Ухвала суду № 54359452, 09.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2а-5538/09/1570

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.

ОСОБА_1

при секретарі Величко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, оперуповноважений сектору карного розшуку ОСОБА_3 Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2009р. ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, оперуповноважений сектору карного розшуку ОСОБА_3 Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування наказу начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області №1248/ос від 26.12.2008р. про покарання співробітників ОСОБА_3 Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС в Одеській області, визнання незаконним та скасування наказу начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області №687/ос від 30.12.2008р. про звільнення ОСОБА_2 у запас Збройних Сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни), поновлення ОСОБА_2 на службі у якості старшого лейтенанта міліції оперуповноваженого сектору карного розшуку ОСОБА_3 Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу в органах внутрішніх справ з 3.08.2000р., на час звільнення перебував на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку ОСОБА_3 Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області.

26 грудня 2008р. начальником ГУМВС України в Одеській області, ОСОБА_5 складено наказ №1248 «Про покарання співробітників ОСОБА_3 Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області».

Наказом начальника ГУ МВС України в Одеській області №687 о/с від 30.12.2008р., який було видано на виконання наказу начальника ГУ МВС України в Одеській області №1248 від 26.12.2008р., капітана міліції ОСОБА_2 (М-102512) оперуповноваженого сектору карного розшуку ОСОБА_3 Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області звільнено у запас Збройних Сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) 30 грудня 2008р..

Позивач зазначив, що оскаржувані накази є незаконними, оскільки він ніяких порушень діючого законодавства не допускав, дисципліну не порушував, постійно сумлінно служив та додержувався вимог діючого законодавства при виконанні своїх службових обовязків.

Посилаючись на зазначені обставини просив позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2009р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2010р., адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково: скасовано наказ начальника Головного управління МВС України в Одеській області № 1248 о/с від 26.12.2008р. та №687 о/с від 30.12.2008р. в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_2 з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку ОСОБА_3 Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області; поновлено капітана міліції ОСОБА_2 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку ОСОБА_3 Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області; стягнути з Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу; допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення капітана міліції ОСОБА_2 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку ОСОБА_3 Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області та в частині стягнення з Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць (а.с.113-114, 152-156).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.07.2015р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2009р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2010р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.186-189).

Підставою для скасування судових рішень, згідно ухвали Вищого адміністративного суду від 17.07.2015р. у справі 3 К/9991/2004/11 стало те, що судами попередніх інстанцій не було перевірено дотримання позивачем строків звернення до суду, не було встановлено дату вручення йому наказу про звільнення або дату видачі трудової книжки.

Вищим адміністративним судом в ухвалі також вказано, що відповідно до постанови колегії Судової палати у адміністративних справах Верховного Суду України від 06.11.2013р. у справі №21-389а13, рішення якого, згідно ст.244-2 КАС України, є обовязковим для застосування, строк звернення до адміністративного суду з позовом як різновид строку позовної давності та наслідки його пропущення можуть застосовуватися судами у випадку, коли мало місце порушення прав, свобод та інтересів особи. У даному випадку суди попередніх інстанцій, як зазначив Вищий адміністративний суд України прийшли висновку, що рішеннями і діями відповідача було порушено право позивача на працю та поновлено його на посаді, проте не вирішено питання дотримання спеціального строку звернення до суду.

Під час нового розгляду справи по суті, судом першої інстанції перевірені усі обставини та з урахуванням зауважень постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015р. адміністративний позов задоволено повністю.

Накази начальника Головного управління МВС України в Одеській області №1248 о/с від 26.12.2008р. та №687 о/с від 30.12.2008р. в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_2 з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку ОСОБА_3 Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області; поновлено капітана міліції ОСОБА_2 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку ОСОБА_3 Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області визнано протиправними та скасовано.

Поновлено ОСОБА_2 на службі на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку ОСОБА_3 Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 був звільнений безпідставно, оскільки відповідачем не доведений факт безвідповідального ставлення до виконання своїх службових обовязків та порушення вимог кримінально-процесуального законодавства.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та обєктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що ОСОБА_2 проходив службу в ОВС з 3.08.2000р. та на час звільнення перебував на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку ОСОБА_3 Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області (а.с.9-10). Наказом начальника ГУ МВС України в Одеській області №1248 від 26.12.2008р. за безвідповідальне ставлення до виконання своїх службових обовязків та грубе порушення вимог КПК та Положення про короткочасне затримання осіб, капітана міліції ОСОБА_2 звільнено з ОВС за ст.64 п. «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України (а.с.7). На виконання вказаного наказу про покарання співробітників ОСОБА_3 Малиновського РВ ОМУ ГУМВС в Одеській області, начальником ГУ МВС України в Одеській області виданий наказ №687 о/с від 30.12.2008р. (а.с.8) про звільнення капітана міліції ОСОБА_2 у запас Збройних Сил України за п.64 «є» (за порушення дисципліни).

Підставою для звільнення ОСОБА_2 став висновок службового розслідування від 24.12.2008р. (а.с.34), в якому вказано, що позивачем під час проходження служби допущено безвідповідальне ставлення до своїх службових обовязків, яке полягало у тому, що під час затримки ОСОБА_6, не був повідомлений найближчий ОВС про виявлення злочину і затримання особи, не складено протокол про затримання особи, що підозрюється у скоєнні злочину, не сповіщенні члени сімї про затримання особи.

Перевіряючи правомірність прийнятих наказів та підстави, за яких позивач був звільнений з ОВС, суд першої інстанції виходив з того, що наказ про звільнення з органів внутрішніх справ та трудову книжку ОСОБА_7 отримав 31.12.2008р. А за захистом свого права із позовом звернувся до суду тільки 12.02.2009р.

Вирішуючи питання щодо строків звернення до суду, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що слід застосувати норми спеціального законодавства, яке регулює питання прийняття на публічну службу в органи внутрішніх справ, її проходження та звільнення з публічної служби в органах внутрішніх справ.

За правилами ст.21 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Затвердженого ЗУ «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ», який визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.

Виходячи з наведених норм, судом першої інстанції було вірно встановлено, що позивачем при зверненні до суду із вказаним позовом дотримано встановлені спеціальним законодавством строки звернення до суду про оскарження наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, прийнятого за п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України.

Під час зясування обставин по справі, судом першої інстанції встановлено, що згідно висновку службового розслідування 22.12.2008р. ОСОБА_2 була зупинена по вул.Чернишевського в м.Одесі громадянка ОСОБА_8, у звязку із підозрою у зберіганні наркотичних речовин, і яка була доставлена до ОСОБА_3 Малиновського РВ УМВС України в Одеській області, де у присутності понятих у неї був вилучений пакет з рідиною рослинного походження та відібрані пояснення з цього приводу. Протокол затримання відносно ОСОБА_8 складений не був. В подальшому, як свідчать матеріали розслідування, згідно запису у книзі доставлених, громадянка ОСОБА_9 залишила підрозділ міліції 22.12.2008р. о 23 год. 50 хв.

Крім того, як вбачається з матеріалів службового розслідування, ОСОБА_8 повідомила, що в ході її затримання вона запропонувала співробітникам міліції за грошову винагороду не притягувати її до кримінальної відповідальності та з її слів, оперуповноважені ОСОБА_2 та ОСОБА_10 погодились з цією пропозицією і назвали суму 3 тисячі доларів США.

Однак, достатніх фактів які могли б обєктивно підтвердити зазначені обставини, розслідуванням встановлено не було.

Спірні правовідносини регулюються ЗУ «Про міліцію», ЗУ «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006р. №3460, «Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР», Затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29 липня 1991р. (в редакціях, діючих на момент звільнення).

Так, ст.ст.2,3 ЗУ «Про міліцію» ВР-№565-Х-ІІ від 20.12.1990р. встановлені основні завдання та принципи діяльності міліції.

Як визначено ст.18 цього Закону, порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, Затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затверджене Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року № 114 (надалі - Положення). Згідно з пунктом 66 вказаного Положення, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

Згідно Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого ЗУ №3460-ІV від 22.02.2006р. (надалі - Статут) зазначено, що статут визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування.

Відповідно до ст.7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Як визначено ч.2 ст.7 Дисциплінарного статуту у разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, як вид дисциплінарного стягнення передбачено п.6 ч.1 ст.12 ЗУ «Про Дисциплінарний Статут органів внутрішніх справ України».

В ч.1 ст.14 Статуту визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування відповідно до ст.14 Статуту призначає начальник з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку. Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, якій призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром ВС України. Наказом МВС України №552 від 05.12.1991р. затверджена Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в ОВС України (надалі Інструкція №552).

В п.п.14.7, 14.8 Інструкції №552 визначено, що за результатами службового розслідування, посадова особа при проведенні службового розслідування зобовязана скласти висновок, який подається на розгляд і затвердження керівнику органу внутрішньої служби або його заступнику та передбачено обовязок посадової особи, яка проводила службове розслідування ознайомити із затвердженим висновком службового розслідування особи, стосовно якої воно проводилось, якщо це не суперечить вимогам дотримання державної або службової таємниці.

Що стосується затримання особи підозрюваної у скоєнні злочину, то відповідно до ч.3 ст.106 КПК України про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання зобов'язаний скласти протокол із зазначенням підстав, мотивів, дня, години, року, місяця, місця затримання, пояснень затриманого, часу складання протоколу про роз'яснення підозрюваному в порядку, передбаченому частиною другою ст.21 цього Кодексу, права мати побачення із захисником з моменту затримання. Протокол підписується особою, яка його склала, і затриманим.

Крім того, ст.3 Положення про короткочасне затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, затвердженого Указом Президії ВР СРСР від 13.07.1976р. визначено, що про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання або слідчий зобов'язаний скласти протокол із зазначенням підстав, мотивів дня і години, року і місяця, місця затримання, пояснень затриманого і часу складення протоколу. Протокол затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Строк затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обчислюється з моменту доставлення цієї особи в орган дізнання чи до слідчого, а якщо затримання зазначеної особи провадиться на підставі постанови про затримання, винесеної органом дізнання або слідчим, то з моменту фактичного її затримання.

Відповідно до ст.3 цього Положення, про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання або слідчий сповіщає її сім'ю, якщо місце її проживання відоме. При затриманні за підозрінням у вчиненні тяжкого злочину сповіщення сім'ї провадиться, якщо це не перешкоджатиме встановленню істини в кримінальній справі.

Виходячи з наведених норм та положень діючого законодавства щодо порядку затримання осіб підозрюваних у скоєнні злочину, судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачами не надано до суду належних доказів, підтверджуючих наявність у позивача обовязку складати протокол затримання ОСОБА_9 та повідомляти її сімю про таке затримання, а також того факту, що саме ОСОБА_2 утримував її у приміщенні ОСОБА_3

Що стосується поданої на імя Начальника УБОЗ ГУ МВС України в Одеській області заяви ОСОБА_11 від 23.12.2008р., щодо зникнення сестри ОСОБА_8, то службовим розслідуванням було встановлено, що громадянка ОСОБА_9 залишила приміщення ОСОБА_3 Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області 22.12.2008р., а отже на час подання вказаної вище заяви, сестра працівниками міліції не утримувалась.

Даючи оцінку встановленим порушенням та співмірності застосування дисциплінарного стягнення, судова колегія виходить з того, що ст.27 Дисциплінарного статуту визначено, що звільнення осіб рядового і начальницького складу з ОВС є крайнім заходом дисциплінарного стягнення і може провадитись за систематичне порушення дисципліни або вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.

З урахуванням зясованих та встановлених обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що накази начальника ГУ МВС України в Одеській області №1248 від 26.12.2008р. «Про покарання співробітників ОСОБА_3 Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області» та №687 о/с від 30.12.2008р. про звільнення ОСОБА_2 у запас Збройних Сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) прийнятті без належного зясування усіх обставин щодо дій позивача, а тому є протиправними і підлягають скасуванню, а особа підлягає поновленню на посаді, з вищенаведених підстав.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

Оскільки при подачі апеляційної скарги Малиновським РВ ОМУ ГУ МВС України в одеській області не сплачений судовий збір у розмірі 80,39грн., судова колегія вважає необхідним вказану стягнути з апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198, 200, 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015р. залишити без змін.

Стягнути з Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області до Державного бюджету України (УК у м.Одесі/Приморський р-н/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача 31212206781008; код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 80,39грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 15.12.2015р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

ОСОБА_1