Рішення № 5440280, 02.06.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2009 р.Справа № 18/90

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горлової М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/90

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьман", м. Кременчук Полтавської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

про стягнення 18 917,97 грн.

Представники сторін:

від позивача - Бондаренко П.О., довіреність № б/н від 23.04.09;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетьман" звернулось до господарського суду з позовною заявою № 349 від 21.04.2009 року, яка містить вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 13 024,00 грн., пені в сумі 2730,06 грн., збитків від інфляції в сумі 6 146,59 грн. та 731,26 грн. процентів, а всього 22 631,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті отриманого товару за договором поставки №01/06-01 від 01.06.2007 року.

20.05.2009 року на адресу господарського суду Кіровоградської області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьман" № 06-04-юр від 06.04.2009 року про уточнення позовних вимог, яка по суті є заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 13 024,00 грн., пені в сумі 1 567,16 грн., збитків від інфляції в сумі 3 995,98 грн. та 545,51 грн. процентів, всього 19 132,65 грн. (а.с. 23).

В судовому засіданні 02.06.2009 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просить стягнути з відповідача пеню у відповідності до ч. 2 ст. 232 Господарського кодексу України за період з 15.12.2007 року по 15.06.2008 року в розмірі 1 352,48 грн. Інші складові суми позову залишаються без змін. Таким чином, позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 13 024,00 грн., пені в сумі 1 352,48 грн., збитків від інфляції в сумі 3 995,98 грн. та 545,51 грн. процентів, всього 18 917,97 грн. (а.с. 31).

В силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на наведене, господарський суд розглядає справу з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 02.06.2009 р. представник позивача позовні вимоги з урахуванням їх зменшення підтримав.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 256576 від 11.05.2009 року, яке міститься в матеріалах справи (а.с.21).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.06.2009 р. за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Оцінивши докази, залучені до матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Гетьман" (Постачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір № 01/06-01 поставки нафтопродуктів (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити покупцю нафтопродукти (далі - товар) погодженими партіями, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити їх в асортименті і кількості відповідно до поданих заявок, погоджених з Постачальником.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що покупець здійснює оплату товару за домовленістю, але не пізніше одного банківського дня з моменту відвантаження товару.

Згідно з п. 4.3 Договору Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що договір вступає в силу з 01.06.2007 року і діє до 31.12.2007 року.

Договір № 01/06-01 від 01.06.2007 р., укладено між сторонами в письмовій формі, підписано та скріплено печатками підприємств.

За правилами статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до приписів статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору № 01/06-01 від 01.06.2007 р. передано, а відповідачем прийнято обумовлений договором товар, що підтверджується видатковою накладною № 13/12/17 від 13.12.2007 року на суму 13 024,00 грн. та довіреністю №393800 від 13.12.2007 року (а.с. 11, 12).

Таким чином, позивач свої зобов'язання за Договором виконав, поставивши відповідачу Товар на загальну суму 13 024,00 грн.

Натомість, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав та за отриманий товар не розрахувався.

Отримання товару, несвоєчасність оплати та наявність заборгованості з оплати його вартості в розмірі 13 024,00 грн. відповідач підтверджує в акті звірки взаємних розрахунків, складеним між сторонами (а.с. 33).

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу статей 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене вище, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів оплати заборгованості в сумі 13 024,00 грн. та неподання їх на вимогу суду, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути пеню в розмірі 1 352,48 грн. за період прострочення оплати Товару з 15.12.2007 року по 15.06.2008 року (а.с. 31).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони в пункті 5.4. договору № 01/06-01 від 01.06.2007 року передбачили сплату Покупцем пені за прострочення виконання ним зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочки з моменту поставки товару.

Наведене вище та матеріали справи підтверджують правомірність нарахування позивачем пені в сумі 1 352,48 грн. з 15.12.2007 року по 15.06.2008 року.

Позовні вимоги щодо стягнення пені є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Підлягають стягненню з відповідача також 3% річних та інфляційні нарахування, оскільки відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Заявлена позивачем сума 3% річних в розмірі 545,51 грн. за період з 15.12.2007 року по 08.05.2009 року (а.с. 23) та вимога про стягнення інфляційних витрат у розмірі 3 995,98 грн. за період з грудня 2007 по травень 2009р. (а.с. 23) нараховані правомірно та підлягають стягненню в повному обсязі.

З урахуванням наведеного вище, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьман" підлягають повному задоволенню на суму 18 917,97 грн., з яких: 13 024,00 грн. сума основного боргу, пеня 1 352,48 грн., інфляційні витрати 3 995,98 грн., 3% річних 545,51 грн.

У відповідності до норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р 2600430012150 в КОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Кіровоград, МФО 323293, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьман" (39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 11, ідентифікаційний код 32687041, р/р 26003039485001 в АКІБ "УкрСіббанк", м. Харків, МФО 351005) - 18 917,97 грн., з яких: 13 024,00 грн. основного боргу, пеня в сумі 1 352,48 грн., інфляційні витрати в сумі 3 995,98 грн., 3% річних в сумі 545,51 грн., а також 189,17 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Тимошевська