Рішення № 5427505, 01.10.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2009 р.Справа № 18/166 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №18/166

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Знам'янка Кіровоградської області

до відповідача: Приватного підприємства "Нива", с. Дмитрівка Знам'янського району Кіровоградської області

про стягнення 260 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 1270 від 22.09.09;

від відповідача - участі не брали.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою від 14.09.2009 року про стягнення з приватного підприємства "Нива" 260 000, 00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 01.10.2009 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання 01.10.2009 року не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 465043 від 19.09.2009 року, яке міститься в матеріалах справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 18/166 в судовому засіданні 01.10.2009 р. за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 01.10.2009 р. за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача безпідставно перераховані кошти в сумі 260 000,00 грн.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд виходить з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 перераховано приватному підприємству "Нива" грошові кошти на загальну суму 260 000,00 грн. за платіжними дорученнями №32 від 21.02.2008 року, № 34 від 27.02.2008 року, № 35 від 28.02.2008 року, № 62 від 09.04.2008 року, та за квитанціями від 01.03.2008 року та від 22.02.2008 року (а.с.11-15).

В призначенні платежу на перерахування грошових коштів зазначено "Оплата за сою согл. сч. б/н от 21.02.2008" (платіжне доручення №32 від 21.02.2008), "Предоплата за с/х продукцию согл. договора б/н от 27.02.2008" в платіжних дорученнях № 34 від 27.02.2008 року та № 35 від 28.02.2008 року та "Предоплата за зерновые согл. счета б/н от 09.04.2008г." (платіжне доручення № 62 від 09.04.2008 року), "Предоплата согл. договора от 01.03.08 за сельхозпродукцию" та "Предоплата за зерновые" в квитанціях від 01.03.2008 року та від 22.02.2008 року.

Однак, матеріалами справи не підтверджується укладення між сторонами договору продажу чи поставки зернових культур та сільськогосподарської продукції, не має доказів виставлення відповідачем рахунків та погодження повідомлених позивачем договірних умов.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно пункту 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, неналежним отримувачем є особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Пунктом 2.35. зазначеної Інструкції визначено, що кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Строк, протягом якого неналежний отримувач повинен повернути кошти, що помилково зараховані на його рахунок, визначений пунктом 6 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" від 16.03.1995р., відповідно до якого підприємства, незалежно від форм власності, мають повернути у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Позивачем направлено на адресу відповідача лист-вимогу від 04.09.2009 року з проханням повернути кошти в сумі 260 000,00 грн. (а.с. 169). Доказів повернення коштів в сумі 260 000,00 грн. відповідачем суду не подано, заборгованість не заперечено.

З огляду на викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 77, 82, 83, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Нива" (25006, м. Кіровоград, вул. Тимірязєва, 39, ідентифікаційний код 31308445, відомості про рахунки відсутні) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (27400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про рахунки відсутні) - 260 000,00 грн., а також 2 600,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду від 17.09.2009 року у вигляді накладення арешту на майно, яке належить на праві власності приватному підприємству "Нива" (27422, Кіровоградська область, Знам"янський район, с. Дмитрівка, пров. Лікарняний, буд. 1, ідентифікаційний код 31308445), де б воно не знаходилось, на суму позову з врахуванням судових витрат в розмірі 262 836,00 грн., скасувати після виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2009 року.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з його підписання.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Тимошевська