Рішення № 5434232, 04.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/19904.09.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ліга ЛТД"

доГоловного управління юстиції в м. Києві Міністерства юстиції України

прозобовязання укласти договір та стягнення 2049, 14 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Костюк Ю.В. дов. № б/н від 23.04.2009 року;

від відповідача: не зявився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліга ЛТД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Сімнадцятої Київської державної нотаріальної контори про зобовязання укласти договір та стягнення 2049, 14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не компенсує витрати за спожиту теплову енергію та відмовляється укласти відповідний договір.

Ухвалою від 10.04.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.04.2009 року.

В судовому засіданні 27.04.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суту спору та додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду надав повідомлення, яким повідомив суд, що Сімнадцята Київська державна нотаріальна контора не є субєктом господарювання та юридичною особою і безпосередньо підпорядкована Головному управлінню юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, у звязку з чим всі договори по забезпеченню діяльності державних нотаріальних контор м. Києва укладаються з Головним управлінням юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 27.04.2009 року на підставі частини 2 статті 24 Господарського процесуального кодексу України замінено первісного відповідача Сімнадцяту Київську державну нотаріальну контору на належного відповідача Головне управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, розгляд справи відкладено на 29.05.2009 року.

В судовому засіданні 29.05.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги, відповідно до яких просив суд позов задовольнити, відповідач проти задоволення позову заперечував.

В судовому засіданні 29.05.2009 року на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 09.06.2009 року.

04.06.2009 року через канцелярію суду представник позивача подав уточнення позовних вимог, відповідно до яких, просив суд зобовязати Головне управління юстиції в м. Києві відшкодувати йому збитки, завданні споживанням теплової енергії в сумі 2229, 44 грн., покласти на відповідача судові витрати повязані з розглядом даної справи в сумі 220, 00 грн. та витрати повязані з отриманням витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в сумі 61 грн. та зобовязати Головне управління юстиції в м. Києві укласти з ТОВ "Ліга ЛТД" договір про спільне використання теплової енергії за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 48-а протягом 10-ти робочих днів з дати набрання чинності судового рішення, в разі не укладення договору про спільне використання теплової енергії за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 48-а протягом 10-ти робочих днів з дати набрання чинності судовим рішенням вважати його укладеним в редакції позивача. Крім того, позивач до уточнення позовних вимог додав проект договору, що направлявся відповідачу.

В судовому засіданні 09.06.2009 року представник позивача підтримав раніше подані уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд розглянув та задовольнив клопотання сторін, подане в минулому судовому засіданні про продовження строку вирішення спору по справі № 41/199.

У звязку з неявкою представника відповідача, ухвалою суду від 09.06.2009 року розгляд справи відкладено на 26.06.2009 року.

10.06.2009 року представник позивача через канцелярію суду подав уточнення позовних вимог, аналогічне за змістом раніше поданому.

В судовому засіданні 26.06.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду направив клопотання, яким повідомив суд про неможливість направлення уповноваженого представника в судове засідання, у зв'язку з чим просив суд призначити розгляд справи на іншу дату.

У звязку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 28.08.2009 року.

В судовому засіданні 28.08.2009 року на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 04.09.2009 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 04.09.2009 року представник позивача надав додаткові документи по справі та усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позов просив задовольнити повністю.

Відповідач в судовому засіданні 04.09.2009 року подав відзив на позовну заяву та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 04.09.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач згідно Договорів купівлі-продажу від 05.08.2004 року та від 13.01.2005 року є власником нежилих приміщень в будинку за адресою: вул. Академіка Заболотного, 48-А.

Враховуючи те, що позивач володіє найбільшою часткою площ в приміщенні, 17 листопада 2004 року між позивачем (абонент) та Акціонерною енергопостачальною організація «Київенерго»(енергопостачальна організація) було укладено Договір № 540208 на постачання теплової енергії у гарячій воді на всю площу будинку (далі Договір 1), пунктом 1.1 якого передбачили, що предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що енергопостачальна організація зобовязується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби:опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

Пунктом 2.3.4. Договору 1 передбачено, в Додатках № 8 та № 9 до Договору зазначити всі об'єкти теплоспоживання, підключені до теплових мереж «Абонентам (найменування, максимальні теплові навантаження, обсяги теплоспоживання тощо).

Відповідно до пункту 6.3.9 Договору 1 абонент несе відповідальність за достовірність даних по розподілу займаної площі орендарями, іншої інформації, необхідної для оформлення та виконання умов Договору.

Як вбачається з додатку № 8 до Договору 1, загальна опалювальна площа будинку складає 1295,9 м. кв., з яких 146,00 м. кв. займає Сімнадцята державна нотаріальна контора, що засвідчується окрім викладеного договорами оренди від 01 липня 2002 року та 18 жовтня 2007 року (далі-Договори), які укладені між Голосіївською районною у місті Києві радою (далі орендодавець) та Сімнадцятою державною нотаріальною конторою (далі орендар).

Відповідно до п. 2.7 Договорів оренди, орендар зобов'язаний протягом 10 днів укласти прямі договори з постачальниками комунальних послуг та енергоносіїв на отримання комунальних послуг (водопостачання, каналізація, газ, електрична і теплова енергія тощо) своєчасно і в повному обсязі сплачувати безпосередньо цим підприємствам вартість отриманих комунальних послуг по цих договорах.

Згідно з пунктом 3.15 Договорів орендар, якому об'єкт майна надано у користування, сплачує вартість комунальних послуг організаціям, які їх надають за окремими договорами з цими організаціями. Вартість таких послуг не входить до складу орендної плати, не входить до складу експлуатаційних витрат і сплачуються орендарем безпосередньо постачальникам таких послуг.

За період з грудня 2005 року по квітень 2008 року енергопостачальна організація на підставі договору № 540208 відпустила теплової енергії на опалення зазначеної будівлі в сумі 19788,60 грн., що засвідчується актами приймання передачі товарної продукції, яка була в повному обсязі оплачена позивачем, на доказ чого додано копії платіжних доручень.

Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах. Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог ГК України. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 277 Господарського кодексу України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії. Абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.

Однак відповідач, як субабонент договору енергопостачання з позивачем не уклав.

Розрахувавши суму компенсації за спожиті послуги пропорційно займаної площі за період з грудня 2005 року по квітень 2008 року позивач направив відповідачу рахунок на оплату, який останнім було отримано 22.11.2008 року (копія зворотнього повідомлення в справі), однак відповідач вартість спожитої теплової енергії, яка була оплачена позивачем, пропорційно займаній площі останньому не відшкодував.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 1 статті 225 ЦК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 3 ст. 277 ГК України передбачено, що абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.

Оскільки, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України), а також відповідач в силу п. 2.7. Договорів оренди зобовязувався перед орендодавцем укласти відповідні договори, бездіяльність відповідача в частині не укладення договорів з позивачем є неправомірною, а тому, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 2229,44 грн. підлягають задоволенню повністю (19788,60 грн./ 1295,90 м. кв., х 146,00 м. кв.).

Відповідач заперечує проти позову, стверджуючи, що сімнадцята нотаріальна контора займає приміщення площею 129,5 м. кв., на доказ чого надав Додаткові угоди № 2 від 01.07.2008 року.

Однак, як вбачається з розділу 6 наданих угод, вони вступають в силу з 01.07.2008 року, незважаючи на те, що в одній із угод, коректором виправлено дату вступу в силу на 01.01.2008 року, а позивач просить компенсувати витрати за період з грудня 2005 року по квітень 2008 року, тобто за період, коли відповідач орендував 146,30 м.кв. площ.

Також, позивач просить суд зобовязати відповідача укласти договір про спільне використання теплової енергії, а у разі його не укладення протягом десяти днів з дати набрання рішенням законної сили вважати його укладеним в редакції позивача.

Згідно зі статтею 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Відповідно до частин 3 та 6 статті 179 ГК України, Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів. У разі якщо для створення можливості постачання електроенергії, газу за технічними умовами постачальника за рахунок споживача (інвестора, забудовника) або його силами збудовані додаткові мережі (об'єкти), у договорах про постачання зазначеної продукції (послуг) передбачаються передача збудованих мереж (об'єктів) постачальнику і відшкодування забудовнику, інвестору витрат на їх будівництво. Типова форма відповідного договору, порядок визначення обґрунтованого обсягу витрат, що підлягає компенсації, форма відшкодування (викуп, у тому числі в розстрочку, оформлення корпоративних прав, надання пільг у визначеному розмірі) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З наведених норм вбачається, що саме для енергопостачальної організації є обовязковим для укладення договір на енергопостачання, у випадку звернення до нього спроживача.

Частиною 3 ст. 277 ГК України передбачено, що абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.

Оскільки позивач в силу вимог ч. 3 ст. 277 ГК України має права та несе обов'язки енергопостачальника, а також враховуючи, що позивач не навів жодної правової норми, що зобовязує споживача укласти договір на енергопостачання з енергопостачальником на його звернення, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобовязання відповідача укласти договір або вважати його укладеним в редакції позивача, задоволенню не підлягають.

Також, позивач просить стягнути з відповідача окрім витрат на сплату держаного мита та на інформаційно-технічне забезпечення, витрати на інформаційні послуги в сумі 61,00 грн., які визначає як судові витрати.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Таким чином, витрати на інформаційні послуги не є судовими в розумінні ст. 44 ГПК України, що унеможливлює їх стягнення в порядку ст. 49 ГПК України, тим більше за відсутності належних доказів їх понесення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління юстиції в м. Києві Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 01001, м. Київ, пров. Музейний 2-Д, код ЄДРПОУ 34691374) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга ЛТД" (місцезнаходження: 02090, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Празька, буд. 18, код ЄДРПОУ 21500327) 2 229 (дві тисячі двісті двадцять девять) грн. 44 коп. шкоди, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

16.09.2009 року