Ухвала суду № 54271968, 02.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 грудня 2015 року м. Київ К/800/46234/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Лосєв А.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області

на постановуХерсонського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 рокута ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 рокуу справі№ 821/1881/15-аза позовомДержавного підприємства "Херсонський морський торгівельний порт" доДержавної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 листопада 2015 року на підставі частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційну скаргу позивача було залишено без руху у зв'язку з тим, що скаржником до касаційної скарги не додано документа про сплату судового збору. Крім того, скаржнику надано строк для зазначення причин пропуску строку на касаційне оскарження.

01 грудня 2015 року до Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору. Вказане клопотання мотивоване тим, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28 грудня 2014 року не передбачено виділення кошторису, зокрема, і відповідачу для сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15.

Крім того, скаржником зазначається, що ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року прийнята у відкритому судовому засіданні, у якому проголошено вступну та резолютивну частини вказаного рішення. При цьому, повний текст рішення відповідачу не направлявся. Вказане, на думку відповідача, свідчить про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Суддя-доповідач не бере до уваги такі доводи податкового органу, оскільки, як вбачається з рішення апеляційного суду, повний текст складено 21 вересня 2015 року. Касаційну скаргу подано 28 жовтня 2015 року. При цьому, для отримання повного тексту рішення суду апеляційної інстанції відповідач мав право звернутись до відповідного суду та надати Вищому адміністративному суду України докази такого звернення.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Відтак, суддя-доповідач вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Згідно з частиною 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

Керуючись ч. 1 ст. 211, 213, п. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.

3. У відкритті касаційного провадження за касаційною Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року у справі № 821/1881/15-а відмовити.

4. Копію даної ухвали разом із доданими до касаційної скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України А.М. Лосєв