Постанова № 54329304, 08.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2015 р. Справа№ 910/10547/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

За участю представників:

від позивача: Овчаренко О.Е. - за дов.

від відповідача: Шира О.В. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй»

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2015

у справі № 910/10547/15 (суддя Комарова О.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Альтаір»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй»

про стягнення 511 248,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Альтаір» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» (далі, відповідач) про стягнення 511 248,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що належним чином виконав свої зобов'язання за Договором поставки №02/09/13-ПА та здійснив попередню оплату товару у сумі 1 200 000,00 грн. Однак, відповідач станом на дату звернення позивача до суду, не передав у власність позивача обумовлений Договором товар на суму 511 248,81 грн., а тому позивач, посилаючись на частину 2 статті 693 Цивільного кодексу України, і звернувся до суду із даним позовом про повернення суми попередньої оплати товару у розмірі 511 248,81 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2015 у справі №910/10547/15 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Альтаір» основний борг в розмірі 511 248, 81 грн. та судові витрати - 10 224, 98 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем всупереч умовам Договору поставки №02/09/13-ПА не було здійснено у визначений строк поставку оплаченого товару, а тому відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України щодо своєчасного та повного виконання зобов'язань, у зв'язку з чим відповідач повинен повернути позивачу сплачені ним грошові кошти за товар в розмірі 511 248,81 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2015 у справі №910/10547/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що сторонами у відповідності до умов договору поставки не було узгоджено кількість та строк поставки наступної партії товару, а відтак, у позивача відсутні підстави вимагати у відповідача повернення суми попередньої оплати товару згідно частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України.

Також, скаржник зазначив, що він намагався виконати умови договору поставки, зокрема, 03.03.2015 було направлено вантажівку із товаром на юридичну адресу позивача, проте представників на місці не було, внаслідок чого було складено акт, яким зафіксовано відсутність за місцем доставки представників позивача.

Окрім того, відповідач наголошує на тому, що не отримував від позивача жодної письмової вимоги про передачу товару та повернення попередньої оплати.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» у справі №910/10547/15 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 01.10.2015.

28.09.2015 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, мотивоване тим, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» Шира Олександр Володимирович не отримував від позивача вимогу про повернення попередньої оплати від 31.03.2015, а підпис, який міститься на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, не вчинявся ним власноручно, а був здійснений іншою невідомою особою.

01.10.2015 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2015 у справі №910/10547/15 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» - без задоволення. У своєму відзиві позивач наголосив на тому, що умовами договору поставки, які визначаються необхідністю підписання специфікацій, не вказано про необхідність їх обов'язкового складання та підписання задля узгодження саме строку поставки. Обов'язок поставки товарів за Договором, як стверджує позивач, настав зі спливом семиденного строку після отримання відповідачем вимоги на здійснення такої поставки. Отже, строк поставки настав і був пропущений відповідачем.

У зв'язку із перебуванням судді Тищенко А.І. на лікарняному, розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/10547/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Федорчук Р.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Федорчук Р.В., розгляд справи вирішено здійснювати у судовому засіданні, призначеному на 01.10.2015.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.10.2015 підтримав подане ним через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 28.09.2015 клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 розгляд справи було відкладено на 13.10.2015, зобов'язано позивача надати суду письмові пояснення з приводу заявленого відповідачем клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

12.10.2015 від позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшли письмові заперечення на клопотання апелянта про проведення судової почеркознавчої експертизи, у яких останній просив суд відмовити відповідачу у задоволенні вказаного клопотання.

У зв'язку із виходом з лікарняного судді Тищенко А.І., яка входить до постійного складу судової колегії, розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 розгляд справи №910/10547/15 вирішено здійснити у наступному складі суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І., розгляд справи вирішено здійснювати у судовому засіданні, призначеному на 13.10.2015.

Після заслуховування пояснень представників сторін у судовому засіданні, призначеному на 13.10.2015, судом було оголошено перерву до 27.10.2015.

27.10.2015 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду доповнення до письмових заперечень на клопотання апелянта про проведення судової почеркознавчої експертизи, у яких наголосив на тому, що відповідач, заперечуючи проти отримання ним вимог позивача, не був позбавлений права подати до суду докази неодержання ним таких вимог.

У судовому засіданні 27.10.2015 оголошено перерву до 26.11.2015.

26.11.2015 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду додаткові письмові заперечення на клопотання апелянта про проведення судової почеркознавчої експертизи. У вказаних поясненнях позивач зазначив, що неотримання відповідачем вимог позивача про передання товару та повернення попередньої оплати не означає їх непред'явлення. При цьому, право покупця звернутись до суду з вимогою про повернення попередньої оплати не може бути обмежено через відсутність його попереднього звернення до продавця з такою вимогою. Як наголошує позивач, він зобов'язаний лише пред'явити докази відправки подібних вимог, а ціленаправлена зміна відповідачем свого місцезнаходження та умисне неотримання ним пошти у відділеннях поштового зв'язку не дає підстави вважати вимогу непред'явленою. На підтвердження вказаної позиції позивач послався на пункт 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань».

У судовому засіданні 26.11.2015 оголошено перерву до 08.12.2015.

У судовому засіданні 08.12.2015, колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін з приводу заявленого скаржником клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, дослідивши матеріали справи, ухвалила відмовити у його задоволенні з підстав, які будуть викладені у мотивувальній частині постанови.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів, викладених відповідачем у апеляційній скарзі, просив у її задоволенні відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримував доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як підтверджується матеріалами справи, 02.09.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СК Альтаір» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» (постачальник) було укладено Договір поставки №02/09/13-ПА (далі, Договір), відповідно до пункту 1.1. якого на умовах даного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар - асфальтобетон (тип А (мелкозернистый), тип ЩМА (щебеночно-мастичный асфальтобетон), орієнтовна кількість товару - 1350,00 тон, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити продукцію.

Відповідно до пункту 2.1. Договору поставка продукції за цим Договором здійснюється у погоджені сторонами строки та кількості. Товар може поставлятися окремими партіями, об'єм яких погоджується сторонами.

Відповідно до пункту 3.1. Договору ціна за одиницю товару, що поставляється за цим Договором, погоджується сторонами залежно від умов поставки і вказується у специфікаціях. Загальна ціна договору становить 1 741 500,00 грн. Сторони погодили, що вартість асфальтобетону (тип А (мелкозернистый) з доставкою за адресою: м. Донецьк, проспект Київський, 95а становить 1250 грн./тонна в т.ч. ПДВ, а вартість асфальтобетону ЩМА з доставкою за адресою м. Донецьк, проспект Київський, 95а становить 1350,00 грн/тонна в т.ч. ПДВ. Загальна кількість продукції, що поставляється за цим Договором, складає: асфальтобетону (тип А) - 783 тон, асфальтобетону тип ЩМА - 565 тон. Загальна кількість товару може змінюватись (в більший чи менший бік) в залежності від об'ємів, узгоджених в специфікаціях, підписаних сторонами.

Розрахунки за цим Договором здійснюються наступним чином - покупець перераховує постачальнику попередню оплату в розмірі 100% від вартості партії товару, що поставляється. Датою постачання і прийому товару (партії товару) покупцем вважається дата підписання Акту прийму-передачі товару (видаткової накладної) (пункти 3.2., 3.3. Договору).

Згідно пункту 7.1. Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 7.1. Договору, а діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (пункт 7.2. Договору).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснив попередню оплату на підставі Договору в розмірі 1 200 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 152 від 25.09.2013.

Водночас, покупець здійснив поставку товару на загальну суму 688 751,19 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 511 248,81 грн. (1 200 000,00 грн.(попередня оплата) - (688 751,19 грн.) вартість часткової поставки).

Позивач у позовній заяві та запереченнях на апеляційну скаргу зазначає, що неодноразово надсилав відповідачеві вимоги про передання товару та повернення попередньої оплати в розмірі 511 248,81 грн. Зазначені вимоги від 17.03.2015 та від 31.03.2015 були надіслані на адресу відповідача, а саме: 02160, м. Київ, вул. Регенераторна, буд. 4, корпус 1, кв. 431. Вказані вимоги, як зазначає позивач, були залишені відповідачем без задоволення.

З огляду на зазначене, позивач, посилаючись на частину 2 статті 693 Цивільного кодексу України, звернувся до суду із даним позовом про повернення суми попередньої оплати товару у розмірі 511 248,81 грн.

Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно абз. 2 частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, істотними умовами договору поставки є умови про предмет, кількість, якість, умови та строк поставки товару (окремої партії).

За змістом статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Приписами частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як уже зазначалося, розрахунки за Договором здійснюються наступним чином - покупець перераховує постачальнику попередню оплату в розмірі 100% від вартості партії товару, що поставляється (пункт 3.2. Договору).

Попередня оплата була здійснена позивачем в розмірі 1 200 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 152 від 25.09.2013.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до умов пункту 2.1. Договору поставка продукції за цим Договором здійснюється у погоджені сторонами строки та кількості. Товар може поставлятися окремими партіями, об'єм яких погоджується сторонами.

Згідно пункту 2.2. Договору марка товару, його кількість, якість, умови постачання, вартість партії товару вказуються на кожну окремо партію окремо в специфікаціях, підписаних сторонами, які складають невід'ємну частину цього Договору.

Відповідно до абз.4 пункту 3.1. Договору загальна кількість товару може змінюватись (в більший чи менший бік) в залежності від об'ємів, узгоджених в специфікаціях, підписаних сторонами.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Тобто, із системного аналізу пунктів 2.1., 2.2., 3.1. Договору слідує, що постачання товару може здійснюватися окремими партіями. Марка (тип) товару, його кількість, якість, умови постачання, строк постачання, вартість партії товару - вказуються на кожну окрему партію товару у Специфікаціях. Специфікація складається на кожну окрему партію товару, що підлягає постачанню у виконання Договору. Специфікація погоджується, підписується та скріплюється печатками сторін, та є невід'ємною частиною Договору.

Відтак, істотні умови Договору, якими, зокрема, є строк постачання партії товару, кількість товару, якість товару, умови постачання - мають встановлений Договором порядок визначення шляхом складання Специфікацій.

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що строк поставки товару на суму 511 248,81 грн., а також його кількість, якість, марка та умови постачання узгоджувались сторонами у передбаченому Договором порядку, а відтак, у відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що строк поставки відповідачем товару, не будучи узгодженим згідно умов Договору, на момент звернення позивача до суду, відповідно, не настав.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, послався на невиконання відповідачем умов договору щодо поставки товару, зазначивши, що він направив відповідачеві вимогу про передання товару від 17.03.2015 (том 1, а.с. 24-25), після неотримання відповіді на яку з посиланням на частину 2 статті 693 Цивільного кодексу України просив повернути суму попередньої оплати.

Як вбачається зі змісту листа від 17.03.2015, позивач просив відповідача протягом 7-и днів з моменту отримання даної вимоги передати покупцю товар за договором на загальну суму 511248,81 грн.

Посилання позивача на вимогу про передання товару від 17.03.2015 як на документ, яким підтверджується факт настання строку поставки товару за Договором на суму 511 248,81 грн., колегією суддів до уваги не приймається, оскільки пред'явлення такої вимоги та настання у відповідача відповідного обов'язку з поставки товару за вказаною вимогою згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України можливе у випадку, коли умовами договору строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або ж визначений моментом пред'явлення вимоги. Втім, як уже зазначалося вище, строк поставки товару за Договором (у тому числі партіями) погоджується сторонами шляхом підписання відповідних специфікацій. Крім того, вимога кредитора має забезпечувати правову визначеність у відносинах суб'єктів, проте у вимозі від 17.03.2015 не зазначено, який саме товар (асфальтобетон тип А чи асфальтобетон тип ЩМА) та у якій кількості відповідач повинен був поставити позивачу, враховуючі вказану у Договорі можливість змінювати загальну кількість товару в залежності від об'ємів узгоджених у специфікаціях.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, а сторонами не заперечується та обставина, що вказана вимога відповідачем отримана не була.

Колегія суддів зазначає, що внаслідок відсутності оформленої за Договором специфікації і, відповідно, неузгодження строку поставки, відповідач не може вважатися таким, що порушив умови Договору, допустивши прострочення поставки. Поряд з цим, для застосування статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, в обов'язковому порядку має мати місце допущене порушення зобов'язання у вигляді його невиконання або неналежного виконання в частині недодержання строків, що мають бути встановлені змістом зобов'язання (прострочення боржника).

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи зазначене, оскільки строк виконання відповідачем свого обов'язку згідно Договору у частині поставки позивачу товару на суму 511 248,81 грн. не настав, а строк дії Договору відповідно до пункту 7.2. останнього встановлений до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором, вимога позивача від 31.03.2015 про повернення попередньої оплати (том 1, а.с. 27-28) є безпідставною, а позовні вимоги у цій частині необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на встановлені обставини, враховуючи, що у позивача відсутні правові підстави вимагати у відповідача повернення суми попередньої оплати у розмірі 511 248,81 грн., суд не вбачає за доцільне призначати у справі судову почеркознавчу експертизу з метою встановлення, чи дійсно підпис, який міститься на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (вимоги позивача про повернення попередньої оплати від 31.03.2015), належить представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» Ширі Олександру Володимировичу, а тому відмовляє відповідачу у задоволенні його клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, оскільки це не впливає на висновок суду про відсутність правових підстав для повернення попередньої оплати.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» такою, що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2015 у справі №910/10547/15 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2015 у справі №910/10547/15 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Альтаір» (61121, м. Харків, вул. Тимурівців, буд. 29 Г, кв.51; код ЄДРПОУ 37092469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» (02152, м. Київ, просп. Тичини, буд. 20; код ЄДРПОУ 35559557) 5 112 (п'ять тисяч сто дванадцять) грн. 49 коп. судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи № 910/10547/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх