Ухвала суду № 544605, 27.03.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2007 року м.Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою приватного підприємства «ДАСС» на рішення господарського суду Донецької області від 26 липня 2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2005 року, у справі № 34/159а за позовом ПП «ДАСС» до Гірницької міжрайонної державної податкової інспекції у м.Макіївка, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ПП "ДАСС" звернулось до суду з позовом до Гірницької міжрайонної державної податкової інспекції у м.Макіївка про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000012630/0 від 01.03.2004 р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 118866,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 59433,00 грн. всього на загальну суму 178299,00грн., № 0000022630/0 від 01.03.2004 р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 191100,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 34720,50 грн. всього на загальну суму 225820,00 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26 липня 2005 року, яке залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2005 року, позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000012630/0 від 01.03.2004 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 21,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 10,50 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПП «ДАСС» просить скасувати зазначені судові рішення і направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що судами порушено норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Гірницькою міжрайонною державною податковою інспекцією була проведена позапланова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП "ДАСС" за період з 01.07.2002р. по 30.11.2003р., за результатами якої складений акт № 140/26-2 від 26.02.2004р. Актом перевірки встановлено ряд порушень вимог закону - п.п.4.1 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1, п.п.8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідачем встановлено, що позивач у жовтні 2002 року завищив податковий кредит на суму 3000грн., у зв'язку з тим, що позивач відніс до податкового кредиту податкову накладну видану 1111 "Інтерпромсервіс" №188/02 від 08.10.2002року на 18000грн., у тому числі ПДВ 3000грн., яка була видана у виконання укладеного позивачем з ПП "Інтерпромсервіс" договору №б/н від 08.08.2002року на продаж вугілля на загальну суму 18000грн. (т.1,л.с.69).

Рішенням Кіровського районного суду м Донецька від 20.01.2003року визнано недійсними з моменту державної реєстрації, а саме з 26.07.2001 року установчі документи ПП "Інтерпромсервіс" код ЄДРПОУ 31615437. Суд допустив негайне виконання рішення. Рішення набуло законної чинності 21.02.2003 року.

Згідно акту ДПІ у Кіровському районні м. Донецька свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №07934542 від 30.04.2003року №88/19-114 ПП "Інтрепромсервіс" анульовано з моменту видачі, а саме з 17.08.2001року. З акту анулювання вбачається, що рішенням Кіровського районного суду м.Донецька від 20.01.2003року №2-2054-03г. установчі документи ПП "Інтерпромсервіс" були визнані недійсним з моменту реєстрації.

Крім того, позивачем що до складу податкового кредиту були віднесені суми ПДВ з придбання маркетингових послуг та будівельних матеріалів від ПП "Зодіак-КМ" на загальну суму 115852грн., по податковим накладним, які видані ПП "Зодіак-КМ" №144/11 від 30.11.2003року на суму ПДВ 32530грн., №101/09 від 02.09.2003року на суму ПДВ 10947,5грн., №100/09 від 01.09.2003року на суму ПДВ 10000грн., №99/08 від 27.08.2003року на суму ПДВ 13234грн., №98/08 від 25.08.2003року на суму ПДВ 9996грн., №97/08 від 24.08.2003року на суму ПДВ 7700грн., № 72 від 30.06.2003року на суму ПДВ 3300грн., №70-66-03 від 04.06.2003року на суму ПДВ 8465,5грн., №54 від 03.05.2003року на суму ПДВ 16781,07грн., №64 від 22.05.2003року на суму ПДВ 2897,26грн.

Рішенням Деснянського районного суду м Києва від 17.11.2003 року визнано недійсним реєстрацію ПП "Зодіак -КМ" код ЄДРПОУ 32106162 - як платника податку на додану вартість та визнав недійсним свідоцтво № 35604161 про реєстрацію ПП "Зодіак-КМ" в якості платника податку на додану вартість" з 15.10.2002року. Рішення набрало чинності.

Згідно акту про анулювання Свідоцтва платника ПДВ № 19-321/161 від 24.03.2004 р., свідоцтво платника ПДВ №35604161 , яке було видано ПП "Зодіак-КМ", анульовано ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 09.10.2002 р. Платник ПДВ - ПП "Зодіак-КМ", виключений із реєстру 24.03.2004р.

Згідно висновку судово-економічної експертизи №3393/23 від 12.05.2005 року розбіжності між сумами податкового зобов'язання з ПДВ, що підлягало сплаті до бюджету ПП "ДАСС", розрахованого експертом у результаті дослідження, і сумою податкового зобов'язання по ПДВ, що підлягало сплаті до бюджету ПП "ДАСС", відображеного у акті перевірки склало - 21грн. і виникла у зв'язку з тим, що у акті податкового органу до складу податкового кредиту на додану вартість ПП "ДАСС" за жовтень 2002 року не були враховані суми, відображені у податковій накладній № 540/1 від 31.10.2002р. від ВАТ "Укртелеком" на суму 80.65грн., у тому числі ПДВ 16.13грн. і у розрахункових квитанціях № 068340 від 24.07.2003р., № 068341 від 24.07.2003р., № 068339 від 24.07.2003р.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Доказом виникнення права у покупця на податковий кредит є виключно податкова накладна видана особою, яка має право на нарахування та утримання податку.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 9.3 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" особи, що підпадають під визначення платників податку згідно з статтею 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платники податку в органі державної податкової служби за місцем їх знаходження. При цьому орган державної податкової служби зобов'язаний надати (надіслати поштою з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію особи як платника податку. Це свідоцтво діє до дати його анулювання, що передбачено пунктом 9.6 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідно до п.25.2 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 01.03.200р. № 79, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.09.2000р. за № 208/4429 виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання свідоцтва відбувається в разі прийняття господарським судом рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. У цьому випадку датою виключення з Реєстру є відповідна дата прийняття рішення. У разі неможливості вилучення свідоцтва чи відмови платника податку на додану вартість виключення з Реєстру здійснюється на підставі акту анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Тобто, з дати анулювання свідоцтва про реєстрацію як платника податку на додану вартість особа втрачає статус зареєстрованого платника податку та право складати податкові накладні.

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97р. а № 165, податкову накладну вправі складати лише особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Тобто податковий кредит повинен бути підтверджений податковими накладними, які складаються у момент виникнення податкових зобов'язань продавця виключно особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість у порядку, передбаченому ст. 9 вказаного Закону.

Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1). Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7). Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку з операцій поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, не підтверджених податковими накладними (абзац перший підпункту 7.4.5пункту 7.4 статті 7). Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку - продавцем, визначено підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, яким передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 6); усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (пункт 18).

Таким чином, податкові накладні, що складені не зареєстрованою як платник ПДВ особою, не можуть виступати належним підтвердженням податкового кредиту та не надають покупцеві права віднести відповідні суми ПДВ до податкового кредиту.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що відповідач правомірно виключив з податкового кредиту суми по податковим накладним, які видані ПП "Інтерпромсервіс" та ПП "Зодіак-КМ".

Крім того, судами при огляді наявних у матеріалах справи податкових накладних, накладних, рахунках, які виписані ПП "Зодіак-КМ" встановлено, що деякі не мають підпису, а інші мають тільки підпис, але відсутнє прізвище особи яка ці документи складала та її повноваження, не відомо хто відпускав товар, тому правильним є висновок, що наведені документи не є доказами, які підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу приватного підприємства «ДАСС» відхилити, а рішення господарського суду Донецької області від 26 липня 2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2005 року залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді: