ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2015 р. Справа № 876/8247/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Яворського І. О., Кухтея Р. В.;
за участю секретаря судового засідання - Мельничук Б. Б.;
позивача - ОСОБА_1;
представника позивача - ОСОБА_2;
представника відповідача - Крижановської О. В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
25 червня 2015 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування пункту один наказу Волинської митниці ДФС від 29 травня 2015 року № 475-0 в частині звільнення позивача з посади державного інспектора відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС; поновлення позивача на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС; стягнення з Волинської митниці ДФС на користь позивача розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу із розрахунку середньоденної заробітної плати 133,88 грн. з 29 травня 2015 року по день поновлення на роботі (з урахуванням заяви про залишення без розгляду окремих вимог).
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що позивач трудової дисципліни не порушував, а звільнення його з посади є незаконним, оскільки з акта службового розслідування, на підставі висновків якого прийнятий наказ про звільнення, не вбачається факту вчинення позивачем одноразового грубого порушення трудової дисципліни та заподіяння його діями шкоди. Зазначає, що службове розслідування проводилось формально, а висновки акта побудовані виключно на припущеннях.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Волинської митниці ДФС від 29 травня 2015 року № 475-о «Про звільнення» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади державного інспектора відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС. Постановлено поновити ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС з 29 травня 2015 року. Постановлено стягнути з Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 4016 гривень 40 копійок (чотири тисячі шістнадцять гривень сорок копійок). Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2811 гривень 48 копійок (дві тисячі вісімсот одинадцять гривень сорок вісім копійок) звернуто до негайного виконання.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Волинською митницею Державної фіскальної служби, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач та представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечили та просять таку залишити без задоволення.
Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримала та просить таку задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 з травня 2000 року працював в митних органах України на різних посадах, з 01 січня 2015 року на посаді державного інспектора митного поста «Доманове» Волинської митниці ДФС, з 01 квітня 2015 року на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС.
Пунктом 1 наказу Волинської митниці ДФС від 29 травня 2015 року № 475-о «Про звільнення» ОСОБА_1, державного інспектора відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС звільнено з займаної посади з 29 травня 2015 року за одноразове грубе порушення трудових обовязків, відповідно до пункту 1 статті 41 КЗпП України.
З вищезазначеного наказу, вбачається, зокрема, що відповідно до наказу Волинської митниці ДФС від 18 березня 2015 року № 135 «Про проведення службового розслідування» в період з 18 березня 2015 року по 21 травня 2015 року було проведено службове розслідування з метою встановлення умов і причин неналежного виконання посадовими особами митного поста «Доманове» Волинської митниці ДФС митних формальностей, допущення можливого переміщення через митний кордон України товарів без належної фіксації та заподіяння можливих значних збитків бюджету держави.
За результатами службового розслідування, зокрема, встановлено факт виїзду з митного поста «Мокрани» Брестської митниці Республіки Білорусь транспортних засобів комерційного призначення з підакцизним товаром «цигарки» загальною вартістю 1829250 доларів США, загальною вагою 184570 кг у період з 17 січня 2015 року по 28 лютого 2015 року, що підтверджується відповідними товаросупровідними документами, проте з них згідно інформації баз даних зафіксовано лише три факти ввезення на територію України «порожніх» транспортних засобів «ДАФ», р. н. НОМЕР_1, по інших інформація несанкціоновано знищена, загальна сума податків (митних платежів), що підлягає сплаті до Державного бюджету України при ввезенні на митну територію України та розміщенні підакцизних товарів «цигарки» у митний режим «імпорт», розрахована на дати митного оформлення митними органами Республіки Білорусь, на підставі інформації, яка зазначена у митних деклараціях Республіки Білорусь та товаросупровідних документах, становить 95192556,60 грн.
