КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/9182/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 грудня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
при секретарі судового засідання Дзекан В.В.
за участю представників сторін:
від позивача Козлюк П.П.,
від відповідача Руденко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Будпостач» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року у справі за позовом приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення, зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до Черкаської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 902000003/2015/00016 від 29.01.2015;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № 902000003/2015/300364/2 від 29.01.2015;
- зобов'язати Черкаську митницю Державної фіскальної служби вжити заходів щодо повернення позивачу надмірно сплаченої суми митних платежів у розмірі 27 568,12 грн., згідно митної декларації № 902030000/2015/300377 від 29.01.2015 у зв'язку із скасуванням рішення про коригування митної вартості товару № 902000003/2015/300364/2 від 29.01.2015;
- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві вжити заходів щодо повернення позивачу надмірно сплаченої суми митних платежів у розмірі 27 568,12 грн. (в т.ч. мито - 3 351,65 грн.; ПДВ - 24 216,47 грн.).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне встановлення обставин справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2013 між приватним підприємством «Будпостач» (покупець, Україна) та фірмою YONGKANG FUXING TOOLS FACTORY (продавець, Китай) було укладено контракт № 375, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує з доставкою на територію України морським транспортом (доставка на умовах FOB згідно правил INCOTERMS, 2000), товари (міксери для фарби, пістолети для герметика, приналежності, запасні частини до них) у відповідності із проформою-інвойсом або інвойсом, які оформляються на кожну партію товару і визначають асортимент, кількість, загальну вартість товару, термін поставки товару і порядок платежів. Проформа-інвойс або інвойс являються невід'ємною частиною даного контракту.
Поставка товару повинна супроводжуватись наступними документами:
- інвойс;
- транспортні документи (коносамент; пакувальний лист і т.д.);
- сертифікат походження.
Продавець протягом 10-ти днів з моменту відвантаження повинен направити покупцю по факсу копію транспортної накладної і пакувальний лист.
Позивачем за митною декларацією № 902030000/2015/300364, 29.01.2015 було заявлено до митного оформлення товар: 1) інструменти змінні не з дорогоцінних металів для змішування таких матеріалів як фарба, будівельні розчинити та інші: міксери для фарби: 80х400 мм (32101) - 200 шт., 80х400 мм (32102) - 1520 шт.; міксери для сухих сумішей: 80х400 мм (32201) - 9000 шт., 80х400 мм (32202) - 7800 шт., 100х600 мм (32203) - 4600 шт., 100х600 мм (32204) - 4600 шт.; 2) інструменти ручні не з дорогоцінних металів: пістолет для герметика (31101) - 4000 шт., пістолет для герметика (31102) - 18000 шт., пістолет для герметика (31103) - 3000 шт.
Митна вартість товару була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору), в розмірі 38 968,40 доларів США.
Разом з митною декларацією позивач на підтвердження митної вартості товару надав митному органу наступні документи:
- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2012/0003902 від 14.01.2015;
- міжнародну автомобільну накладну (СМR) № 5647 від 29.01.2015;
- коносамент МRFB14120714 від 26.12.2014;
- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 181 від 09.12.2014;
- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги б/н від 12.12.2014;
- документ, що підтверджує вартість страхування № 00229 від 27.01.2015;
- прейскурант (прас-лист) виробника товару б/н від 01.11.2014;
- рахунок-фактуру (інвойс) FXSK20141030-1 від 12.12.2014;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення № 375 від 20.05.2013;
- сертифікат про проходження товару загальної форми С143302202890051 від 15.12.2014.
Митним органом було повідомлено декларанта про те, що надані ним документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей про митну вартість та обраний метод її визначення, а саме:
- в наданому до митного оформлення інвойсі від 12.12.2014 № FXSK20141030-1 зазначено: 100% попередня оплата, згідно проформи-інвойсу від 03.10.2014 № FXSK20141031, однак до митного оформлення проформу-інвойс № FXSK20141031 не надано. До митного оформлення надано платіжне доручення № 181 від 09.11.2014 на суму 107 536,40 доларів США. Дане платіжне доручення неможливо ідентифікувати з поставкою, оскільки зазначена в ньому сума значно відрізняється від суми, згідно наданого інвойсу № FXSK20141030-1 (38 968,40 доларів США), зазначено лише номер контракту від 20.05.2013 № 375 та не надано проформу-інвойс на підставі якої здійснено оплату;
- до митного оформлення не надано пакувальний лист, документів, які б містили інформацію щодо вартості послуг пакування та вартості тари упаковки, також відсутня інформація за чий рахунок здійснювалось надання послуг щодо пакування, включення або невключення вартості пакування, тари, упаковки до вартості товару.
Митним органом було запропоновано декларанту протягом 10-ти календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару:
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталог, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару;
- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
- переклад наданої до митного оформлення декларації країни відправлення.
Повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові, наявні у них документи, для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів.
Листом від 29.01.2015 декларант повідомив контролюючий орган про те, що додаткові документи по ВМД № 902030000/2015/300364 від 29.01.2015 надати не має можливості та процедуру консультації проведено.
У зв'язку з цим 29.01.2015 Черкаською митницею Державної фіскальної служби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 902000003/2015/300364/2, згідно якого, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за основним методом (ціною договору щодо товарів, які імпортуються) у зв'язку з тим, що основні документи, які подані для підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять усіх даних, необхідних для обраного декларантом методу визначення митної вартості, відтак, митну вартість скориговано за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів - 2б), оскільки інформація щодо цінової вартості ідентичних товарів у декларанта та у митного органу відсутня, що унеможливлює застосування методу визначення митної вартості 2а).
Також, була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 902000003/2015/00016 від 29.01.2015.
За митною декларацією № 902030000/2015/300377 від 29.01.2015 товар було випущено у вільний обіг шляхом надання фінансових гарантій.
Вважаючи рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та картку відмови протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення відповідача винесені останнім в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачених законодавством.
Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з пояснювальної записки оскаржуваного рішення митного органу, підставою не застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) стало те, що подані документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товару, що ввозився. Заявником не подано витребовувані документи.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).
Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частини 1, 2, 5, 6, 7 статті 54 кодексу).
З системного аналізу статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.
Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 по справі № 21-270а13, який в силу ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 244-2 КАС є обов'язковим для врахування при вирішенні даної справи.
Так, у зв'язку з наявністю у митного органу сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості товару, що ввозився, з посиланням на те, що в наданому до митного оформлення інвойсі від 12.12.2014 № FXSK20141030-1 зазначено: 100% попередня оплата, згідно проформи-інвойсу від 03.10.2014 № FXSK20141031, однак до митного оформлення проформу-інвойс № FXSK20141031 не надано. До митного оформлення надано платіжне доручення № 181 від 09.11.2014 на суму 107 536,40 доларів США. Дане платіжне доручення неможливо ідентифікувати з поставкою, оскільки зазначена в ньому сума значно відрізняється від суми, згідно наданого інвойсу № FXSK20141030-1 (38 968,40 доларів США), зазначено лише номер контракту від 20.05.2013 № 375 та не надано проформу-інвойс на підставі якої здійснено оплату; до митного оформлення не надано пакувальний лист, документів, які б містили інформацію щодо вартості послуг пакування та вартості тари упаковки, також відсутня інформація за чий рахунок здійснювалось надання послуг щодо пакування, включення або невключення вартості пакування, тари, упаковки до вартості товару, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у митного органу були всі підстави для витебовування у декларанта на підтвердження митної вартості товарів за ціною договору.
Враховуючи ту обставину, що додаткові документи позивачем на вимогу митного органу надані не були, у контролюючого органу були всі підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.
Перевіряючи на відповідність вимогам закону таке рішення відповідача, колегія суддів виходить з наступного.
Частинами 1, 2 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Частиною 7 ст. 55 МК України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Позивач скористався правом, передбаченим ч. 7 ст. 55 МК України, та випустив товари у вільний обіг.
Згідно з ч. 8 ст. 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом (ч. 9 ст. 55 МК України).
З матеріалів справи вбачається, що на підставі ч. 8 ст. 55 МК України ПП «Будпостач» були подано до Черкаської митниці ДФС наступні документи:
- інвойс № FXSK20141030-1 на суму 38 986,4 дол. США;
- інвойс № FXSK20141030-1 на суму 68 550 дол. США;
- висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 06.04.2015 № 913 щодо ціни товарів, в якому зазначено, що проведеним аналізом цін комерційних пропозицій, в тому числі і отриманої на запит від компанії YONGKANG FUXING TOOLS FACTORY, рівень цін, зазначений в інвойсі № інвойс № FXSK20141030-1 від 12.12.2014 з урахуванням умов поставки FOB NINGBO, Китай, відповідає рівню цін виробника YONGKANG FUXING TOOLS FACTORY станом на 11.12.2014 та 13.12.2014, тобто на дні продажу товару.
З аналізу всіх, поданих позивачем митниці документів, вбачається, що платіжним дорученням на суму 107 536,40 дол. США було оплачено вартість товарів по двох поставках, а саме: за інвойсом № FXSK20141030-1 на суму 38 986,4 дол. США та інвойсом № FXSK20141030-1 на суму 68 550 дол. США;
Цим самим спростовуються доводи митного органу щодо того, що платіжне доручення від 09.11.2014 № 181 неможливо ідентифікувати з даної поставкою.
Проте, за результатами аналізу додаткових документів, поданих декларантом, листом ввід 15.04.2015 № 340/10/23-70-25-45 позивачу було відмовлено у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів з посиланням на те, що відсутні документи щодо підтвердження вартості пакування товарів.
Відповідно до п. 1 контракту від 20.05.2013 № 375, який було подано до митного органу при подання митної декларації, поставка товарів здійснюється на умовах FOB згідно з правилами Інкотермс 2000. В інвойсі від 12.12.2014 № FXSK20141030-1 від 12.12.2014 також зазначено умову поставки товарів FOB NINGBO China.
Відповідно до правил Інкотермс 2000 термін «франко-борт» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, а упаковка повинна містити належне маркування.
З наведеного вбачається, що обов'язок по пакуванню товару покладено на продавця.
Враховуючи асортимент товарів, що ввозилися, - міксери для фарби та пістолети для герметика в кількості 54520 одиниці, продавець не міг без їх пакування завантажити на борт судна.
В матеріалах справи також міститься додаткова угода від 01.01.2015 № 2 до контракту № 375 від 20.05.2013 (а.с. 76), за умовами якої вартість тари, маркування та упаковки включено у вартість товару.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до вважає, що висновок митного органу про відсутність відомостей про пакування товару у поданих документах є помилковим, оскільки не відповідає дійсним обставинам справи, та не може бути підставою для коригування митної вартості товару на цій підставі.
Стосовно посилання митниці на ту обставину, що всупереч умовам зовнішньоекономічного контракту, умовами якого передбачено обов'язковість передання пакувального листа, на вимогу митного органу пакувальний лист до митного оформлення не надано, колегія суддів зазначає, що не зрозуміло, яким чином не надання пакувального листа впливає на визначення митної вартості товару.
Крім того, пакувальний лист не відноситься до документів, визначених п. 2 ч. 2 ст. 53 МК України, які підтверджують митну вартість товарів.
Як встановлено колегією суддів, ціною договору є сума 38 986,4 дол. США. Наведене відображено також в інвойсі від 12.12.2014 № FXSK20141030-1 та підтверджується прайс-листом від 01.11.2014 виробника товарів.
Визначення митної вартості за ціною договору підтверджується також наданою для митного оформлення експортною декларацією Китаю від 25.12.2014 № 3101 2014 0517 033530, якою підтверджується, що товари з Китаю були відправлені за вартістю 38,986,4 дол. США.
З аналізу частини першої та другої ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Таким чином, заявлена позивачем вартість при митному оформленні товарів за ціною договору підтверджується документами, що визначені МК України та були надані митному органу.
Крім того, відповідачем у справі не доведено правомірності застосування методу визначення митної вартості щодо подібних товарів, оскільки не надано доказів, що такі товари ввозились на тих же умовах, що і товари, які декларувалися позивачем.
З огляду на викладене, оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картка відмови підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови.
Щодо вимог адміністративного позову про зобов'язання Черкаську митницю Державної фіскальної служби та Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві вжити заходів щодо повернення надмірно сплаченої суми митних платежів, колегія суддів приходить до висновку, що вказані вимоги задоволенню не підлягають з огляду на таке.
Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, діючого на час спірних правовідносин, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1097/14364, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/а надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою та відповідний перелік документів.
Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.
Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.
Відповідний орган Державного казначейства України на підставі отриманого Висновку митного органу про повернення готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.
Зазначений порядок повернення надмірно сплачених митних платежів позивачем не дотриманий, оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення до відповідачів з відповідними заявами, а тому зазначені вимоги заявлено передчасно.
Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.
Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним так, як прийняте з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувану постанову належить скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача витрат зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Будпостач» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов приватного підприємства «Будпостач» задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 902000003/2015/00016 від 29.01.2015;
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № 902000003/2015/300364/2 від 29.01.2015;
Стягнути з Черкаської митниці Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «Будпостач» (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 оф. 208, ЄДРПОУ 24267110, р/р 26004102550001 у ПАТ «Альфа-Банк» в м. Києві) витрати зі сплати судового збору в розмірі 398,70 грн. (триста дев'яносто вісім грн. 70 коп. ).
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська
Постанову в повному обсязі виготовлено 21.12.2015
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.
Судове рішення № 54464301, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/9182/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: