Ухвала суду № 54271967, 03.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2015 року м. Київ К/800/37715/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Ліпського Д.В., Черпака Ю.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С. Понятовського»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська, Управління Пенсійного фонду України (далі - УПФУ) в Артемівському районі м. Луганська, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз», про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2014 року ПрАТ «ЛугЦентроКуз ім. С.С. Монятовського» звернулося до суду з позовом про визнання неправомірними дій УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська щодо визначення розміру частки позивача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2012-2013 роки ОСОБА_4; визнання неправомірними дій УПФУ в Артемівському районі м. Луганська щодо визначення розміру частки позивача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2012-2013 роки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7; зобов'язання УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська визначити позивачу частку у відсотках у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за період 2012-2013 років пенсіонеру пропорційно стажу роботи в ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» ОСОБА_4 - 83,5%; зобов'язання УПФУ в Артемівському районі м. Луганська визначити позивачу частку у відсотках у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за період 2012-2013 років пенсіонерам пропорційно стажу роботи в ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» ОСОБА_5 - 27 %, ОСОБА_6 - 49 %, ОСОБА_7 - 49,2 %.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 залишено без розгляду позов в частині вимог про визнання неправомірними дій УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська щодо визначення розміру частки ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2012-2013 роки ОСОБА_4 і зобов'язання УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська визначити ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» частку у відсотках у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за період 2012-2013 років пенсіонеру пропорційно стажу роботи в ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» ОСОБА_4 - 83,5%.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії УПФУ в Артемівському районі м. Луганська щодо визначення розміру частки ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату доставку пільгових пенсій за 2012 - 2013 роки пенсіонерам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Зобов'язано УПФУ в Артемівському районі м. Луганська визначити ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» частку у відсотках в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період 2012 - 2013 років пенсіонерам пропорційно стажу роботи на ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського», а саме: ОСОБА_5 - 25,83 %, ОСОБА_6 - 48,81 %, ОСОБА_7 - 48,33 %. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції і залишення в силі рішення суду першої інстанції. Зазначає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що у позивача у різні роки працювали особи, яким УПФУ в Артемівському районі м. Луганська призначено та виплачуються пенсії на пільгових умовах до досягнення пенсійного віку, зокрема, такі пенсії призначені та виплачуються ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

УПФУ в Артемівському районі м. Луганська протягом 2012-2013 років надсилалися до ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), які містять відомості, зокрема, щодо визначення органами Пенсійного фонду України частки плати товариства по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а саме: ОСОБА_5 - 100%, ОСОБА_6 - 100%, ОСОБА_7 - 80,53%.

Судами встановлено, що зазначені пенсіонери частину пільгового стажу заробили, працюючи до 01 квітня 1992 року в ковально-пресовому цеху Луганського тепловозобудівного заводу імені Жовтневої революції, у подальшому ВО «Луганськтепловоз», на даний час це ПАТ «Луганськтепловоз», а частину - працюючи у позивача.

Позивач вважає, що у нього виник обов`язок відшкодовувати спірні витрати пропорційно стажу пенсіонера, набутому після 01 квітня 1992 року, тобто тільки за період роботи у позивача.

Отже, між сторонами виник спір щодо правомірності визначення відповідачами позивачу частки плати товариства по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій зазначеним пенсіонерам.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Розміри витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підлягають відшкодуванню, визначені частиною 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІVЗгідно із пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV.

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

При визначенні частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місяцях (шляхом переведення років у місяці).

Пункту 6.3 Інструкції встановлено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Судами встановлено, що ОСОБА_7 05 грудня 2011 року звернувся до УПФУ в Артемівському районі м. Луганська із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до якої ним додано довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видані ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського». ОСОБА_7 повний робочий день працював на ВО «Луганськтепловоз» за період з 28 листопада 1983 року по 30 серпня 1991 року і виконував роботи на гарячих ділянках за професією коваль-штампувальник, що передбачена Списком № 1; за період з 25 листопада 1991 року по 30 березня 1992 року виконував роботи на гарячих ділянках за професією коваль-штампувальник, що передбачена Списком № 1; в ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» за період з 01 квітня 1992 року по 20 лютого 1997 року виконував роботи на гарячих ділянках за професією коваль-штампувальник, що передбачена Списком № 1. УПФУ в Артемівському районі м. Луганська до стажу роботи ОСОБА_7 зарахувало стаж роботи на ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» - 12 років 6 місяців 10 днів, заліковий стаж - 10 років, процент відшкодування позивачем витрат на виплату і доставку пенсії - 100%.

ОСОБА_6 30 травня 2012 року звернувся до УПФУ в Артемівському районі м. Луганська із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до якої ним додано довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видані ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського». ОСОБА_6 працював повний робочий день на ВО «Ворошиловградтепловоз» в період з 01 квітня 1988 року по 01 квітня 1992 року і виконував ковально-штампувальні роботи за професією коваль-штампувальник, що передбачена Списком № 1; з 01 квітня 1992 року по 24 серпня 2001 року - в ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» і виконував роботи на гарячих ділянках за професією коваль-штампувальник, що передбачена Списком № 1. УПФУ в Артемівському районі м. Луганська до стажу роботи ОСОБА_6 зарахований стаж роботи на ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» - 7 років 2 місяці 9 днів, заліковий стаж - 10 років, відшкодування позивачем витрат на виплату і доставку пенсії - 100%.

ОСОБА_5 03 вересня 2012 року звернувся до УПФУ в Артемівському районі м. Луганська із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до якої ним додано довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видані ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського». ОСОБА_5 працював повний робочий день на ВО «Ворошиловградтепловоз» в період з 05 березня 1984 року по 01 квітня 1992 року і виконував ковально-штампувальні роботи за професією коваль-штампувальник, що передбачена Списком № 1; в ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» працював у період з 01 квітня 1992 року по 20 лютого 1997 року і виконував роботи на гарячих ділянках за професією коваль-штампувальник, що передбачена Списком № 1. УПФУ в Артемівському районі м. Луганська до стажу роботи ОСОБА_5 зарахований стаж роботи на ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» - 10 років 8 місяців 21 день, заліковий стаж - 8 років 19 днів, процент відшкодування позивачем витрат на виплату і доставку пенсії - 80,53%.

Фактично, спір виник з приводу правонаступництва ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського».

Оцінюючи докази у справі та висновки суду першої інстанції, апеляційний суд встановив наступні обставини.

Рішенням Виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів від 11 лютого 1992 року зареєстровано орендне підприємство «Лугцентрокуз». Пунктом 3 цього рішення зазначено, що воно є підставою для орендного підприємства вступити в свої юридичні права, виготовити свої печатки і штамп, відкрити рахунки в установах банку.

17 березня 1992 року між Луганським тепловозобудівним заводом ВО «Луганськтепловоз» та орендним підприємством «Лугцентрокуз» укладено договір № 2/3 оренди майна. Відповідно до пункту 1.1. договору Орендодавець (Луганський тепловозобудівний завод ВО «Луганськтепловоз») передає Орендатору (орендне підприємство «Лугцентрокуз») в оренду основні виробничі фонди, закріплені за КПЦ (ковально-пресовий цех) заводу.

Наказом ВО «Луганськтепловоз» від 20 березня 1992 року № 159 з 01 квітня 1992 року створено орендне підприємство «Лугцентрокуз» на базі ковально-пресованого цеху Луганського тепловозобудівного заводу. Цим же наказом (п.11.1) ковально-пресовий цех був виключений із складу та штату Луганського тепловозобудівного заводу.

Рішенням міської комісії з державної реєстрації підприємництва та видачі ліцензій у м. Луганську від 07 жовтня 1992 року № 37/524 зареєстрована організація орендаторів підприємства «Лугцентрокуз».

09 грудня 1992 року між Фондом Державного майна України та орендним підприємством «Лугцентрокуз» укладений договір оренди, відповідно до якого Орендодавець (Фонд Державного майна України) передає Орендатору (організація орендаторів підприємства «Лугцентрокуз») в оренду строком на 3 роки з правом викупу майно, яке належить державі. Відповідно до цього договору (розділ 1), після його підписання та передачі майна, договір від 17 березня 1992 року втрачає силу, а Орендатор стає правонаступником майнових прав та обов`язків орендного підприємства «Лугцентрокуз».

05 липня 1993 року між ВО «Луганськтепловоз» та ОП «Лугцентрокуз» підписано також протокол врегулювання взаємовідносин, відповідно до пункту 1.3 якого пункт 1.1 договору оренди № Д-1672 від 09 грудня 1992 року доповнений абзацом наступного змісту: «Створене Орендатором підприємство по цьому договору є правонаступником прав та обов`язків Луганського тепловозобудівного заводу, пов`язаних з діяльністю ковально-пресованого цеху вказаного підприємства.

16 вересня 1993 року організація орендарів ОП «Лугценрокуз» на підставі договору купівлі-продажу № КП-163 викупила у держави в особі Фонду Державного майна України цілісний майновий комплекс Орендного підприємства «Лугцентрокуз». Згідно із пунктом 8 цього договору покупець цілісного майнового комплексу є правонаступником його майнових прав і зобов`язань відповідно до умов цього договору та законодавства України.

В подальшому організація орендарів ОП «Лугцентрокуз» була реорганізована в Закрите акціонерне товариство «Лугцентрокуз», а товариство є правонаступником перетвореного орендного підприємства «Лугцентрокуз», а ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» є правонаступником орендного підприємства «Лугцентрокуз».

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що в даному випадку слід застосовувати не загальне законодавство щодо правонаступництва юридичних осіб (Цивільний кодекс УРСР, який був чинним на той час), а спеціальне законодавство, яке регулювало спірні правовідносини.

Так, відповідно до статті 17 Закону України від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон № 2269-ХІІ) (в первісній його редакції) створене орендарем підприємство, господарське товариство тощо стає правонаступником прав та обов`язків державного підприємства, організації відповідно до договору оренди. Якщо об`єктом оренди є цілісний майновий комплекс структурного підрозділу, створене орендарем підприємство, господарське товариство тощо стає правонаступником прав та обов`язків державного підприємства, організації, пов`язаних з діяльністю цього структурного підрозділу.

Тобто, в цих правовідносинах правонаступництво визначається в силу спеціального Закону № 2269-ХІІ.

Отже, ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» є правонаступником прав та обов`язків державного підприємства Луганського тепловозобудівного заводу ВО «Луганськтепловоз», пов`язаних з діяльністю структурного підрозділу ковально-пресованого цеху.

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до створення з 01 квітня 1992 року ОП «Лугцентрокуз» працювали на відокремленому підрозділі заводу в ковально-пресовому цеху, а на базі цілісного майнового комплексу цього структурного підрозділу і було створене підприємство позивача.

Тому, позивач зобов'язаний відшкодувати УПФУ в Артемівському районі м. Луганська витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за весь період їх роботи в ковально-пресовому цеху як на державному підприємстві Луганського тепловозобудівного заводу ВО «Луганськтепловоз», так і на ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, якщо суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С. Понятовського» відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак