Ухвала суду № 54288526, 08.12.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/5070/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Рудаков І.П.

Провадження № 22-ц/783/6636/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. Ф.

Категорія: 34

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого Павлишина О.Ф.,

суддів Мікуш Ю.Р., Ніткевича А.В.,

секретар: Бохонко Е.Р.,

з участю: представника ОСОБА_2 ОСОБА_3, представника МТСБ України ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_5 на заочне рішення Сихівського районного суду м.Львова від 31 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до МТСБ України про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з МТСБ України на користь ОСОБА_2 1353 грн. 33 коп. пені, 2736 грн. 78 коп. Інфляційних витрат, 522 грн. 35 коп. 3% річних, 119,36 грн. судового збору.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог оскаржив представник ОСОБА_2 ОСОБА_5 В апеляційній скарзі стверджує про порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що його довіритель не просив стягнути з відповідача витрати, понесені на правову допомогу, а витрати понесені у зв»язку із відновленням його порушеного права. Посилається на те, що ні ТзОВ «Хелем», ні ТзОВ «Автопоміч» не є фахівцями в галузі права і законом не передбачено право таких юридичних осіб на надання правової допомоги, а тому нема жодних підстав кваліфікувати надані послуги як правову допомогу. Просить рішення суду в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення представника МТСБ України - ОСОБА_4 про заперечення вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

А відтак рішення суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги представника ОСОБА_2 ОСОБА_5.

Матеріалами справи встановлені наступні обставини.

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 26 березня 2014 року позов ОСОБА_2 до МТСБ України задоволено частково. Стягнуто з МТСБ України на користь ОСОБА_2 шкоду завдану внаслідок ДТП в розмірі 12722,39 грн. та судові витрати в розмірі 229,41 грн. (а.с.4-5)

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 16 червня 2014 року зменшено суму, яка підлягає стягненню з МТСБ України на користь ОСОБА_2 до 10790 грн., а в решті залишено без змін.

Також з матеріалів справи вбачається, що 3 вересня 2013 року ОСОБА_2 (замовник) та ТзОВ «ХЕЛЕМ» в особі директора ОСОБА_5 уклали договір про надання юридичних послуг, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов»язання надати замовнику правову допомогу по стягненню коштів на відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП, що мало місце 25.02.2013 року близько 20 год. 40 хв. на перехресті пр.Ч.Калини та вул.Довженка у м.Львові за участю автомобілів Пежо Експерт, д/н НОМЕР_1, в порядку та на умовах, визначених цим договором.(а.с.9)

Додатком до вказаного договору від 10 жовтня 2013 року передбачено внесення змін до п.4.1 договору та викладено його в наступній редакції вартість послуг за надання виконавцем замовнику юридичних послуг становить 4000 грн. (а.с.10)

Згідно з квитанціями позивач здійснив оплату на загальну суму 4000 грн. (а.с.12)

5 червня 2015 року складено акт виконаних робіт. (а.с.13)

3 листопада 2014 року ОСОБА_2Ю.(замовник) та ТзОВ «Автопоміч» в особі директора ОСОБА_6 уклали договір про надання юридичних послуг, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов»язання надати замовнику юридичні послуги по стягненню коштів з Моторного (транспортного) страхового бюро України за наслідками ДТП, що мало місце 25.02.2013 року перехресті пр.Ч.Калини-вул.Довженка в порядку та на умовах, визначених цим договором.(а.с.15)

Пунктом 4.1. вказаного договору передбачено, що вартість послуг по даному договору становить 3000 грн. (а.с.15)

Позивач, посилаючись на ст.22 ЦК України просив стягнути з МТСБ України витрати понесені для відновлення свого порушеного права в розмірі 7000 грн., а саме на юридичні послуги ТзОВ «ХЕЛЕМ» та ТзОВ «Автопоміч», які складалися з: надання консультацій, збір доказів, складання позовних заяв, апеляційної скарги, клопотання про залучення експерта, заяви про видачу виконавчого листа, заяви про примусове виконання рішення суду, заяви у ВДВС із реквізитами для оплати, заяви про уточнення позовних вимог. (а.с.26-зворот)

Відмовляючи в задоволенні вимоги про стягнення витрат в розмірі 7000 грн., суд першої інстанції обґрунтовано виходив з відсутності правових підстав для такого стягнення.

Висновок суду відповідає обставинам справи та положенням закону.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Однак колегією суддів приймається до уваги, що ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не подано жодного доказу на підтвердження, що витрати в розмірі 7000 грн., понесенні позивачем відповідно до договорів про надання юридичних послуг, є збитками в розумінні ст.22 ЦК України.

Відповідно до ч.3 ст.79 ЦПК України до судових витрат належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Як визначено п.п. 3, 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення; правові послуги - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні (ст.1 Закону України «Про граничний роз мір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Згідно з ст.84 ЦПК України витрати на правову допомогу підлягають оплаті тільки в тому випадку, якщо правову допомогу надавав адвокат чи фахівець із галузі права.

Відповідно до п.48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за №10 підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо повязаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Колегією суддів приймається до уваги, що в матеріалах справи відсутня відповідна заява позивача щодо участі в справі осіб, які надають правову допомогу, як і ухвала з цього приводу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_5 є фахівцем в галузі права чи адвокатом, останній не надав суду копію диплома про юридичну освіту, до позовної заяви та апеляційної скарги не подано документального підтвердження витрат на правову допомогу, розрахунку таких витрат.

А відтак, враховуючи вищенаведені обставини, заперечення апелянтом витрат на правову допомогу, відсутність можливості в апеляційного суду самостійно вирішити питання про судові витрати у зв»язку з відсутністю даних щодо документального підтвердження витрат на правову допомогу, розрахунку таких витрат, та надання правової допомоги саме фахівцем у галузі права, колегія суддів вважає вимоги апеляційної скарги безпідставними.

Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, фактичні обставини справи, давши належну оцінку доказам, які є в матеріалах справи, правильно застосував матеріальний закон, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Сихівського районного суду м.Львова від 31 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:Павлишин О.Ф.

Судді:Мікуш Ю.Р.

ОСОБА_7