Рішення № 54469402, 17.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/13738/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Осаулов А.А.

Доповідач Рубан С.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Кабанченко О.А.

при секретарі Перетятько А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - Кочіна Геннадія Івановича на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом - задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму боргу за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11230710000 від 09 жовтня 2007 року в розмірі заборгованості по простроченому кредиту - 10 856,8 доларів США; в розмірі заборгованості по процентам - 1 021,24 доларів США, а всього в сумі - 11 878.1 1 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 27.08.2015 року становить 268 723,36 грн. та суму пені за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі - 5984,06 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 2067,45 грн., а всього в розмірі - 276 774 грн. 87 коп.

Стягнуто в рівних долях з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму судового збору в розмірі по 1288 грн. 97 коп. з кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ПАТ «УкрСиббанк» - Кочін Г. І. подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду в частині визначення суми заборгованості з зазначенням еквіваленту в національній валюті України - гривні та зазначити суму стягнення відповідно до заявлених позовних вимог, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

В червні 2015 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Вимоги обґрунтовує тим, що 09 жовтня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11230710000, відповідно до умов якого банк надав кредит в іноземній валюті в сумі 30 297,00 доларів США, відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 09.10.2014 року (а відповідно до додаткової угоди №1 від 17 лютого 2009 року не пізніше 09 жовтня 2016 року) згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 13,00% річних (а відповідно до додаткової угоди №2 від 02 березня 2011 року 14,50% річних). Для забезпечення виконання зобов'язання відповідачем ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту №11230710000 від 09 жовтня 2007 року було укладено договір поруки № 246159 від 02 березня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3.

Оскільки відповідачі свої зобов'язання за кредитним договором та договором поруки не виконують, внаслідок чого станом на 07.05.2015 року утворилась заборгованість за договором №11230710000 від 09 жовтня 2007 року, у розмірі 12 261,05 доларів США, що за курсом НБУ станом на 07.05.201 5 року становить 257 794,75 грн., яка складається з:

10 856,87 доларів США, що за курсом НБУ станом на 07.05.2015 року становить 228 271,15 гривень - заборгованість за простроченим кредитом;

1 021, 24 доларів США, що за курсом НБУ станом на 07.05.2015 року становить 21 472,08 гривень - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;

5 984,06 гривень, що за курсом НБУ станом на 07.05.2015 року становить 284,61 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

2 067,45 гривень, що за курсом НБУ станом на 07.05.2015 року становить 998,33 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів, а також суму сплачено судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що 09 жовтня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11230710000, відповідно до умов якого банк надав кредит в іноземній валюті в сумі 30 297,00 доларів США, відповідач зобов'язався повернути наданий кредит в повному обсязі не пізніше 09.10.2014року, (а відповідно до п. 3 додаткової угоди №1 від 17 лютого 2009 року не пізніше 09 жовтня 2016 року) згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 13,00% річних (а відповідно до п. 2.2. додаткової угоди №2 від 02 березня 2011 року 14,50% річних) (а.с. 15-18).

Згідно п.3.4.3. даного договору, позичальник зобов'язується достроково повернути Банку в повному розмірі всю суму кредиту та повністю сплатити плату за кредит у разі застосування Банком права вимоги дострокового повернення кредиту в порядку, визначеному розділом 6 Договору та/або умов «Кредитного договору».

Відповідно до положень ст.ст. 1048, 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Виконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами забезпечується договорами поруки № 246159 від 02 березня 2011 року укладеними між ПАТ «УкрСиббанк та ОСОБА_3 (а.с. 19-21).

Відповідно п. 1.3 вказаного договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за Основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору.

Пунктом 1.4 цього ж договорузазначено, що відповідальність Поручителя і Боржника є солідарною.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що 16.02.2015 року на адресу позичальника та поручителя були направлені вимоги про дострокове повернення кредиту у зв'язку з порушенням його зобов'язань, які були залишені поза увагою (а.с.43-46).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач повністю виконав перед ОСОБА_2 свої зобов'язання, передбачені умовами кредитного договору, але останній в свою чергу порушив умови договору, відповідно до яких зобов'язувався погашати кредит та проценти за користування ним на умовах та в порядку, визначених кредитним договором.

Згідно з п. 4.1. кредитного договору, передбачено, що за порушення термінів погашення будь-яких грошових зобов'язань, передбачених Договором та/або «Кредитним договором», зокрема термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 07.05.2015 року утворилась заборгованість за кредитним договором №11230710000 від 09 жовтня 2007 року, яка складається з:

10 856,87 доларів США, що за курсом НБУ станом на 07.05.2015 року становить 228 271,15 гривень - заборгованість за простроченим кредитом;

1 021, 24 доларів США, що за курсом НБУ станом на 07.05.2015 року становить 21 472,08 гривень - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;

5 984,06 гривень, що за курсом НБУ станом на 07.05.2015 року становить 284,61 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

2 067,45 гривень, що за курсом НБУ станом на 07.05.2015 року становить 998,33 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, у розмірі 12 261,05 доларів США, що за курсом НБУ станом на 07.05.2015 року становить 257 794,75 грн.

Станом на 27.08.2015 року судом першої інстанції встановлено,що офіційний курс НБУ гривні до долару США становить: 1 дол. США - 22,6234 11 грн.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення суми боргу за договором про надання споживчого кредиту №1123071000 від 09 жовтня 2007 року в розмірі заборгованості по простроченому кредиту - 10 856,87 доларів США; в розмірі заборгованості по процентам - 1 021,24 доларів США, а всього в сумі - 11 878,11 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 27.08.2015 року становить - 268 723 грн. 36 коп. та суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі - 5984,06 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 2067,45 грн., а всього в розмірі - 276 774 (двісті сімдесят шість тисяч сімсот сімдесят чотири) гривні 87 коп.

Однак, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач просив стягнути заборгованість в іноземній валюті, а саме в доларах США.

Апеляційним судом перевірено правомірність надання банком кредиту в іноземній валюті.

Встановлено, що позивач має банківську ліцензію №75 на право здійснення банківських операцій, дозвіл №75-2 до банківської ліцензії, додаток №75-2 до дозволу №75-2 до банківської ліцензії №75 на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини 2 та 4 ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» згідно з додатком.

Таким чином, правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем підпадають під дію ч.2 ст. 192 ЦК України, ч.3 ст. 533 ЦК України та Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6- 145цс 14, яка є обов'язковою для всіх судів України в силу статті 360-7 ЦПК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У силу положень статтей 192, 533 ЦК України та статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини, - стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення невстановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

З підстав наведеного, рішення суду належить змінити в частині визначення валюти платежу та задовольнити позов відповідно до вимог, заявлених у позовній заяві. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 309, 313-315, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - КочінаГеннадія Івановича - задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року - змінити, виключивши з резолютивної частини рішення визначення стягнення суми заборгованості з зазначенням еквіваленту в національній валюті України - гривні.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму судового збору в розмірі по 609 гривень з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий

Судді: