Ухвала суду № 54300862, 07.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2015 року Справа № 876/6475/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» в якому просило стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за листопад 2014 року в сумі 175992,93 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року адміністративний позов задоволено, стягнуто з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» на користь управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова борг по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 175 992 грн. 93 коп.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс» оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс» є підприємством міського електричного транспорту, що надає послуги з перевезення населення трамваями і тролейбусами. Чинним законодавством України встановлено для водіїв трамваїв і тролейбусів норми щодо набуття ними права на пільгові пенсії. Відповідно до цього законодавства, підприємство зобов'язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Оскільки підприємство фінансується із Державного бюджету України за рахунок субвенцій за перевезення пільгових категорій пасажирів, а також із місцевого бюджету за рахунок компенсації за перевезення учнів і студентів, і такі субвенції, в умовах постійного недофінансування, вкрай несвоєчасно надходять із Державного бюджету, виникають проблеми не тільки із своєчасністю сплати податків та внесків, а й із заборгованістю з виплати заробітної плати, що теж відноситься до першочергових платежів.

ЛКП «Львівелектротранс», як комунальна власність територіальної громади м. Львова, підпорядковане, підзвітне і підконтрольне органу місцевого самоврядування - Львівській міській раді, уповноваженим органом якої щодо підприємства виступає Департамент житлового господарства та інфраструктури.

У зв'язку із значною заборгованістю бюджетів перед підприємством, що призвело до виникнення у підприємства заборгованостей з виплати заробітної плати, сплати податків і внесків, у тому числі й заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, керівництво підприємства неодноразово зверталось до уповноваженого органу стосовно виділення коштів на їх погашення. Такі звернення були і у зв'язку із заборгованістю з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, однак Львівською міською радою станом на момент розгляду судом справи питання щодо фінансування підприємства для покриття заборгованості не вирішено.

Апелянт вважає, що суд не використав свого права на залучення до справи уповноваженого органу власника підприємства - Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради з метою сприяння підприємству у вирішенні проблеми заборгованості.

На підставі наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія судів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади. Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 зазначеного Закону для платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього Закону.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими i особливо важкими умовами праці, - за списком № 1, списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно п. 6.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають повному (100%) відшкодуванню. Згідно з п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Згідно п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом першої інстанції встановлено, що ЛМКП «Львівелектротранс» направлялися у відповідності до п. 6.4 Інструкції, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів п. «а» «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за листопад 2014 року. Управлінням Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова на адресу відповідача було направлено повідомлення від 07.11.2014 року за № 314, згідно якого сума заборгованості відповідача за листопад 2014 року становить 175992,93 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню, оскільки самостійно позивачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відшкодовані не були, відтак, вказана сума підлягає стягненню з відповідача в користь управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс»- залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року по справі № 813/1428/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

Н.В. Ільчишин

Повний текст ухвали виготовлений 11.12.2015 року