Під час проведення митного контролю та митного оформлення транспортного засобу комерційного призначення марки «ДАФ», р. н. НОМЕР_1, державним інспектором митного поста «Доманове» Волинської митниці ДФС ОСОБА_1 не застосовано неавтоматизовану систему управління ризиками, як наслідок, не проведено митного огляду та фіксації його результатів, в результаті чого 25 січня 2015 року ним було пропущено через митний кордон України вказаний транспортний засіб як порожній. Таким чином, позивачем порушено вимоги пункту 1.12 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 597, та пунктів 2.1, 2.2.3, 2.7.10, 2.9, 2.9.2, 2.9.3 Посадової інструкції державного інспектора митного поста «Доманове» Волинської митниці ДФС.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2.3, 2.7.10, 2.9, 2.9.2, 2.9.3 Посадової інструкції державного інспектора митного поста «Доманове» Волинської митниці ДФС, затвердженої в. о. начальника Волинської митниці ДФС 01 січня 2015 року, державний інспектор митного поста «Доманове» Волинської митниці ДФС здійснює митний контроль та митне оформлення товарів, транспортних засобів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Доманове»; здійснює митний огляд товарів і транспортних засобів у пункті пропуску та на митній території України; здійснює митний контроль та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо; здійснює функції аналізу та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю; визначає, за результатами застосування системи управління ризиками, форми та обсяги митного контролю у конкретних випадках переміщень товарів і транспортних засобів через митний кордон України; реалізує заходи з управління ризиками шляхом виконання митних формальностей, визначених за результатами застосування системи управління ризиками, та внесення в установленому порядку інформації про результати їх виконання до автоматизованої системи митного оформлення товарів.
Згідно із ст. 337 Митного кодексу України контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до пункту 1.3 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 597 автоматизована система аналізу та управління ризиками Державної митної служби України (далі - АСАУР) - сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками Держмитслужби України (далі - СУР) під час контролю із застосуванням СУР; індикатори ризику - критерії із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість здійснювати вибір об'єкта контролю, що становить ризик.
Як передбачено пунктом 1.12, підпунктами 1.12.1 1.12.4 цього ж Порядку, контроль із застосуванням СУР, що здійснюється відповідно до статті 337 Митного кодексу України, може бути реалізований автоматизованим, неавтоматизованим та комбінованим способами з використанням інструментів, зазначених у пункті 1.10 цього розділу. Автоматизований контроль із застосуванням СУР здійснюється шляхом використання інформаційних технологій, у тому числі за допомогою АСАУР. Неавтоматизований контроль із застосуванням СУР здійснюється у випадках, коли оцінка ризику у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України не може бути здійснена автоматизовано. Комбінований контроль із застосуванням СУР здійснюється шляхом поєднання автоматизованого та неавтоматизованого способів. При розробленні заходів з управління ризиками перевага надається автоматизованому способу контролю із застосуванням СУР.
З аналізу вищенаведених нормативно-правових актів вбачається, що форма та обсяг митного контролю достатні для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи та оцінка ризику визначаються посадовою особою, яка проводить митний контроль у кожному конкретному випадку, при цьому, перевага надається автоматизованому способу контролю із застосуванням системи управління ризиками, що і було цілком підставно здійснено позивачем.
З врахуванням наведених норм, а також письмових доказів (зокрема, контрольного талону серії АБД № 530649 з відміткою «без вантажу» ) апеляційний суд вважає обґрунтованим використання позивачем під час проведення 17 січня 2015 року митного контролю та митного оформлення транспортного засобу марки «ДАФ», р. н. НОМЕР_1 автоматизованого способу контролю із застосуванням системи управління ризиками, а відтак, і про відсутність в її діях порушень пункту 1.12 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України та пунктів 2.1, 2.2.3, 2.7.10, 2.9, 2.9.2, 2.9.3 Посадової інструкції державного інспектора митного поста «Доманове» Волинської митниці ДФС.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що із акта службового розслідування від 21 травня 2015 року не вбачається доказів про існування обставин, які становлять суть порушення ОСОБА_1 трудових обов'язків, оскільки в акті таких не зазначено.
Наслідки вчинення такого порушення позивачем, зокрема, пропуск через митний кордон України транспортного засобу, завантаженого товаром цигарками, як порожнього, службовим розслідуванням встановлені лише на підставі усної інформації (не зафіксованої Волинською митницею у жодному офіційному документі), отриманої, як зазначено в акті, внаслідок робочої зустрічі голови комісії із службового розслідування із заступником начальника митного поста «Мокрани» Брестської митниці Республіки Білорусь та товаросупровідних документів, які надійшли з Державного митного комітету Республіки Білорусь.
Відповідачем не надано відповідних митних документів про те, що транспортний засіб марки «ДАФ», реєстраційний номер НОМЕР_1 17 січня 2015 року пройшов митне оформлення на митному пості «Мокрани» Брестської митниці Республіки Білорусь із вантажем цигарки та, відповідно, прибув на митний пост «Доманове» для митного оформлення із вантажем. В акті службового розслідування такі документи також не зазначені.
Надані відповідачем світлокопії акту комісійного завантаження товарів в транспортний засіб від 16 січня 2015 року, акту прийому-передачі товарів та транспортних засобів до договору, інвойсу № 23-1, експортних декларацій, отримані від Державного митного комітету Республіки Білорусь та направлені на Волинську митницю ДФС листом Департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ДФС від 30 квітня 2015 року № 15912/7/99-99-26-03-03-16 не містять будь-яких відміток про митне оформлення товару «цигарки» на пункті митного пропуску «Мокрани» Брестської митниці. Тому апеляційний суд вважає, що вказані документи підтверджують лише факт переміщення вказаного товару митною територією Республіки Білорусь.
Крім того, в акті службового розслідування від 21 травня 2015 року зазначено, що Державним митним комітетом Республіки Білорусь були надані лише копії товаросупровідних документів за 2015 рік, а запитувані Волинською митницею ДФС фото, відеоматеріали, інформація щодо проведення митних оглядів 17 січня 2015 року в пункті пропуску «Мокрани» Брестською митницею не надані.
На підставі наведеного апеляційний суд прийшов до переконання, що висновки акта службового розслідування щодо ОСОБА_1 є припущеннями, а обставини, на які покликається Волинська митниця, як на підставу звільнення, не доведені належними доказами.
Пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України передбачено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання.
У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9 роз'яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Пунктом 27 цієї ж постанови також роз'яснено, що вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку ним завдано (могло бути завдано) шкоду.
У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП, суди з'ясовують, чи мало місце порушення працівником своїх трудових обов'язків. Для цього перевіряють коло цих обов'язків та визначають, які саме обов'язки порушено працівником, у чому конкретно виявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору на підставах, визначених законом.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність використання позивачем під час проведення 25 січня 2015 року митного контролю та митного оформлення транспортного засобу марки «ДАФ», р. н. НОМЕР_1 автоматизованого способу контролю із застосуванням системи управління ризиками, а відтак, і про відсутність в його діях порушень вимог пункту 1.12 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 597, та пунктів 2.1, 2.2.3, 2.7.10, 2.9, 2.9.2, 2.9.3 Посадової інструкції державного інспектора митного поста «Доманове» Волинської митниці ДФС, та про відсутність негативного впливу його дій на авторитет та імідж Волинської митниці ДФС і ДФС України.
Таким чином, виходячи із наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд вважає, що звільнення позивача з посади державного інспектора відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС згідно із наказом Волинської митниці ДФС від 29 травня 2015 року № 475-о «Про звільнення» та відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України проведено безпідставно, оскільки відповідачем не доведено самого факту одноразового грубого порушення трудових обов'язків позивачем.
Згідно ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Суд першої інстанції при обчисленні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу вірно виходив із розміру середньоденної заробітної плати у 133,88 грн., зазначеного у довідці Волинської митниці ДФС від 06 липня 2015 року № 5/44-976. Враховуючи, що час вимушеного прогулу за період з 01 червня 2015 року по 14 липня 2015 року становить 30 робочих днів, при цьому, позивач після звільнення з митних органів України не був працевлаштований та не отримував допомогу по безробіттю, середній заробіток за час вимушеного прогулу склав 4016,40 грн. (133,88 грн. х 30 робочих днів = 4016,40 грн.).
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 2 ч.1, п. 3 ч.1 ст.256 КАС України виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС та виконання постанови в частині присудження позивачу середнього заробітку за один місяць в розмірі 2811,48 грн. правомірно допущено судом першої інстанції до негайного виконання.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року в справі № 803/1408/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: І. О. Яворський
Р. В. Кухтей
Ухвалу складено в повному обсязі 08 грудня 2015 року.
Судове рішення № 54300867, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 803/1408/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: