Ухвала суду № 54296937, 24.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 754/12643/15-ц Головуючий у суді першої інстанції: Шевчук О.П.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14388/15 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.

при секретарі Крічфалуши С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_5 про скасування судового наказу, виданого 02 вересня 2015 року на підставі заяви ЖБК «Кристал-20» про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року заяву ОСОБА_5 про скасування судового наказу, виданого 02 вересня 2015 року на підставі заяви ЖБК «Кристал-20» про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції представник заявник подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі представник заявника порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції, мотивуючи тим, що ухвала суду постановлена при неповному з′ясуванні обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що вимоги ЖБК «Кристал-20» до позивача щодо зобов′язання на оплату житлово-комунальних послуг повинні розглядатись у порядку позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред′явлення позову, принципів рівності, змагальності та доказуванню, у зв′язку з існуванням у даних правовідносинах спору про право та встановлення компетентності та належності сторін.

У судовому засідання представник ЖБК «Кристал-20» - Потьомкіна Л.М. заперечувала проти доводів апеляційної скарги. Заінтересована особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи судом повідомлена у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторінабо інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у її відсутності.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_5 про скасування судового наказу, виданого 02 вересня 2015 року на підставі заяви ЖБК «Кристал-20» про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не наведено доказів невірності розрахунку заборгованості, сам факт отримання заявником житлово-комунальних послуг є підставою для стягнення заборгованості за отримані, але не оплачені послуги.

Проте до такого висновку суд першої інстанції дійшов при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Як роз′яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 13 постанови № 14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2015 року ЖБК «Кристал -20» звернувся до суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_7, як власника нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, заборгованість за житло-комунальні послуги у розмірі 15 303,87 грн. На підтвердження своїх вимог надав довідку за формою № 3 про власника та зареєстрованих осіб в квартирі АДРЕСА_1 та довідки про заборгованість. Відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг ОСОБА_7 матеріали справи не містять.

Із поданого ЖБК «Кристал -20» розрахунку заборгованості вбачається, що заявником обрахована заборгованість за 12 років та 7 місяців (за період з 01 січня 2003 року по 01 серпня 2015 року), тоді як із заявою про видачу судового наказу заявник звернувся 01 вересня 2015 року. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки - стаття 257 ЦК України.

У своїй заяві про скасування судового наказу боржник ОСОБА_7 посилалась на відсутність документів, що підтверджують виникнення у заявника права вимоги до неї, оскільки вона із ЖБК «Кристал -20» не укладала жодних договорів про надання житлово-комунальних послуг, а також заперечувала проти розрахованої заявником суми заборгованості.

Відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги; заперечення, не визнання боржником свого обов'язку перед заявником (кредитором), виявлення із доданих пропуск позовної давності - свідчить про наявність спору про право. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні - п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження»

Суд першої інстанції на вищенаведені обставини не звернув уваги та не врахував, що безспірною є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована.

Таким чином, судом першої інстанції не досліджено усіх передбачених нормою процесуального права юридичних (доказових) фактів, наявність яких впливає на остаточний результат вирішення заяви про скасування судового наказу.

За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: