Ухвала суду № 543961, 13.03.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2007 р. № К-12524/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Бившевої Л.І.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Сорокіній Л.В.

за участю представників:

позивача: Безсмертний А.В., дов. б/н від 07.03.2007 р.

відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2004 р.

у справі № 2/225 господарського суду Закарпатської області

за позовом Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Глобус»

до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ № 382-35-3-20448234/3155 від 14.04.2004 р. в частині 13 888 248,25 грн. штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки та податкового повідомлення-рішення № 381-35-3-20448234/3154 від 14.04.2004 р. на суму 340 грн. штрафних санкцій за порушення у сфері застосування РРО.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 06.08.2004 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2004 р., позов задоволено повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач не зобов'язаний використовувати РРО у спірних операціях, оскільки операції по реалізації приватними підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від імені позивача страхових полісів та квитанцій місцевого збору носять для позивача безготівковий характер і в зв'язку з тим, що зазначені особи не перебувають з ним у трудових відносинах, а є окремими суб'єктами підприємницької діяльності, тому самостійно несуть юридичну відповідальність за дотримання норм з регулювання обігу готівки; щодо надходжень в касу позивача коштів від реалізації страхових полісів страховими агентами, які перебувають у трудових відносинах з позивачем, то згідно ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» РРО у таких операціях не застосовується.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Ужгородська МДПІ оскаржила її в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2004 р. з мотивів неправильного застосування норм матеріального та процесуального права та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судове засідання представник відповідача (скаржника) не з'явився, не зважаючи на те, що був належно повідомлений про день, місце і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 221 КАС України, неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні касаційної скарги як безпідставної.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували акт позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства СТДВ «Глобус» від 05.04.2004 р. № 09/3530/Д/20448234/09 та акт додаткової перевірки № 12/3530/Д/20448234 від 25.06.2004 р., згідно яких контролюючим органом зроблено висновок, що протягом 2003 р. до каси позивача надійшли готівкові кошти від реалізації страхових полісів та квитанцій місцевого збору, які не були оприбутковані належним чином в день одержання готівкових коштів та не проведені через РРО в загальній сумі 2 777 649,65 грн. В зв'язку з цим, відповідачем на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 491/99 від 11.05.1999 р. та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 1776-ІІІ від 01.06.2000 р. до позивача було застосовано штрафну санкцію у 5-ти кратному розмірі суми неоприбуткованої готівки, тобто в сумі 13 888 248,25 грн. та штрафну санкцію в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 340 грн.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що частина договорів страхування укладалась від імені позивача приватними підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які діяли на підставі цивільно-правових договорів доручення відповідно від 24.03.2002 р. та 15.09.2002 р. На виконання умов вказаних договорів позивачем передавались приватним підприємцям для подальшої реалізації від імені позивача страхові поліси та квитанції місцевого збору. Одержані за укладення договорів страхування від імені позивача та реалізовані квитанції місцевого збору кошти, приватні підприємці здавали у банківську установу для переказу на поточні рахунки позивача.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України підтримує правову позицію судів попередніх інстанцій, що відповідно до п. 2.7 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 72 від 19.02.2001 р., вказані операції носять для позивача безготівковий характер. В зв'язку з тим, що приватні підприємці не перебувають у трудових відносинах з позивачем, а є окремими суб'єктами підприємницької відповідальності, вони самостійно несуть юридичну відповідальність за дотримання норм з регулювання обігу готівки.

Щодо надходжень в касу позивача коштів від реалізації страхових полісів страховими агентами, які перебувають у трудових відносинах з позивачем і за дотримання якими касової дисципліни позивач несе юридичну відповідальність, то суди дійшли вірного висновку, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у таких операціях РРО не застосовуються, а відповідно застосування фінансової санкції за здійснення діяльності без застосування РРО є неправомірним. В таких випадках порядок оприбуткування згідно п. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України складається з виписування прибуткового касового ордера та фіксації одержання готівки в касовій книзі в день її одержання.

Як встановлено судами, в підтвердження належного оприбуткування цієї частини виручки позивачем надано завірені копії прибуткових касових ордерів та касових книг за спірний період.

Вищенаведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2004 р. та рішення господарського суду Закарпатської області від 06.08.2004 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис) Рибченко А.О.

Судді (підпис) Брайко А.І.

(підпис) Голубєва Г.К.

(підпис) Бившева Л.І.

(підпис) Федоров М.О.

З оригіналом згідно

Суддя Рибченко А.О.