Ухвала суду № 54306343, 09.12.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/9347/14-ц 09.12.2015 09.12.2015 09.12.2015

Справа №489/9347/14-ц

Провадження №22-ц/784/2394/15 Суддя першої інстанції- Спінчевська Н.А..

Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду - ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 грудня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої Крамаренко Т.В.,

суддів Буренкової К.О., Маляренко І.Б.,

із секретарем судового засідання Харитоновою І.В.,

за участю: представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 7 серпня 2015року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі ПАТ «Альфа-Банк») до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

3 квітня 2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав, що 3 вересня 2007 року Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (правонаступник ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») та ОСОБА_3 було укладено договір про іпотечний борг № 982-04/07 з подальшими змінами, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 80000 дол. США для придбання нерухомості з розрахунку 13% річних за користування кредитом до 1 вересня 2017 року.

На підставі договору про відступлення прав вимоги, укладеного між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ПАТ «Альфа-Банк» 17 грудня 2012 року, ПАТ «Альфа- Банк» набуло право вимоги за договором про іпотечний борг № 982-04/07 від 3 вересня 2007 року.

У звязку з тим, що ОСОБА_3 умови договору належним чином не виконує, утворилась заборгованість: за кредитом - 62984,36 дол. США, що еквівалентно 815596,12 грн., за відсотками 15368,32 дол. США, що еквівалентно 1999 007,22 грн., а також нарахована пеня у розмірі 2922,01 дол. США, що еквівалентно 37837,65 грн.

Посилаючись на викладене та збільшивши позовні вимоги, позивач остаточно просив суд стягнути зі ОСОБА_3 заборгованість станом на 20 травня 2015 року, яка складається з заборгованості по кредиту 1338580 грн., заборгованості по відсотках 441336,39 грн., а також пені - 181392,26 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 7 серпня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за договором про іпотечний борг №982-04/07 від 3 вересня 2007 року у розмірі 26752,55 дол. США, що еквівалентно 568560,71 грн., яка складається: заборгованость по тілу кредиту 10261,65 дол. США, заборгованості за відсотками 16490 дол. США. Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою того ж суду від 14 серпня 2015 року в рішенні суду виправлена описка щодо суми судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача у розмірі 1059,66 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ «Альфа-Банк», посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального та матеріального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплати проценти.

З матеріалів справи вбачається та таке встановлено судом, що 3 вересня 2007 року між АК «ПІБ», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір про іпотечний борг №982-04/07 (надалі Договір), за яким банк надав відповідачу кредит у розмірі 80000 дол. США для придбання ним нерухомості зі сплатою за користування кредитом 13% річних на строк до 1 вересня 2017 року. Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_3 зобовязався погасити заборгованість в строки та розмірах, передбачених умовами вказаного Договору (а.с.5-9).

Погашення кредиту та процентів за ним здійснюється позичальником щомісячно у відповідності до графіку (Додаток №1), який є невідємною частиною цього Договору.

В подальшому між Банком та ОСОБА_5 було укладено договір №107-04/08 про внесення змін до Договору щодо внесення змін до п.3.3. Договору (нарахування та сплати процентів) (а.с. 10).

Крім того, 26 липня 2010 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір про внесення змін №983-045/10 до Договору. Відповідно до зазначеного договору було зміно Графік погашення кредиту та зафіксовано залишок заборгованості по тілу кредиту станом на 26 липня 2010 року в сумі 69000,11 дол. США (а.с.11-13).

17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ПАТ «Альфа-банк» укладено договір відступлення прав вимоги (а.с.22-33).

Відповідно до. п.2.1., 2.2. договору відступлення прав вимоги, на умовах, встановлених цим Договором, первісний кредитор передає (відступає), а новий кредитор при1ймає кредитний портфель та зобовязується сплатити за нього первісному кредиторові грошову винагороду (ціну продажу) на умовах, визначених цим договором. Внаслідок передачі (відступлення ) кредитного портфеля за цим Договором, новий кредитор набуває усіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобовязань, правом на звернення стягнення за зобовязаннями позивальників на заставлене майно, та іншими Правами вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення.

Відповідно до загального порядку заміни кредитора у зобовязанні, визначеного ч.2 ст. 516, ч.2 ст. 517 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням.

Боржник має право не виконувати свого обовязку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобовязанні.

Згідно з додатку №1 до Договору відступлення прав вимоги на користь ПАТ «Альфа-Банк» від 17 грудня 2012 року, фактичний розмір невиконаного грошового зобовязання за договором про іпотечний борг станом на 1 грудня 2012 року становив 62984,36 дол. США (а.с.73-75).

З наданого позивачем розрахунку станом на 20 травня 2015 року загальна заборгованість відповідача складає 94017,26 дол. США, що еквівалентно 1998109,34 грн., яка складається: з 62984,36 дол. США заборгованості за кредитом, 20766,25 дол. США заборгованості про процентам, виходячи з розрахунку 16% річних, а також 8535,07 дол. США пеня (а.с.79-80).

Як на підставу задоволення вимог про дострокове стягнення кредитної заборгованості позивач посилається на неналежне виконання позичальником своїх зобовязань на користь нового кредитора, а також досудову вимогу, яка залишилася відповідачем без виконання.

Так, відповідно до виписок з особового рахунку та розрахунків заборгованості до 17 грудня 2012 року ОСОБА_3 свої зобовязання виконував належним чином (а.с.18, 52-56, 79-80).

Доказів про відправлення письмового повідомлення про укладання вказаного договору відступлення прав вимоги на адресу відповідача, ПАТ «Альфа-Банк» під час розгляду справи не надано.

Крім того, як встановлено ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 6 листопада 2014 року вперше ОСОБА_3 дізнався про зміну кредитора у зобовязанні у листопаді 2013 року, після звернення позивача до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.65-68).

Після чого відповідач намагався врегулювати спір та погасити заборгованість протягом 6-місяців, про що свідчать його звернення до Банку у листопаді 2013 року (а.с. 194-195).

Письмову вимогу про досудове врегулювання спору позивач направив боржнику повідомлення лише 14 листопада 2014 року, в якому зазначив про перехід до нього як нового кредитора прав у зобовязанні та в цьому листі вказав свої платіжні реквізити для сплати кредиту у строк до 30 днів з дати отримання боржником цієї вимоги достроково повернути кредит (а.с.19-20).

Проте, за відсутності доказів про дати отримання відповідачем зазначеного вище повідомлення з якої необхідно відраховувати 30-ти денний строк, ПАТ «Альфа-Банк» вже 26 листопада 2014 року звернувся з позовом до суду.

Таким чином, наведене свідчить що у позичальника зобовязання дострокового повернення залишку неповернутої суми кредиту не настало. У звязку з відсутності доказів про направлення повідомлення про зміну нового кредитора не підлягають задоволенні вимоги і про стягнення штрафних санкцій у вигляді пені, оскільки відсутня вина боржника щодо прострочення виконання зобовязання.

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідач на користь позивача простроченої заборгованості із розрахунку 13% річних за період з 17 грудня 2012 року по 20 травня 2015 року у розмірі 10261,65 дол. США, що еквівалентно 218086,54 грн. та процентів 16490,90 дол. США, з урахуванням сплачених відповідачем коштів 1735 дол. США (18225,90 дол. США 1735 дол. США).

Доводи апеляційної станції проте, що Банком були направлені повідомлення про зміну нового кредитора на адресу відповідача не заслуговують на увагу, оскільки в повідомленнях доданих до апеляційної скарги зазначені інші кредитні договори та прізвища інших позичальників, а крім того вказані повідомлення ніким не підписані (а.с. 156-159).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що умовами договору передбачена можливість збільшення процентної ставки також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки п. 3.4. Договору передбачає обовязок позичальника сплату процентів у розмірі 60% річних за неправомірне користування кредитом у випадку порушення строку погашення одержаного ним кредиту (п.2.3.Договору) тобто не пізніше 1 вересня 2017 року.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду, ухваленого відповідно до закону.

Таким чином, апеляційна скарга в силуч.1 ст. 308 ЦПК України підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду Миколаївської області від 7 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: