ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.10.09 Справа№ 14/144
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі», м.Львів
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк», м.Львів
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кулиняк Ігор Ярославович, м.Львів
Про визнання вчиненого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк Ігорем Ярославовичем виконавчого напису , зареєстрованого в реєстрі за номером 1926 від 09.06.2009 року таким, що не підлягає виконанню повністю та його скасування.
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар Хороз І.Б.
Представники сторін:
від позивача - не з»явився
від відповідача Чулик І.І. представник
від третьої особи : не з»явився
Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України , в ході розгляду справи сторонам, третій особі роз”яснювались. Заяви про відвід судді не надходили.
Суть спору: Позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім «Софі», м.Львів, до відповідача : відкритого акціонерного товариства «Кредобанк», м.Львів, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кулиняк Ігор Ярославович, м.Львів,про визнання таким, що не підлягає виконанню та скасування виконавчого напису №1926 від 09.06.2009 року, вчиненого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк Ігорем Ярославовичем.
07.07.2009 року господарський суд Львівської області порушив провадження у справі та призначив розгляд на 22.07.2009 року. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 22.07.09 р та від 02.09.09 р; строки вирішення спору за клопотанням сторін продовжувались.
03.07.09 р відповідачем подано в канцелярію суду відзив б/н від 22.07.09 р на позовну заяву від 01.07.2009 року, з підстав наведених у якому ВАТ «Кредобанк»позовні вимоги заперечує.
04.08.09 р третя особа подала в канцелярію суду пояснення по справі за позовом ТзОВ «Торговий дім «Софі»до ВАТ «Кредобанк»про визнання виконавчого напису таким,що не підлягає виконанню та його скасування.
09.09.2009 р позивачем , в порядку ст.22 ГПК України, подано до суду Заяву про збільшення позовних вимог (заява зареєстрована за №17794) , в якій просить прийняти заяву про збільшення позовних вимог та розглядати справу з урахуванням змін наведених у заяві і за результатами розгляду позову постановити рішення, яким :
-визнати вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк Ігорем Ярославовичем виконавчий напис, що зареєстрований 09.06.2009 року в реєстрі за номером 1926 таким, що не підлягає виконанню повністю та скасувати його;
-заборонити Відкритому акціонерному товариству «Кредобанк»розголошувати банківську таємницю щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі»;
- судові витрати пов»язані з розглядом даної справи відшкодувати за рахунок відповідача.
01.10.2009 року відповідачем подано в канцелярію суду відзив по справі із врахуванням вимог, які викладені у Заяві про збільшення позовних вимог до позовної заяви від 01 липня 2009 року, які не визнаються відповідачем ( зареєстровано за №2011).
01 жовтня 2009 року пояснення на доповнення до позовної заяви ( Заяви позивача про збільшення позовних вимог) поступило в канцелярію суду від третьої особи (пояснення зареєстровано за №20094).
01 жовтня 2009 рок позивачем подано клопотання від 30.09.09 р в канцелярію суду ( зареєстровано за вх.№20005) , у якому вбачає за необхідне долучити до матеріалів справи копію постанови Вищого господарського суду України.
В судове засідання 01 жовтня 2009 року забезпечив явку повноважного представника лише відповідач. Клопотання , заяви від позивача та третьої особи до суду не надходили.
Наявні у справі поштові повідомлення про вручення рекомендованої поштової кореспонденції підтверджують , що позивач та третя особа були своєчасно і належним чином повідомлені про відкладення розгляду справи на 01.10.09 р , оскільки 16 вересня 2009 року позивач та третя особа отримали ухвалу суду від 02.09.09 р про відкладення розгляду справи на 01.10.2009 року ( поштові повідомлення за №4728167 і №4728140 в матеріалах справи).
В засіданні 01.10.2009 року судом розглянуто Заяву позивача про збільшення позовних вимог.
В матеріалах справи є в наявності достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору; у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв»язку із чим передбачені ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи судом не вбачаються.
У відповідності до ст.75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує у позовній заяві., посилаючись, зокрема, на наступне. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов»язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання заставодавцем та боржником, якщо він є відмінним від заставодавця, письмової вимоги про усунення порушень. Станом на момент подання позовної заяви позивач даної вимоги від приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу не отримав, отже сплив тридцяти денного строку не настав, що дає підстави вважати що приватний нотаріус не мав правових підстав вчиняти виконавчий напис до спливу тридцяти денного терміну з моменту одержання вимоги боржником. Позивач вважає, що нотаріусу під час вчинення виконавчого напису не подавалися документи про безспірність вимоги і прострочення виконання зобов»язання, оскільки позивач безспірною вимогу не вважає та не надавав відповідачу документів на підставі яких можна вважати вимогу безспірною. Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк І.Я. в порушення вказаних норм права не перевірено належним чином документів, що підтверджують безспірність заборгованості. У чіткій відповідності з п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін»юсту України від 03.03.2004р №20/5 (зареєстрована у Мін»юсті України 03.03.2004 р за №283/8882), нотаріус вчиняє виконавчий напис лише при поданні документів, які підтверджують безспірність заборгованості. При вчиненні виконавчого напису, приватним нотаріусом не враховано ухвалу Господарського суду Львівської області по справі №5/275 від 26.12.2008 року, якою порушено провадження по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів : забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов»язань і зобов»язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов»язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов»язкових платежів). Дана ухвала надіслана кредитору, боржнику, Державному органу з питань банкрутства, ДПІ, ДВС та державному реєстратору для внесення запису до державного реєстру. Під час вчинення виконавчих написів приватним нотаріусом не виставлено вимоги позивачу про усунення порушень основного зобов»язання. Дана обставина призвела не тільки до порушень чинного законодавства України та вимог щодо вчинення виконавчого напису, а й до порушення прав кредиторів на задоволення своїх вимог, оскільки вчинення виконавчих написів призвело до відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на заставлене майно, індивідуального задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника та порушення підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ухвали Господарського суду Львівської області по справі №5/275 від 26.12.2008 року, якою зобов»язано зупинити виконавчі провадження по реалізації майна боржника, в тому числі такого, що знаходиться в податковій заставі, а також відкликати з реалізації майно, яке ще не реалізоване із спеціалізованих торгівельних підприємств. Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено, що в ході ліквідаційної процедури про банкрутство кредитором надано право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника, які, у разі визнання їх боржником або судом, включаються до реєстру вимог кредиторів та задовольняються у порядку черговості, встановленому цим Законом.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №115/07-к від 10.08.2007 року, відповідно до умов якого відповідач надав позивачу кредит, в забезпечення якого позивач надав в заставу своє майно згідно укладеного сторонами договору застави від 10.08.2007 р, посвідченого Кулиняком І.Я., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу (реєстраційни номер 3484). Заставна вартість майна станом на 10.08.2007 р становила 145458,90 грн, погоджена сторонами.
У зв»язку з наявною заборгованістю позивача по зазначеному кредитному договору, відповідач направив позивачу претензію №15.04-2448,09 від 20.03.2009 року, в якій вказав про суму наявної заборгованості станом на дату подання претензії та заявив вимогу погасити заборгованість протягом тридцяти календарних днів від дня отримання претензії, однак позивач належним чином не відреагував на вимогу позивача. За таких обставин відповідач 09.06.2009 року звернувся до нотаріуса із заявою №15.02-3307/09 про вчинення виконавчого напису. Відповідач вважає, що обгрунтування позивача, викладені у позовній заяві не відповідають нормам чинного законодавства України, просить в позові відмовити.
Вимоги позивача, які викладені у Заяві про збільшення позовних вимог до позовної заяви від 01 липня 2009 року, відповідач не визнає з наступних причин.: правомірність вчинення виконавчого напису передбачена нормами Цивільного кодексу України ( ст.ст.589-590), Закону України «Про заставу»( ст.20), Закону України «Про нотаріат»(ст.ст.87-91), Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ( п.284), Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р №1172 (п.1).
Третя особа в судове засідання не з»явилась. Подала суду пояснення по суті спору, в яких вказує, що виконавчий напис вчинено відповідно до чинного законодавства .
Позивачем подано Заяву про збільшення позовних вимог, яку просить прийняти і розглядати справу із врахуванням наведених у цій заяві змін.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог , відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога ( збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару, тощо). Тобто, під збільшенням розміру позовних вимог розуміється збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Збільшення розміру позовних вимог не може бути пов»язано з пред»явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві
Як вбачається із поданої позивачем Заяви про збільшення позовних вимог, крім раніше ( у позовній заяві) заявленої вимоги про визнання виконавчого напису №1926 від 09.06.2009 року, вчиненого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк І.Я. таким що не підлягає виконанню повністю та його скасування заявлено й вимогу про заборону Відкритому акціонерному товариству «Кредобанк»розголошувати банківську таємницю щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі».
Таким чином Заява позивача по своїй суті не є власне заявою про збільшення розміру позовних вимог, оскільки в ній фактично пред»явлено додаткову вимогу ( заборонити ВАТ «Кредобанк»розголошувати банківську таємницю щодо ТзОВ «Торговий дім «Софі»), про яку не йшлось в позовній заяві. Відтак , зазначена заява позивача в частині вимоги про заборону ВАТ «Кредобанк»розголошувати банківську таємницю щодо ТзОВ «Торговий дім «Софі»до розгляду судом не приймається.
Проте, виходячи з реального дослідження змісту поданої заяви ( в п.1 якої позивач просить розглядати справу із врахуванням наведених у заяві змін) та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами, господарський суд дійшов висновку, що заяву позивача «про збільшення позовних вимог», стосовно вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та його скасування, слід розцінювати як заяву про зміну підстав позову, оскільки сама лише відсутність посилання у зазначеній заяві на зазначену обставину не означає невідповідності заяви вимогам закону, приписам норми процесуального права ( ст.22 ГПК України). З наведених підстав, в частині змін, якими позивач обгрунтовує вимогу про визнання виконавчого напису таким , що не підлягає виконанню повністю та його скасування, заява судом приймається до розгляду.
Так, у зазначеній Заяві позивач посилається на ст.1 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»та на те, що відповідно до зазначеної норми до забезпечувальних обтяжень належать застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору. На ч.1 ст.590 ЦК України, відповідно до якої звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Позивач вказує, що із врахуванням приписів ч.1 ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно з цим законом. Позивач вважає, що спір слід вирішити також із врахуванням норми ч.1 статті 26 вказаного закону, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження як :
-передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов»язання в порядку, встановленому цим Законом;
-продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;
-відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;
-переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери, а відтак, позивач стверджує, що вищенаведеними нормами Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду. Окрім того, частинами 1,3 розділу 1Х «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який набрав чинності з січня 2004 року, визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти прийняті до набрання чинності цим законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону, а ч.6 ст.20 Закону «Про заставу»передбачено можливість вчинення виконавчого напису, якщо інше не встановлено законом, але законом, зокрема ч.1 ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»встановлено інше. Вказаний закон не передбачає такий позасудовий засіб звернення, як стягнення на підставі виконавчого напису. На думку позивача недопустимо застосування одночасно різних передбачених законом та договором способів захисту порушеного права банку, без наявності доказів, що підтверджують неможливість реалізації попереднього способу захисту, зокрема шляхом звернення стягнення грошових коштів. В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається і на те, що здійснення позасудового регулювання звернення стягнення на нерухоме та рухоме майно, яке є відповідно предметом іпотеки та застави, передбачає примусове стягнення нерухомого та рухомого майна, яке виступає предметом іпотеки чи застави лише на підставі рішення суду. Просить визнати вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк І.Я. виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за номером 1926 від 09.06.2009 року таким, що не підлягає виконанню повністю та його скасувати.
Вислухавши представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
10 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредобанк»( надалі-Банк), , та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі», надалі Позичальник, укладено кредитний договір №115/07-к. Відповідно до умов кредитного договору відповідач надав позивачу кредит грошові кошти в сумі 120000,00 грн для придбання транспортних засобів , а позивач зобов»язався повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами та комісії
Відповідно до ч.3 п.3.1 Кредитного договору виконання зобов»язань Позичальником за цим Договором забезпечується способами, що обумовлені в ньому та/або договорах, укладених з метою забезпечення виконання Позичальником своїх зобов»язань перед Банком за цим Договором ( надалі договори забезпечення), перелік видів забезпечення, які Позичальник зобов»язувався надати Банку, визначені сторонами в п.3.2 договору. Це , зокрема :
1.Транспортний засіб новий автомобіль DAEWOO LANOS TF69Y ( після отримання відповідного Свідоцтва про реєстрацію його в органах МРЕВ ДАІ), заставною вартістю 51158,70 грн;
2.Транспортний засіб новий автомобіль DAEWOO LANOS TF69Y( після отримання відповідного Свідоцтва про реєстрацію його в органах МРЕВ ДАІ), заставною вартістю 51158,70 грн;
3.Транспортний засіб новий автомобіль DAEWOO LANOS TF69Y( після отримання відповідного Свідоцтва про реєстрацію його в органах МРЕВ ДАІ), заставною вартістю 43141,50 грн
Загальна вартість забезпечення становить 145458,90 грн
10 серпня 2007 року між ВАТ «Кредобанк»( заставодержатель) та ТзОВ «Торговий дім «Софі»(заставодавець) було укладено Договір застави, відповідно до п.1.1 якого цей договір забезпечує вимогу заставодержателя, що випливає з умов Кредитного договору №115/07-к від 10 серпня 2007 року , згідно якого заставодержатель надає заставодавцю кредит в сумі 120000,00 гривень терміном до дев»ятого серпня дві тисячі дев»ятого року з виплатою 19 (дев»ятнадцять) % річних від суми виданого кредиту для часткової оплати за автомобілі, а заставодавець зобов»язується повернути одержані кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом, а також пеню та штрафні санкції в розмірі і у випадках визначених в Кредитному договорі та в додаткових угодах до нього.
