Рішення № 5438848, 05.05.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.09 Справа № 3/53/09

Суддя Соловйов В.М.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Домотехніка-Норд”, м. Донецьк

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Енергодар, Запорізька область

про стягнення 22 489, 09 грн.

Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від позивача: Гринько Е.А., юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 3 від 08.01.2009р.

від відповідача: не зявився

ТОВ “Домотехніка-Норд” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 22 489, 09 грн. за господарським договором поставки № 362/ДМ-2007 від 12.06.2007р.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612, 617, 625, 692, 712 ЦК України, ст. 193, 216-218, 220, 265 ГК України, ст. 2, 12, 54 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 05.03.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/53/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 31.03.2009р. об 11 годині 30 хвилин.

У судовому засіданні 31.03.2009р. оголошувалась перерва до 21.04.2009р. о 12 годині 00 хвилин.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.04.2009р. розгляд справи відкладений на 29.04.2009р. у звязку із неявкою відповідача.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.04.2009р. розгляд справи відкладений на 05.05.2009р. у звязку із неявкою відповідача.

За згодою представника позивача у судовому засіданні 05.05.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представник позивача та відповідач, який був присутній в судовому засіданні 31.03.2009р., вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 05.05.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 22 489, 09 грн., з яких: 21 543, 73 грн. основний борг, 945, 356 грн. 3 % річних від простроченої суми.

Відповідач витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання 21.04.2009р., 29.04.2009р., 05.05.2009р. не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

27.04.2009р. від відповідача надійшла телеграма про перенесення розгляду справи на більш пізній термін, а саме після 12.05.2009р. у звязку із знаходженням його на лікарняному.

Господарський суд вважає, що відповідач, який був повідомлений належним чином про час і місце слухання справи, свідомо не скористався наданим йому процесуальним законодавством правом на захист своїх інтересів.

Будь-які докази на підтвердження поважності причин, які б перешкоджали явці представника в судове засідання та унеможливлювали б надання необхідних для вирішення спору матеріалів, відповідачем не надані.

Телеграма, що надійшла до суду 27.04.2009р. не спростовує висновки суду.

З вказаної телеграми не вбачається можливим встановити особу відправника, в тому числі ідентифікувати її як відповідача або іншої уповноваженої особи.

У разі неможливості бути присутнім на засіданні господарського суду відповідач не був позбавлений можливості надати належне письмове клопотання.

Крім того, в телеграмі йдеться про хворобу відповідача, але не надано жодного документу на підтвердження цього.

Також судом в ухвалі від 29.04.2009р. про відкладення розгляду справи розяснено відповідачу, що судом не вимагається обовязкова участь відповідача в судовому засіданні 05.05.2009р., але відповідач не позбавлений права звернутися для захисту своїх інтересів до адвоката чи юриста, який може представляти його інтереси в судовому засіданні 05.05.2009р. Суд також розяснив відповідачеві про те, що строк вирішення спору, встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України, спливає 05.05.2009р.

Розглянувши справу по суті 05.05.2009р., господарський суд враховує також наступне.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

Позовна заява ТОВ “Домотехніка-Норд” надійшла до господарського суду Запорізької області 02.03.2009р.

Клопотання обох сторін чи клопотання однієї сторони, погодженим з другою стороною, про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України, не надано.

Згідно ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць.

Не надання відповідачем витребуваних матеріалів до таких виняткових випадків не відноситься.

Отже, справа повинна бути розглянута по суті саме в судовому засіданні 05.05.2009р. і вказана дата, з урахуванням ч.3 ст.51 ГПК України, є датою закінчення процесуального строку, встановленого ч.1 ст.69 ГПК України.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ “Домотехніка-Норд” (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) було укладено господарський договір поставки № 362/ДМ-2007 від 12.06.2007р., за яким постачальник зобовязується поставити покупцеві побутову техніку, зазначену у специфікаціях до договору, а покупець зобовязується прийняти цей товар та сплатити його договірну вартість (п. 1.1 Договору).

Постачальник поставив, а покупець прийняв товар на суму 26 543, 73 грн., що підтверджується накладними № 2647 від 20.07.2007р, № 2301 від 12.07.2007р.

Згідно п. 8.1, 8.2 Договору покупець повинен сплатити поставлений товар на наступних умовах: 10 % - передплата, 90 % протягом 21 календарного дня з дати поставки товару. При цьому гранична сума заборгованості за поставлений товар не повинна перевищувати 90, 000 грн. Постачальник має право затримати відвантаження наступної партії товару, якщо розрахунок за товар не здійснено (п. 8.1 Договору). Оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника по договору (п. 8.2 Договору).

Платіжним дорученням №21 від 31.07.2007р. відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар у сумі 5 000, 00 грн., в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 21 543, 73 грн.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у звязку з наступним.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є господарський договір поставки № 362/ДМ-2007 від 12.06.2007р.

Відповідно до 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку відповідач зобовязався оплатити поставлений товар на наступних умовах: 10 % - передплата, 90 % протягом 21 календарного дня з дати поставки товару (п. 8.1 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобовязання за господарським договором поставки № 362/ДМ-2007 від 12.06.2007р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи встановлений факт невиконання ФОП ОСОБА_1 грошових зобовязань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 21 543, 73 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 945, 36 грн. 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобовязань, вимоги про стягнення 945, 36 грн. - 3 % річних від простроченої суми є обґрунтованими, підтверджуються розрахунком позивача в позовній заяві і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71500, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 у ЗОД АППБ “Аваль” м. Енергодар, МФО 313827, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Домотехніка-Норд” (83112, м. Донецьк, пр. Жуковського, 2, п/р 26009185044001 в Донецькому регіональному управлінні “Приватбанк”, МФО 335496, код ЄДРПОУ 24802690) 21 543 (двадцять одну тисячу пятсот сорок три) грн. 73 коп. основного боргу, 945 (девятсот сорок пять) грн. 36 коп. - три відсотка річних від простроченої суми, 224 (двісті двадцять чотири) грн. 89 коп. витрат на державне мито і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя: В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 12.05.2009р.