Рішення № 5440035, 20.05.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" травня 2009 р.Справа № 3/30-09-1187 За позовом: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

Про: виселення та стягнення 2165,76 грн.

Суддя Дяченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Гришин Д.М., представник за довіреністю №01-13/14973 від 26.12.2008р.

Від відповідача: ОСОБА_2, фізична особа - підприємець

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, в якій просить суд виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 47,5 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 7 та передати приміщення Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати в сумі 2032,27 грн. та пеню в розмірі 133,49 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав викладених в письмових запереченнях на заявлені вимоги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

11 серпня 2004 року між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) було укладено Договір № 466/ж/7 оренди нежитлового приміщення, (надалі за текстом Договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування не житлове приміщення підвалу, загальною площею 47,5 кв. м, розташоване за адресою: вул. Базарна, 7. За умовами Договору, за орендоване приміщення Орендар зобовязався сплачувати орендну плату, що становила на перший місяць після підписання договору оренди 42,40 грн., без урахування ПДВ та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначався шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції. Орендар зобовязався вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів господарської діяльності. Дія договору поширювалась з 11.08.2004 р. по 11.08.2007 р.

Згідно рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. № 56-V „Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконанням функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади міста Одеси” Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради передано функції орендодавця нежилих приміщень, що перебували в управлінні районних адміністрацій Одеської міської ради.

Умовами додаткового погодження, укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, 06.03.2007р. у тексті договору оренди приміщення, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Базарна,7, назву орендодавця змінено на Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради згідно з рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006р. №56-V та надано договору № 9/7.

На підставі двосторонньо підписаного 06.03.2007 р. додаткового погодження до договору оренди нежитлового приміщення сторонами договору встановлено орендну плату станом на 01.01.2007 р. у розмірі 334,78 грн. на місяць.

Як вбачається з пояснень представника позивача, за відсутності заперечень жодної із сторін протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення, договір був продовжений на новий строк, тобто, до 11.08.2011 р. у відповідності до ч.2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Факт продовження дії договору на новий термін відповідачем не визнається, однак доказів повернення приміщення Орендодавцю, доказів надіслання на адресу позивача письмових заперечень проти продовження дії договору фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 до матеріалів справи не надано.

За даними позивача, станом на 02.02.2009 року за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 рахувалась заборгованість з орендної плати в розмірі 2032,27 грн.

Листом від 28.01.2009 р. за № 01-15/75 відповідача було повідомлено за фактичною та юридичною адресою про відмову представництва від договору та запропоновано відповідачу звільнити займане ним приміщення. Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії поштового повідомлення, лист від 28.01.2009р. отримано відповідачем 02.02.2009 р., що також не заперечувалось останнім в судових засіданнях.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов Договору відповідачем щодо своєчасного внесення орендної плати та відсутністю правових підстав у відповідача для користування спірним приміщенням, та направлені на стягнення наявної заборгованості та пені та виселення відповідача з орендованого приміщення.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно з Положенням про Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 26.03.2003 р. №1040-ХХІV, у компетенцію Представництва входять питання управління нерухомим майном територіальної громади м. Одеси.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Порядок передачі в оренду комунального майна врегульовано положеннями спеціального Закону України „Про оренду державного та комунального майна” .

Відповідно до положень ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Зі змісту ч.2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” вбачається, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Оскільки, умовами договору оренди не передбачався порядок продовження строку його дії, суд керується змістом вищенаведених положень діючого законодавства, з яких вбачається, що в разі закінчення строку дії договору та небажання однієї з сторін продовжувати договірні відносини, обовязковим є повідомлення про наведене іншої сторони, в іншому разі, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що за відсутності заперечень жодної із сторін протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення, договір був продовжений на новий строк, тобто, до 11.08.2011 р. у відповідності до ч.2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно положень ст. 782 Цивільного кодексу України орендодавець має право відмовитись від договору оренди та вимагати повернення орендованого майна, якщо орендар не сплачує орендну плату вже протягом трьох місяців поспіль, та договір оренди вважається розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору оренди.

Відповідно до положень ст. 785 Цивільного Кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, невиконання відповідачем договірних зобовязань три місяці поспіль, суд приходить до висновку щодо наявності у Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради законних підстав для розірвання договору. Як наслідок, заявлені вимоги про виселення відповідача є реалізацією його права як органу, що здійснює управління нерухомим майном територіальної громади м. Одеси.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно умов п. 5.2 Договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем штрафних санкцій за Договором, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог з виселенням Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 47,5 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 7 та стягненням з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості з орендної плати в сумі 2032,27 грн. та пені в розмірі 133,49 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 187 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 47,5 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 7 та передати приміщення Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 26302595).

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 26302595) заборгованість з орендної плати у сумі 2032 (дві тисячі тридцять дві) грн. 27 коп., пеню за несвоєчасне виконання договірних зобовязань у розмірі 133 (сто тридцять три) грн. 49 коп., 187 (сто вісімдесят сім) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.