Постанова № 54300861, 02.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Справа № 876/10994/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області та апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний» ринок на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний» ринок про стягнення заборгованості,

встановив:

У вересні 2014 року позивач ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (на даний час ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області) звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ТзОВ «Привокзальний» ринок, в якому, урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 141797,40 грн., що знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення податкового боргу на користь Державного бюджету України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2014 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнено з відповідача в користь Державного бюджету України податковий борг з рахунків у банках за платежами - орендна плата з юридичних осіб в сумі 66370,33 грн. (в тому числі пеня, що обліковується по особовому рахунку в сумі 812,48 грн.), податок на додану вартість в сумі 19713,78 грн., збір за місця для паркування транспортних засобів в сумі 22635,35 грн.. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

З цією постановою суду не погодився позивач ДПІ у Франківському районі м. Львова і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції прийнята із неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт ДПІ у Франківському районі м. Львова посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не врахував суму боргу заявлену у заяві про зміну позовних вимог від 21.10.2014 р. в частині орендної плати з юридичних осіб в сумі 33075,947 грн.. Звертає увагу апелянт на те, що позивачем дотримано порядок реалізації права подання заяви про зменшення розміру позовних вимог, з урахуванням вимог ч.1 ст.51 КАС України.

За наслідками апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 10.11.2014 року та винести нову постанову, якою задоволити позовні вимоги повністю.

Також з постановою суду від 10.11.2014 року не погодився відповідач ТзОВ «Привокзальний ринок» і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, винесена судом з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт ТзОВ «Привокзальний» ринок посилається на те, що суд першої інстанції не перевірив чи надсилалась відповідачу податкова вимога про сплату податкового боргу у розмірі вказаному у позовній заяві. Крім цього, вважає апелянт, що вимоги про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків відкритих у банках належить розглядати в спеціальному порядку, визначеному ст.183-3 КАС України, за поданням податкового органу. Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв'язку з невідповідністю обраного позивачем способу звернення до адміністративного суду.

За наслідками апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 10.11.2014 року.

Судом апеляційної інстанції отримано письмове клопотання відповідача ТзОВ «Привокзальний» ринок про відкладення апеляційного розгляду справи у зв'язку із захворюванням представника.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що таке клопотання не підлягає до задоволення, оскільки про поважність причин неявки представника відповідача доказів не надано, зокрема, не вказано який саме представник захворів, на надано довіреності на цю особу, не надано медичних чи інших документів, не обґрунтовано неможливості присутності іншого представника.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Франківському районі м. Львова та апеляційна скарга ТзОВ «Привокзальний» ринок підлягають до часткового задоволення.

Так, судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що відповідач станом на 10.11.2014 року згідно облікових даних ДПІ у Франківському районі м. Львова мав податковий борг в загальній сумі 141797, 40 грн., у зв'язку із несплатою податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені, зокрема: - по податку на додану вартість у розмірі 19713,78 грн.; - по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 99446,27 грн.; - по збору за місця для паркування транспортних засобів у розмірі 22635,35 грн. (а.с. 87, 94, 22-69).

Також встановлено, що позивачем було надіслано відповідачу податкову вимогу № 1082-25 від 01.04.2014 року на суму 33075,38 грн. (а.с. 5).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що суми податкових зобов'язань відповідача являються податковим боргом і підлягають стягненню, з врахуванням наступного.

Відповідно до п.54.1, п.54.3 ст.54 ПК України (тут і надалі в редакції на час розглядуваних правовідносин), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Підпунктом 14.1.175 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пунктів 57.1, 57.2, 57.3 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків та зборів. При цьому, грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Лише після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною, а у випадку виникнення в майбутньому суми податкового боргу - податковим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта ТзОВ «Привокзальний» ринок про те, що орган ДПІ повинен був надіслати Товариству податкову вимогу про сплату усієї суми податкового боргу, що вказана у позовній заяві.

Відповідно до п.95.1, п.95.2 п.95.3 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що згідно ст. 183-3 КАС України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом, крім випадку наявності між сторонами спору про право.

Наявність спору про право може підтверджуватись такими обставинами як наявність заперечень платника податків щодо розміру податкового боргу і щодо узгодженості податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг.

При цьому, положення ПК України не встановлюють імперативної умови звернення в порядку ст. 183-3 КАС України, як обов'язкової підстави для подання позову про стягнення податкового боргу для розгляду в загальному порядку позовного провадження.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта ТзОВ «Привокзальний» ринок про те, що позивачем порушено спосіб стягнення податкового боргу в судовому порядку.

Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає неналежними доказами по даній справі долучені апелянтом ТзОВ «Привокзальний» ринок до суду апеляційної інстанції платіжні доручення за листопад 2014 року - березень 2015 року щодо сплати грошових зобов'язань, оскільки предметом доказування по розглядуваній адміністративній справі являється наявність розміру і необхідність стягнення податкового боргу станом на 10.11.2014 року.

Відносно доводів апелянта ДПІ у Франківському районі м. Львова про те, що суд першої інстанції безпідставно не врахував суму боргу вказану в останній заяві про зміну позовних вимог, в частині орендної плати з юридичних осіб в сумі 33075,94 грн., то суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими вказані доводи позивача, з врахуванням наступного.

Із матеріалів справи видно, що станом на 10.11.2014 р. день винесення оскарженої постанови суду першої інстанції сума заборгованості по збору за спеціальне використання води у розмірі 157,97 грн. була повністю погашена відповідачем. У зв'язку з цим позивач звернувся зі заявою про зменшення розміру позовних вимог.

У цій заяві позивач просив стягнути із відповідача податковий борг в загальній сумі 141797,40 грн., що включає: 19713,78 грн. по податку на додану вартість; 99446,27 грн. по орендній платі з юридичних осіб; 22635,35 грн. по збору за місця для паркування транспортних засобів. Такі ж розміри податкового боргу по платежах (крім 157,97 грн. збору за спеціальне використання води) були визначені позивачем і у попередній заяві про зменшення позовних вимог та довідці про розмір податкового боргу станом на 14.10.2014 року (а.с. 84, 87, 94).

Відповідно до ч.1 ст.51 КАС України, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Наведених обставин, що мають значення для справи та норм законодавства суд першої інстанції не врахував і дійшов помилкового висновку про стягнення податкового боргу з відповідача за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 66370,33 грн. і відмову в стягненні 33075,94 грн..

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність стягнення із відповідача податкового боргу з врахуванням розмірів, що були визначені позивачем у заявах про зміну позовних вимог.

Однак, вказані позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, оскільки загальний розмір податкового боргу відповідача становив не 141797,40 грн., а 141795,40 грн. (з розрахунку 19713,78 грн. (ПДВ) + 22635,35 грн. (збір за місця для паркування ТЗ) + 99446,27 грн. (орендна плата з юридичних осіб) = 141795,40 грн.).

З врахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції від 10.11.2014 року прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з частковим порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому, оскаржену постанову суду слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити частково.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області та апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний» ринок - задоволити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний» ринок про стягнення заборгованості - скасувати і прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний» ринок в користь Державного бюджету України податковий борг з рахунків у банках в сумі 141795,40 грн..

У задоволенні решта позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.12.2015 року.