Ухвала суду № 54375999, 08.12.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/19220/13-ц

н/п 2-п/640/156/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2015 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Сенаторова В.М.,

при секретарі - Явнюк К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача за довіреністю ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 29.01.2014 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вищевказана заява представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності, про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 29.01.2014 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій він просив вищевказане заочне рішення скасувати, а справу призначити до розгляду в загальному порядку. В обґрунтування заявлених вимог заявник посилався на те, що відповідач про розгляд справи належним чином не повідомлявся, а тому не зміг суду надати свої доводи та заперечення проти позову. Також зазначив, що розрахунки у матеріалах справи стосовно заборгованості за пенею вказано невірно, а позивачем при поданні позовної заяви було пропущено строк спеціальної позовної давності.

У судовому засіданні заявник просив скасувати заочне рішення.

Представник ТОВ ОТП Факторинг Україна у судове засідання не зявився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що на підставі ч. 1 ст. 231 ЦПК України, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали заяви та матеріали справи, приходить до наступного.

29.01.2014 року заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова задоволений цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,. /а.с. 48-49/

Як вбачається із позовної заяви, та відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Харківській області ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а також з інформації повідомленої ОСОБА_4 у заяві про місце проживання, відповідач станом на час ухвалення оскаржуваного рішення і до теперішнього часу, мешкає та продовжує мешкати за адресою: м. Харків, вул. Бондаревська, 39. /а.с. 33, 68/

У відповідності до ч. 1 ст. 232 ЦПК України, підставою скасування заочного рішення є встановлення поважності причин неявки відповідача до судового засідання, або встановлення поважності неповідомлення відповідачем причини неявки до судового засідання, а також істотність доказів, на які він посилається для правильного вирішення справи.

Доказів відсутності відповідачів за місцем проживання в період з 05.11.2013 р. по 29.01.2014 р. заявник суду не надав.

Натомість, факт проживання відповідача за вказаною вище адресою обєктивно підтверджений його вказівкою у заяві про перегляд заочного рішення. Водночас, посилання заявника на те, що відповідач не був належним чином повідомлений, не відповідає дійсності, оскільки із матеріалів справи вбачається, що він неодноразово повідомлявся про час та місце розгляду справи. Крім того копія заочного рішення також надсилалась йому неодноразово.

Стосовно твердження заявника щодо порушення позивачем строку спеціальної позовної давності, передбаченої положеннями ст. ч. 2 п. 1 ст. 258 ЦПК України, суд вважає їх необґрунтованими, оскількистрок позовної давності в один рік підлягає застосуванню щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Разом з тим, треба мати на увазі, що вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) за своїм характером є додатковими (похідними) вимогами щодо певного основного зобов'язання. Додатковими вимогами є вимоги, що забезпечують або обумовлюють виконання основного зобов'язання, які встановлені законом або договором, зокрема кредитним. У випадку, якщо неустойкою (штрафом, пенею) забезпечується виконання зобов'язання, на яке розповсюджується загальна позовна давність, право на таке стягнення втрачається лише зі спливом строку позовної давності щодо основної вимоги. Таким чином, скорочена позовна давність стосовно неустойки (штрафу, пені) фактично означає можливість стягнення неустойки (штрафу, пені) за один рік, за умови, якщо не сплив строк позовної давності щодо основної вимоги.

З урахуванням викладеного, доказів, які мають істотне значення у справі, заявником суду не надано, поважність причини неявки до судового засідання 29.01.2014 р. не доведено, а тому підстави скасування заочного рішення відсутні.

Керуючись ст. 231 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача за довіреністю ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 29.01.2014 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом України. Строк апеляційного оскарження заочного рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя-