено, що перевірка організації роботи щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно правових актів з охорони праці та промислової безпеки/служба охорони праці проводиться ОСОБА_8, а перевірка дотримання вимог законодавчих та нормативно правових актів з охорони праці та промислової безпеки/виробничі обєкти, обєкти системи газопостачання та хімічного виробництва, обєкти котлонагляду та підйомні споруди, електроустановки понад 1000 В проводиться ОСОБА_8 та ОСОБА_6

03 серпня 2015 відповідачем видано, відповідно до наказу №248 від 03.08.2015, направлення на перевірку №18, яким для проведення планової перевірки позивача направлено головного державного інспектора з охорони праці Державної інспекції нагляду у агропромисловому комплексі, соціально-культурній сфері, на транспорті та у звязку ОСОБА_8 та головного державного газотехнічного інспектора Державної інспекції нагляду у гірничій промисловості та на обєктах підвищеної небезпеки ОСОБА_6

Крім того, у вищевказаному направленні зазначено, що перевірка буде проводитись за участі начальника відділу нагляду обєктів підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_9, заступника начальника відділу нагляду обєктів підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_4

Таким чином, відповідачем дотримано вимог чинного законодавства, які надають йому право на проведення планової перевірки ДНЗ «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей».

Як зазначалось раніше, відповідачем з 26.08.2015 по 31.08.2015 проведено планову перевірку позивача за результатами якої встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, у звязку з чим складено акт №18 від 31.08.2015.

Сторонами не заперечується, що для проведення перевірки до субєкта господарювання фактично прибули головний державний інспектор з охорони праці Державної інспекції нагляду у агропромисловому комплексі, соціально-культурній сфері, на транспорті та у звязку п. Кабанов О.О., начальник відділу нагляду у агропромисловому комплексі, соціально-культурній сфері, на транспорті та у звязку п. Плутицький М.М. та заступник начальника відділу нагляду обєктів підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Запорізькій області п. Калабухов С.В.

Акт перевірки від 31.08.2015 №18 підписаний членами комісії п.Кабановим О.О. та п. Зюзіним В.І.

Також, в розділі VIII «Підписи осіб, що брали участь у перевірці» акту містяться підписи п. Плутицького М.М. та п. Калабухова С.В. При цьому, п. Зюзін В.І. при перевірці присутній не був, а п. Плутицький М.М, не мав відповідного направлення на перевірку.

Суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.7 Закону № 877 перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Із зазначеними приписами кореспондуються норми до п.п.2.20, 2.21 Положення №826, відповідно до яких посадова особа, яка здійснює перевірку, повинна мати при собі службове посвідчення і направлення на проведення перевірки, а у випадку перевірки режимних об'єктів - додатково допуск, оформлений у встановленому порядку. Копія направлення на проведення перевірки надається суб'єкту господарювання.

У разі непред'явлення на вимогу суб'єкта господарювання службового посвідчення і направлення на проведення перевірки суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу (членів комісії) Держгірпромнагляду України до здійснення такої перевірки.

З аналізу зазначених норм суд приходить до висновку, що наслідки непредявлення посвідчення та направлення на проведення перевірки застосовуються до посадових осіб (членів комісії) Держгірпромнагляду України до початку здійснення перевірки, та є правом особи, яка перевіряється. Правові наслідки не дотримання вказаних норм залученими до перевірки третіми особами не визначено.

Суд зазначає, що не зважаючи на відсутність в направлені на перевірку прізвища начальника відділу нагляду у агропромисловому комплексі, соціально-культурній сфері, на транспорті та у звязку п. Плутицького М.М., позивач допустив останнього до участі в проведенні перевірки. Крім того, у поданих 03.09.2015 зауваженнях на акт перевірки, позивач жодним чином не ставить питання про неправомірну участь у проведенні перевірки п. Плутицького М.М.

Суд звертає увагу, що особами, які безпосередньо проводили перевірку відповідно до плану перевірки, були саме головний державний інспектор з охорони праці Державної інспекції нагляду у агропромисловому комплексі, соціально-культурній сфері, на транспорті та у звязку п. Кабанов О.О. та головний державний газотехнічний інспектор Державної інспекції нагляду у гірничій промисловості та на обєктах підвищеної небезпеки п. Зюзін В.І. Інші особи не проводили перевірку, а лише брали у ній участь, про, що було зазначено в наказі на перевірку та направленні.

Також, суд зазначає, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні виїзної перевірки.

Щодо посилань позивача на підписання акту перевірки особою, яка не була присутня під час її здійснення, суд зазначає, що проведення планової та/або позапланової перевірки являє собою комплекс дій співробітників контролюючого органу, який починається з призначенням перевірки та закінчується оформленням її результаті, а саме прийняттям розпорядчих актів щодо зобовязання підконтрольної установи усунути виявлені порушення та/або притягнення порушника до юридичної відповідальності.

При цьому, стверджуючи, що п. Зюзін В.І. не брав участі в перевірці, позивач виходить лише з того, що він не зявлявся на території ДНЗ ««Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей».

Разом з тим, суд вважає такі твердження позивача необґрунтованими та зазначає, що вихід на підконтрольну установу є лише одним з етапів проведення перевірки. Відтак, відсутність п. Зюзіна В.І. на території ДНЗ ««Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» не може свідчити про те, що він не здійснював перевірку, оскільки зазначене не позбавляє його можливості проводити аналіз дотримання підконтрольним обєктом вимог чинного законодавства на підставі наданих документів, інформації тощо, надавати їм оцінку, а також робити висновки про наявні порушення.

Суд звертає увагу, що прийняте за результатом проведеної перевірки та аналізу виявлених порушень рішення субєкта владних повноважень припис про усунення виявлених порушень №18 від 03.09.2015 складений та підписаний головою комісії п. Кабановим О.О., який був повноважним членом комісії та фактично був присутній при здійсненні перевірки у субєкта господарювання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки, оформлення її результатів та застосування наслідків, у звязку з чим, дії по проведенню перевірки не можуть бути визнані судом такими, що порушують права та інтереси позивача шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків.

За таких обставин, суд вважає, що задоволення позовних вимог про визнання незаконними дій посадових осіб відповідача не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такі дії відповідача не є юридично значимими для позивача з огляду на наявність припису, постанови про накладення адміністративного стягнення.

Щодо позовних вимог про скасування акту перевірки, суд зазначає, що за змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства. Він містить субєктивні висновки особи, яка його склала, що виявлених порушень.

Виходячи з вказаної норми, слід зазначити, що акт перевірки не містить владних управлінських приписів щодо позивача та не породжує для нього жодних правових наслідків.

Суд зазначає, що предметом судового оскарження може бути виключно результат реалізації повноваження контролюючого органу (а саме - рішення контролюючого органу, припис, постанова про накладення штрафних санкцій, тощо), а не процес реалізації його повноважень, у звязку з чим в задоволенні позовних вимог в дані частині належить відмовити.

Щодо правомірності прийняття спірного припису суд зазначає, що відповідно до ч.7 ст.7 Закону № 877 у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом пяти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до субєкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

З матеріалів справи судом встановлено, що 03.09.2015 у звязку з встановленими під час проведення перевірки порушеннями, зафіксованими в акті перевірки №18 від 31.08.2015, головним державним інспектором з охорони праці Державної інспекції нагляду у агропромисловому комплексі, соціально-культурній сфері, на транспорті та у звязку ОСОБА_8, який проводив перевірку, що не заперечується позивачем, складено припис щодо усунення виявлених порушень вимог чинного законодавства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що нагляд (контроль) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань промислової безпеки спрямований в першу чергу на виявлення та попередження ймовірного виникнення негативних наслідків від експлуатації небезпечних обєктів з порушенням законодавчо встановлених вимог та можливий розмір втрат від них.

Враховуючи, що позивач в межах розгляду даної справи не ставить під сумнів виявлені відповідачем під час перевірки порушення, суд вважає, що певні недоліки у процедурі проведення перевірки жодним чином не можуть нівелювати значення виявлених порушень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуваний припис винесений відповідачем на виконання наданих повноважень у відповідності до вимог чинного законодавства.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірність дій та рішень.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного припису відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей».

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» до Головного управління Державної служби України з питань праці у Запорізькій області про визнання протиправними дій та скасування рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко