Ухвала суду № 54474940, 10.11.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 599/569/14-кГоловуючий у 1-й інстанції Іваницький О. Р. Провадження № 11-кп/789/417/15 Доповідач - Демченко О.В.Категорія - ч.3 ст.191 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Демченко О.В.

Суддів - Свачій І. М., Максимович Ю. А.,

за участю прокурора Гулкевича Ю.Д.

представника потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Кременецького району ОСОБА_4 на вирок Зборівського районного суду від 11 вересня 2015 року яким, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителька м. Кременець, вул. Шкільна, 8, Тернопільської області, громадянка України, не працює, неодружена, на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше не судима, -

засуджена за ч.3 ст.191 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком 2 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 роки.

Згідно ст.76 КК України на ОСОБА_2 покладено обовязок повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ ПриватБанк 160709 грн. 62 коп. матеріальної шкоди та 35940 грн. 48 коп. процесуальних витрат в користь держави.

За вироком суду ОСОБА_2 визнана винною та засуджена за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_2 16 вересня 2004 року прийнята на посаду економіста відділення Автовокзальне Тернопільської філії ЗАТ Комерційний банк ПриватБанк у м. Кременець Тернопільської області. 5 квітня 2005 року її переведено керуючою вказаного відділення. Згідно розділу III Положення про відділення Автовокзальне Тернопільської філії ЗАТ Комерційний банк ПриватБанк, затвердженого рішенням Правління ЗАТ Комерційний банк ПриватБанк 30 вересня 2004 року та погодженого рішенням Комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків при управлінні Національного банку України в Тернопільській області №72 від 24 грудня 2004 року на неї покладались організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, в силу виконання яких вона була службовою особою.

Перебуваючи на вищезазначеній посаді, ОСОБА_2, зловживаючи службовим становищем, всупереч вимогам п.2.2. Порядку видачі кредитів по технології Споживче кредитування, затвердженого наказом ЗАТ КБ ПриватБанк №455 від 15.05.2003 року, п.6.2 наказу ЗАТ Комерційний банк ПриватБанк №801 від 17.06.2004 року Про актуалізацію технології Ситуативне кредитування п.3.5. Модуля 3 Посібника по кредитним процедурам (фізичні особи), затвердженого наказом ЗАТ Комерційний банк ПриватБанк МКБ МоскомПриватБанк №С-92 від 11.08.2004 року, умисно вчинила розтрату грошових коштів належних ЗАТ Комерційний банк ПриватБанк.

З цією метою ОСОБА_2, отримавши від невстановлених слідством джерел світлокопії паспорта громадянина України та ідентифікаційного номера платника податків ОСОБА_5, жительки с. Бодаки Збаразького району Тернопільської області, без її відома, оформила кредитний договір №TEKASE 00000334 від 04.11.2005 р. на суму 15000 грн.

Повторно, шляхом зловживання службовим становищем, аналогічним способом, з метою розтрати коштів, ОСОБА_2 оформила без відома позичальників кредитні договори:

- №TEKASE 00000342 від 18.11.2005 р. на ОСОБА_6, жительку с. Бодаки Збаразького району в сумі 5000 грн.

- №TEKASE 00000385 від 22.02.2006 р. на ОСОБА_7, жительку с. Колодно Збаразького району в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000386 від 27.02.2006 р. на ОСОБА_8, жительку с. Колодно Збаразького району в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000394 від 21.03.2006 р. на ОСОБА_9, жительку с. Колодно Збаразького району в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000396 від 22.03.2006 р. на ОСОБА_10, жительку с. Колодно Збаразького району в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000399 від 27.03.2006 р. на ОСОБА_11, жительку с. Бодаки Збаразького району в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000401 від 30.03.2006 р. на ОСОБА_12, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000402 від 31.03.2006 р. на ОСОБА_13, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000403 від 03.04.2006 р. на ОСОБА_14, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000404 від 04.04.2006 р. на ОСОБА_15, жительку с. Колодно Збаразького району в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000410 від 05.05.2006 р. на ОСОБА_16, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 в сумі 4 050 грн.

- №TEKASE 00000412 від 16.05.2006 р. на ОСОБА_17, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000414 від 25.05.2006 р. на ОСОБА_18, жительку с. Колодно Збаразького району в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000419 від 09.06.2006 р. на ОСОБА_19, жительку с. Устечко Заліщицького району в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000420 від 09.06.2006 р. на ОСОБА_20, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000425 від 20.06.2006 р. на ОСОБА_21, жительку с. Очеретно Кременецького району в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000427 від 20.06.2006 р. на ОСОБА_22, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000430 від 22.06.2006 р. на ОСОБА_23, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000432 від 23.06.2006 р. на ОСОБА_24, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000434 від 26.06.2006 р. на ОСОБА_25, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000446 від 19.07.2006 р. на ОСОБА_26, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000447 від 19.07.2006 р. на ОСОБА_27, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6 в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000448 від 20.07.2006 р. на ОСОБА_28, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000452 від 25.07.2006 р. на ОСОБА_29, жительку с. Ст. Вишнівець Збаразького району в сумі 15000 грн.

- №TEKASE 00000454 від 31.07.2006 р. на ОСОБА_30, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 в сумі 15000 грн.

Всього за період з листопада 2005 року по липень 2006 року ОСОБА_2 оформила без відома позичальників 26 кредитних договорів на зальну суму 369500 грн., які видала невстановленим слідством особам.

В апеляційній скарзі прокурор прокуратури Кременецького району ОСОБА_4, не оспорюючи доведеність вини обвинуваченої та правильність кваліфікації її дій, просить даний вирок скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до призначення надто мякого покарання, а тому просить ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч.3 ст.191 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком 3 роки. При цьому зазначає, що рішення суду про звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням є невмотивованим, оскільки судом не враховано ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_2 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка свою вину визнала частково, завдану шкоду відшкодувала частково, після вчинення злочину перебувала в міжнародному розшуку, тобто намагалась уникнути кримінальної відповідальності, що також свідчить про відсутність її щирого каяття у вчиненому.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора в судових дебатах, який просив апеляційну скаргу задовольнити, вищевказаний вирок скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_2 призначити покарання за ч.3 ст.191 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком 3 роки, представника потерпілого, який в судових дебатах підтримав апеляційну скаргу прокурора та просив її задовольнити, обвинувачену ОСОБА_2 та її захисника, які в судових дебатах, а обвинувачена і останньому слові просили апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вироку суду без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за яке її засуджено та кваліфікація її дій за ч.3 ст.191 КК України, в апеляційній скарзі не оспорюються.

Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України і воно є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Що ж стосується тверджень прокурора про мякість призначеного обвинуваченій покарання і невірного застосування ст.75 КК України, то вони є безпідставними та не заслуговують на увагу.

Зокрема, відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

За змістом ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше пяти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Як вбачається з вироку, суд призначаючи ОСОБА_2 покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, самостійно виховує та утримує двох малолітніх дітей, має на утриманні матір похилого віку, частково відшкодувала збитки в розмірі 179668 грн.

Крім того, судом вірно враховано і те, що з моменту вчинення кримінального правопорушення пройшло близько 10 років, протягом яких обвинувачена зарекомендувала себе з позитивної сторони, що істотно знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння.

Таким чином, проаналізувавши зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до вірного переконання про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Також, на думку колегії суддів, суд вірно застосував до обвинуваченої положення ст.75 КК України та звільнив її від відбування покарання з випробуванням та встановивши іспитовий строк на 2 роки, з покладенням на неї обовязку, передбаченого ст.76 КК України.

Рішення суду першої інстанції належним чином мотивовано, не суперечить вимогам кримінального закону і відповідає меті покарання.

З огляду на це, колегія суддів дійшла до висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора про мякість призначеного обвинуваченій покарання та невірного застосування ст.75 КК України є необґрунтованими, підстави вважати призначене обвинуваченій покарання таким, що не відповідає вимогам закону України про кримінальну відповідальність відсутні, у звязку із чим зазначений вирок слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Кременецького району ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Зборівського районного суду від 11 вересня 2015 року щодо ОСОБА_2 без зміни.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_31