Відповідно до п.1.2 Договору застави для забезпечення виконання власних зобов»язань за Кредитним договором заставодавець передає заставодержателю у заставу майно, а саме :
-автомобіль марки DAEWOO LANOS TF69Y,2007 року випуску , шасі (кузов, рама) № НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1;
-автомобіль марки DAEWOO LANOS TF69Y,2007 року випуску , шасі (кузов, рама) № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
-автомобіль марки DAEWOO LANOS TF69Y,2007 року випуску , шасі (кузов, рама) № НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_3 (надалі «предмет застави).
Відповідно до п.1.3 договору застави транспортні засоби, що передаються в заставу за цим Договором, належать заставодавцю :
-автомобіль марки DAEWOO LANOS TF69Y,2007 року випуску , шасі (кузов, рама) № НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7, видане РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВСУ у Львівській області 09 серпня 2007 року);
-автомобіль марки DAEWOO LANOS TF69Y,2007 року випуску , шасі (кузов, рама) № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2(свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8, видане РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВСУ у Львівській області 09 серпня 2007 року); ;
-автомобіль марки DAEWOO LANOS TF69Y,2007 року випуску , шасі (кузов, рама) № НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9, видане РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВСУ у Львівській області 09 серпня 2007 року).
Транспорті засоби знаходяться за адресою : м.Львів, вул.Городоцька 359, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі», що знаходиться за адресою : м.Львів, вул..Городоцька 359, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України -30994948, п/р №2600201013581 в ДЛФ ВАТ «Кредобанк», МФО 385372.
Відповідно до п.1.5 на час дії договору застави предмет застави залишається на відповідальному зберіганні та в користуванні заставодавця за адресою : м.Львів, вул..Городоцька,359. Заставодавець свідчить, що заставлені автомобілі є його власністю, нікому іншому раніше не відчужені, вільні від боргів, під забороною, арештом, а також в заставі, в тому числі і податковій, не перебувають, будь-яким іншим способом не обтяжені, прав та претензій щодо них в третіх осіб немає . Відсутність податкової застави перевірено за Витягом з Державного реєстру застав рухомого майна про податкову заставу, що виданий Кулиняком І.Я., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 10 серпня 2007 року за №13889949.( п.1.6 договору застави). Договір застави нотаріально посвідчений 10.08.2007 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк І.Я; зареєстрований в реєстрі за №3484.
У зв»язку із заборгованістю по кредитному договору, відповідач направив на адресу позивача претензію від 20.03.2009 р №15.04-2448/09 з вимогою погасити заборгованість та повідомив позивача, що у разі незадоволення вимоги у тридцяти денний термін, відповідач буде змушений звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису або в суд.
Названу вище претензію позивач отримав 25.03.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення за №9382492, однак, залишив її без відповіді. Доказів виконання вимог банку про усунення порушень основного зобов»язання позивач суду не надав.
Через неналежне виконання позивачем зобов»язань за кредитним договором,09.06.2009 року відповідач звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кулиняк І.Я. із заявою за №15.02.-3307/09 про вчинення виконавчого напису на договорі застави на суму заборгованості позивача за кредитним договором станом на 15.05.2009 року - 52799,64 грн, в тому числі: 45000,00 грн сума неповернутого кредиту; 5414,04 грн-заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом за період з листопада 2008 р по квітень 2009 року; 250,00 грн- не сплачена комісія за адміністрування за грудень 2008 р квітень 2009 р ; 319,77 грн пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в за період з 01.12.2008 р по 15.05.2009 р; 1803,33 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.12.2008 р по 15.05.2009 р; 12,50 грн пеня за несвоєчасну сплату комісії за період з 01.01.2009 р по 15.05.2009 р.
До заяви про вчинення виконавчого напису відповідачем були подані : оригінал договору застави , копію кредитного договору, копію претензії від 20.03.09 р, повідомлення про вручення 25.03.2009 р розрахунок заборгованості станом на 15.05.2009 року 52799,64 грн.
Цього ж дня, 09 червня 2009 року, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк Ігорем Ярославовичем вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на автомобілі, а саме :
-автомобіль марки DAEWOO LANOS TF69Y,2007 року випуску , шасі (кузов, рама) № НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7, видане РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВСУ у Львівській області 09 серпня 2007 року);;
-автомобіль марки DAEWOO LANOS TF69Y,2007 року випуску , шасі (кузов, рама) № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2(свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8, видане РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВСУ у Львівській області 09 серпня 2007 року); ;
-автомобіль марки DAEWOO LANOS TF69Y,2007 року випуску , шасі (кузов, рама) № НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9, видане РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВСУ у Львівській області 09 серпня 2007 року), які знаходяться за адресою : м.Львів, вул..Городоцька 359, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі», що знаходиться за адресою : м.Львів, вул..Городоцька 359, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України -30994948, п/р №2600201013581 в ДЛФ ВАТ «Кредобанк», МФО 385372.
Зазначені автомобілі на підставі договору застави, посвідченого Кулиняк І.Я. , приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 10 серпня 2007 року в реєстрі за №3484, передані у заставу Відкритому акціонерному товариству «Кредобанк», що знаходиться за адресою м.Львів. вул..Сахарова,78, ідентифікаційний код -09807862 ( рах.№2909899000001 в Другій Львівській філії Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк», МФО 385372), в забезпечення виконання зобов»язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі»за Кредитним договором №115/07-к від 10 серпня 2007 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Кредобанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі», строк платежу за яким настав 24 квітня 2009 року.
За рахунок коштів, отриманих від реалізації автомобілів, пропонується задовольнити вимоги ВАТ «Кредобанк»( відповідача у справі) у розмірі 52799,64 грн, з яких : 45000,00 грн сума неповернутого кредиту; 5414,04 грн заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року; 250,00 грн несплачена комісія за адміністрування за грудень 2008 року, січень, лютий, березень, квітень 2009 року; 319,77 грн пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 01 грудня 2008 року по 15 травня 2009 року; 1803,33 грн пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01 грудня 2008 року по 15 травня 2009 року; 12,50 грн пеня за несвоєчасну сплату комісії за період з 01 січня 2009 року по 15 травня 2009 року.
Виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за №1926 та підлягав пред»явленню до виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення.
22 червня 2009 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Санджарою О.М. винесено Постанову ВП №13448581 «Про відкриття виконавчого провадження» з виконання Виконавчого напису №1926 ,виданого 09.06.2009 р приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк Ігорем Ярославовичем, про звернення стягнення на автомобілі, а саме :
-автомобіль марки DAEWOO LANOS TF69Y,2007 року випуску , шасі (кузов, рама) № НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7, видане РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВСУ у Львівській області 09 серпня 2007 року);
-автомобіль марки DAEWOO LANOS TF69Y,2007 року випуску , шасі (кузов, рама) № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2(свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8, видане РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВСУ у Львівській області 09 серпня 2007 року); ;
-автомобіль марки DAEWOO LANOS TF69Y,2007 року випуску , шасі (кузов, рама) № НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9, видане РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВСУ у Львівській області 09 серпня 2007 року), які знаходяться за адресою : м.Львів, вул..Городоцька 359, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі», що знаходиться за адресою : м.Львів, вул..Городоцька 359, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України -30994948, п/р №2600201013581 в ДЛФ ВАТ «Кредобанк», МФО 385372.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Як встановлено судом, предметом договору застави від 10 серпня 2007 року, зареєстрованого у реєстрі за №3484, є рухоме майно.
Статтею 1 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень визначено, що цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов»язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
В частині 1 статті 21 цим Законом до забезпечувальних обтяжень віднесено заставу рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.
Частиною 1 статті 590 Цивільного кодексу України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
В свою чергу частиною 1 статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», встановлено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Частиною 1 статті 26 вказаного Закону передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження : 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов»язання в порядку, встановленому цим законом ; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є грошові або цінні папери.
Отже, вищенаведеними нормами Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду.
Окрім того, частинами 1,3 розділу 1Х «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який набрав чинності з січня 2004 року, визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.
Частина 6 статті 20 Закону України «Про заставу»передбачає можливість вчинення виконавчого напису, якщо інше не встановлено законом. Але законом встановлено інше, а саме : частиною 1 статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом. Вказаний закон не передбачає такий позасудовий засіб звернення, як стягнення на підставі виконавчого напису.
26.12.2008 року ухвалою господарського суду Львівської області у справі №5/275 порушено справу про банкрутство ТзОВ «ТД «Софі», якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів позивача.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду Львівської області від 10.03.2009 року у справі №5/275 скасовано вищевказану ухвалу господарського суду Львівської області, а 10.06.2009 року постановою Вищого господарського суду України скасовано постанову апеляційної інстанції у вказаній справі і відновлено дію мораторію.
Відповідно до ст.1 та ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів зупинення виконання боржником грошових зобов»язань і зобов»язань щодо сплати податків і зборів (обов»язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов"язань та зобов»язань щодо сплати податків і зборів (обов»язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов»язань і зобов»язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов»язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов»язкових платежів).
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України заставу визначено, як спосіб забезпечення виконання зобов»язань, таким чином на наступний день після вчинення виконавчого напису від 09.06.2009 р №1926 усі забезпечення спрямовані на виконання позивачем кредитних зобов»язань було зупинено, в тому числі і заходи забезпечення, що виникли на підставі договору застави від 10.08.2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем, що, на думку суду, виключає можливість виконання виконавчого напису №1926.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, визначений в ч.2 зазначеної норми .
Відповідно до ч.1 ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Відповідно ж до ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб»єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Підвідомчість це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції ( стаття 12 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на приписи Закону України «Про судоустрій України», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1.4-1,12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Відповідно до частини сьомої статті 50 Закону України «Про нотаріат»спір про право, оснований на вчиненні нотаріальної дії, вирішується судом у позовному порядку.
При вирішенні питань підвідомчості такого спору підлягає врахуванню не лише суб»єктний склад спору, а й те, що виконавчий напис нотаріального органу не є актом державного чи іншого органу ( ст.ст.87-89 Закону України «Про нотаріат»).
Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса вирішується господарським судом за позовом боржника до стягувача, якщо суб»єктний склад сторін спору відповідає приписам статті 1 ГПК.
Справи, пов»язані з оскарженням виконавчого напису нотаріуса, не підвідомчі господарським судам.
Поряд з цим, позивачем подано позовну вимогу, щодо визнання вчиненого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк Ігорем Ярославовичем виконавчого напису від 09.06.2009 року №1926 таким, що не підлягає виконанню повністю та його скасування. Однак статтею 12 ГПК України не віднесено до підвідомчості господарського суду спорів про скасування виконавчого напису нотаріуса;
господарські суди розглядають спори про визнання виконавчих написів нотаріусів такими, що не підлягають виконанню, а отже в частині позовних вимог, щодо скасування виконавчого напису нотаріуса №1926 від 09.06.2009 року, провадження у справі слід припинити на підставі ч.1 ст.80 ГПК України.
Судові витрати віднести на сторони пропорційно до задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, ст.ст.1,2,12,22,32,33,34,36,43,44,49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
В И Р І Ш И В:
1.Позовні вимоги, уточнені заявою позивача від 01 вересня 2009 року, задоволити частково.
2.Визнати вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком Ігорем Ярославовичем виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за номером 1926 від 09.06.2009 року таким, що не підлягає виконанню повністю.
3.В частині позовних вимог щодо скасування виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком Ігорем Ярославовичем, зареєстрованого в реєстрі за номером 1926 від 09.06.2009 року , провадження у справі припинити.
4.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк»( м.Львів, вул.Сахарова,78, код ЄДРПОУ 09807862, МФО 385372) на користь ТзОВ «Торговий дім «Софі»( м.Львів, вул.Городоцька,359, код ЄДРПОУ 30994948, МФО 385316) 42,50 грн державного мита та 104,17 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, відповідно до сит.116 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 5448683, Господарський суд Львівської області було прийнято 01.10.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 14/144. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: