Ухвала суду № 54325440, 09.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/7878/14-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/744/2387/К/15 ОСОБА_1

Категорія - 39 ( І ) Доповідач Митрофанова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Митрофанової Л.В.

суддів: Братіщевої Л.А., Грищенко Н.М.

при секретарі: Петренко К.І.

за участю: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, стягнення комунальних платежів,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, стягнення комунальних платежів.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що 20 лютого 2001 року помер її син ОСОБА_6, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді належної йому 1/2 частки квартири №58, розташованої в будинку №37 на пр. Гагаріна в м. Кривому Розі, в якій вона зареєстрована та проживає з 08.02.1973 року. Вона та відповідачі є спадкоємцями першої черги за законом на зазначену спадщину. 11 серпня 2010 року відповідачі звернулись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тому вважаються такими, що прийняли її, однак спадковим майном більш, ніж 10 років не користуються, за комунальні послуги не сплачують, тоді як вона весь цей час відкрито володіє та користується належним відповідачам спадковим майном та сплачує за них комунальні послуги, які нараховуються на їхні частки в квартирі.

Уточнивши позовні вимоги 22.09.2015 року позивач просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 право власності на 1/6 частку квартири та на 2/6 частки цієї ж квартири, які належать відповідачам, за набувальною давністю, стягнути солідарно з відповідачів 7817 грн. 30 коп. у рахунок сплачених нею за відповідачів комунальних платежів, а також стягнути з відповідачів на її користь понесені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1358 грн. та 122 грн. та витрат, понесених нею на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер 20 лютого 2001 року, право власності на 1/6 частку квартири №58, розташованої на другому поверсі чотирьохповерхового жилого будинку №37 на пр. Гагаріна в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, житловою площею 49,7 кв.м, загальною площею 78, 4 кв.м.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, з кожної окремо, на користь ОСОБА_2, по 985 грн. у рахунок відшкодування понесених судових витрат.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про визнання за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 права власності на 2/6 частки спірної квартири, стягнення солідарно з відповідачів 7817 грн. 30 коп. у рахунок сплачених нею за відповідачів комунальних платежів, а також стягнення з відповідачів на її користь понесені судових витрат, які складаються з судового збору в розмірі 1358,27 грн. та 122 грн. та витрат, понесених нею на правову допомогу в розмірі 5000 грн. та задоволення вказаних позовних вимог посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції обставин справи.

Так, судом при ухваленні рішення не враховано, що відповідачі не сплачували комунальні платежі за спірну квартиру, не користувались нею більше 10-ти років.

Позивач більше ніж 10 років відкрито, безперервно володіла майном відповідачів, а саме 2/6 частинами спірної квартири, тому, відповідно до вимог ст.344 ЦК України, за набувальною давністю набула право власності на вказані частки спірної квартири.

Крім того, судом безпідставно відмовлено в стягненні з відповідачів на користь позивача 2/3 частин сплачених нею комунальних платежів, оскільки їх сплачувала саме позивач.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідачі просять рішення суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовнихвимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга непідлягаєзадоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обовязки сторін, перевірив всі доводи та дав їм правильну юридичну оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам законодавства, тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду.

Так, судом першої інстанції встановлено, що квартира №58, розташована в будинку №37 на пр. Гагаріна в м. Кривому Розі, належить позивачу та її сину ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності, позивач зареєстрована в квартирі.

Відповідач ОСОБА_4 є дружиною, а ОСОБА_5 - дочкою ОСОБА_7, який помер 20 лютого 2001 року.

Позивач та відповідачі є спадкоємцями за законом першої черги, які прийняли спадщину у вигляді 1/2 частки спірної квартири після смерті ОСОБА_7, так як звернулись з відповідними заявами до нотаріуса та у встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк не заявили про відмову від неї.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частку спірної квартири після смерті ОСОБА_7 є обґрунтованими, а інші позовні вимоги задоволенню не підлягають через необґрунтованість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Позивач та відповідачі по справі, у відповідності до ст. 1261 ЦК України, є спадкоємцями першої черги за законом після померлого ОСОБА_7

Відповідно до положень ст. ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадщина приймається шляхом подання заяви про прийняття спадщини.

Постановами державного нотаріуса від 27.08.2014 року та від 28.04.2015 року позивачу та відповідачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на зазначену спадщину за законом у звязку з виникненням спору щодо порядку оформлення спадщини та обсягу спадкового майна.

Оскільки позивач та відповідачі, як спадкоємці за законом першої черги, прийняли спадщину у вигляді 1/2 частки спірної квартири після смерті ОСОБА_7, так як звернулись з відповідними заявами до нотаріуса та у встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк не заявили про відмову від неї суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог та визнання за ОСОБА_2, в порядку спадкування за законом, права власності на 1/6 частку спірної квартири.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні решти її позовних вимог не можуть бути підставою для скасування рішення суду з огляду на наступне.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом при ухваленні рішення не враховано, що відповідачі не сплачували комунальні платежі за спірну квартиру, не користувались нею більше 10-ти років, а позивач більше ніж 10 років відкрито, безперервно володіла майном відповідачів, а саме 2/6 частинами спірної квартири не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог про визнання за позивачем права власності на вказані частини за набувальною давністю з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1ст. 344 ЦК Україниособа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Як випливає з матеріалів справи та сторонами не оспорюється, відповідачі на день смерті ОСОБА_7 і до теперішнього часу в спірній кватирі не зареєстровані, не проживають, права на спадщину не зареєстрували, тому права власності на 2/6 частки спірної квартири у них не виникло.

Згідно ст. 1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Таким чином, відповідачі не можуть бути відповідачами в даному спорі.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом безпідставно відмовлено в стягненні з відповідачів на користь позивача 2/3 частин сплачених нею комунальних платежів, оскільки їх сплачувала саме позивач не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки, відповідачі в спірній кватирі не були зареєстрованими та спірною квартирою не користувались, а, отже, комунальні послуги на них не нараховувались.

Не знаходить підстав колегія суддів для задоволення вимог позивача стосовно стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн., оскільки у відповідності до положень ст. 88 ЦПК України суд стягнув з відповідачів на користь позивача судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (на 31%), що складає саме 1970 грн.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Таким чином, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обовязки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: