Ухвала суду № 54271438, 07.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2015 р. Справа № 876/1872/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 року у справі за позовом приватного підприємства "Укрліссервіс" до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року приватне підприємство "Укрліссервіс" звернулося в суд з адміністративним позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 07.08.2014 року № 0001832200, № 0001822200, № 0000032200, № 0001862200, № 0001752200, № 0001772200, № 0001852200, № 0001842200, № 0001762200, № 0001812200, від 03.11.2014 року № 0000062200.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 року позов задоволено повністю, оскільки суд погодився з доводами позивача.

Зазначену постанову суду оскаржив відповідач - Ківерцівська об'єднана державна податкова інспекція головного управління Міндоходів у Волинській області, вважаючи її такою, що підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю з підстав та доводів, наведених в апеляційній скарзі.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує та мотивує аналогічно доводам, що викладені у запереченні на позов, зазначаючи при цьому, що судом першої інстанції помилково встановлено, що перевірка податковим органом проведена з пропущенням встановлених її проведення є помилковою. Вважає, що розгляд справи відбувся без дослідження усіх первинних документів, на підставі яких вівся бухгалтерський облік та було сформовано податкову звітність. У загальному судове рішення ухвалене на підставі поверхневого дослідження та оцінки доказів з порушенням принципу всебічного повного з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального й процесуального права, що привело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи приватне підприємство "Укрліссервіс" зареєстровано 21.11.2005 року Ківерцівською районною державною адміністрацією Волинської області як юридична особа та взяте на облік у Ківерцівською МДПІ.

Судом першої інстанції встановлено, а також підтверджено матеріалами справи, що ПП "Укрліссервіс" протягом 2013 року подано до контролюючого органу податкові декларації з ПДВ за кожен місяць, уточнюючі розрахунки до них. Податкових зобов'язань за вказаним податком за 2013 рік задекларовано в розмірі 393050 грн, податкового кредиту в розмірі 1190817 грн, розмір від'ємного значення ПДВ в сумі 1013026 грн, суму відшкодування з бюджету ПДВ 943447 грн і визначено суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню в загальному розмірі 943447 грн; від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 19 декларації) в розмірі більшому, ніж 100000 грн, задекларовано за січень 2013 року 106015 грн, 104978 грн в уточнюючому розрахунку, за квітень 2013 року 121085 грн, за травень 2013 року 110684 грн, за грудень 2013 року 197775 грн.

Пунктами 200.10, 200.11 статті 200 розділу V ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно із підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З врахуванням наведених вище норм контролюючий орган зобов'язаний був провести камеральні перевірки задекларованих сум бюджетного відшкодування за кожен місяць 2013 року, а також перевірити задеклароване від'ємне значення з ПДВ за січень, квітень, травень, грудень 2013 року, оскільки воно становило більше 100000 грн, протягом визначеного пунктом 200.10 статті 200 розділу V ПК України періоду. За наявності підстав, які свідчили, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган мав би провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом періоду, визначеного пунктом 200.11 статті 200 розділу V ПК України на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Разом з тим, як встановив суд першої інстанції, контролюючим органом не надано суду доказів виконання вимог пунктів 200.10, 200.11 ПК України у визначений Законом період щодо камеральних, документальних позапланових виїзних перевірок задекларованих позивачем даних у січні - грудні 2013 року і виявлення порушень норм податкового законодавства при розрахунку сум бюджетного відшкодування, задекларованого від'ємного значення з ПДВ за січень, квітень, травень, грудень 2013 року, яке становить більше 100000 грн.

Судом досліджувалась довідка № 697/2201/33919355 від 05.08.2013 року про результати позапланової виїзної перевірки ПП "Укрліссервіс" з питань достовірності задекларованого від'ємного значення з ПДВ по декларації за травень 2013 року, яку Ківерцівською ОДПІ проведено на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України. За результатами вказаної перевірки контролюючим органом підтверджено відображене позивачем у декларації за травень 2013 року від'ємне значення ПДВ - 110684 грн.

В пункті 2.5 акту перевірки від 16.07.2014 року зазначено, що інформація про попередню планову (позапланову за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності) виїзну перевірку суб'єкта господарювання (позапланові виїзні перевірки, які проводились у періоді, що перевірявся, крім перевірок з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків), проведену органами державної податкової служби, та усунення виявлених недоліків" - вказано, що контролюючим органом було перевірено період з 01 грудня 2013 року по 31 січня 2014 року і порушень вимог податкового законодавства не виявлено.

Таким чином, Ківерцівською ОДПІ не виявлено порушень позивачем норм податкового законодавства у травні і грудні 2013 року під час перевірок, проведених у серпні 2013 року і березні 2014 року.

На підставі наказу № 235 від 19.05.2014 року відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України Ківерцівською ОДПІ з 20 по 26 травня 2014 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня по 31 грудня 2013 року. Контролюючим органом перевірено, в тому числі, задекларовані показники по ПДВ за січень - грудень 2013 року. За результатами вказаної перевірки складено акт № 1405/2201/33919355 від 04 червня 2014 року, відповідно до висновків якого встановлено, в тому числі, завищення податкового кредиту на 649197 грн (порушення статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.8 статті 201 ПК України); декларування суми бюджетного відшкодування в розмірі 62555 грн без фактичної сплати сум ПДВ постачальниками товарів, робіт, послуг (порушення абзацу а пункту 200.4 статті 200 ПК України).

З врахуванням встановлених обставин справи суд підставно дійшов висновку про перевищення Ківерцівською ОДПІ граничного строку для призначення у травні 2014 року документальної позапланової виїзної перевірки задекларованих показників по ПДВ за січень - грудень 2013 року, що свідчить про перевищення меж наданих контролюючому органу повноважень і порушення ним вимог ПК України.

ПП "Укрліссервіс" подало заперечення на акт перевірки від 04.06.2014 року Ківерцівською ОДПІ у зв'язку з чим на підставі наказу № 316 від 27.06.2014 року відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведено повторну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт № 1532/2201/33919355 від 16.07.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення ПП "Укрліссервіс" пункту 44.1, 44.2 статті 44, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України - занижено податок на прибуток за 2013 рік на 558 737 грн.; пункту 185.1 статті 185, пунктів 186.1, 186.2 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.8 статті 201 ПК України - заниження сплати податку на додану вартість (ПДВ) в сумі 23808 грн, завищення заявленої до відшкодування суми ПДВ на 322113 грн; в грудні 2013 року зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на суму 117689 грн.

На підставі акту від 16.07.2014 року № 1532/2201/33919355 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.08.2014 року форми "В1" про зменшення відповідачу сум бюджетного відшкодування з ПДВ: № 0001812200 на 62555 грн і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15638,75 грн; № 0001762200 на 815 грн і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 203,75 грн; № 0001852200 на 89462 грн і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 22365,50 грн; № 0001842200 на 38897 грн і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9724,25 грн; № 0001772200 на 56957 грн і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14239,25 грн; № 0001752200 на 8379 грн і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2094,75 грн; № 0001822200 на 26616 грн і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6654 грн; № 0001832200 на 38432 грн і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9608 грн; № 0000032200 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 117689 грн; № 0001862200 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 29760 грн. (23808 грн за основним платежем, 5952 грн - штрафні санкції); № 0001742200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 698421,25 грн (558737 грн за основним платежем, 139684,25 грн - штрафні санкції).

18.08.2014 року ПП "Укрліссервіс" подано Головному управлінню Міндоходів у Волинській області скаргу на прийняті 07.08.2014 року податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої 04.09.2014 року прийнято рішення № 5398/10/03-20-10-03-06, яким продовжено строк розгляду первинної скарги по 14.10.2014 року і призначено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Укрліссервіс" з питань дослідження господарських операцій з ПП "ІК "Магнат", ДП "Укрліссервіс", ПП "Хімсервіс" за період з 01 січня по 31 грудня 2013 року з обов'язковим проведенням зустрічних звірок із зазначеними контрагентами.

За результатами призначеної позапланової виїзної перевірки, яка проводилась з 15 по 23.09.2014 року, складено акт від 30.09.2014 року № 1906/2201/33919355, відповідно до висновків якого перевіркою підтверджено встановлені порушення, виявлені в ході проведення попередньої перевірки.

Між тим, як встановлено судом першої інстанції, зустрічних звірок із ПП "ІК "Магнат", ПП "Хімсервіс" ДП "Укрліссервіс" за період з 01 січня по 31 грудня 2013 року контролюючими органами не було проведено.

14.10.2014 року Головним управлінням ДФС України у Волинській області (яке є правонаступником Головного управління Міндоходів у Волинській) прийнято рішення № 244/10/03-20-10-03-06 про результати розгляду первинної скарги, яким податкові повідомлення-рішення від 07.08.2014 року № 0001832200, № 0001822200, № 0000032200, № 0001862200, № 0001752200, № 0001772200, № 0001852200, № 0001842200, № 0001762200, № 0001812200 залишено без змін у зв'язку із встановленням їх правомірності; податкове повідомлення-рішення № 0001742200 скасоване в сумі 14416,25 грн у зв'язку із зайво визначеним грошовим зобов'язанням з податку на прибуток (11533 грн за основним платежем, 2883,25 грн штрафних санкцій).

Судом першої інстанції також встановлено, що рішення про результати розгляду первинної скарги від 14.10.2014 року відповідачем отримано 16.10.2014 року за вх. № 2393/8.

Відповідно до пункту 3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 28.11.2012 року, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу. Податкове повідомлення-рішення складається згідно з цим пунктом органом державної податкової служби, який склав податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного або судового оскарження.

При тому, Ківерцівською ОДПІ податкове повідомлення-рішення із зменшеною сумою грошового зобов'язання з податку на прибуток № 0000062200 прийнято лише 03.11.2014 року, тобто з пропуском триденного строку, визначеного Порядком № 1236.

Крім того, в податковому повідомленні-рішенні № 0000062200 від 03.11.2014 року контролюючим органом помилково вказано підставу його прийняття - акт перевірки від 14.10.2014 року № 244/10/03-20-10-03-06, замість - № 1532/2201/33919355 від 16.07.2014 року.

Досліджуючи акт перевірки від 16.07.2014 року, суд встановив, що такий містить суперечливі відомості щодо наданих позивачем документів для здійснення перевірки, зокрема, у пункті 2.4 акту вказано, що під час перевірки було надано всі необхідні документи, водночас в описовій частині акту зазначено, що не було надано усіх документів. Також встановлено, що під час проведення перевірки працівниками ПП "Укрліссервіс" було надано податковим інспекторам протокол обшуку від 20.06.2014 року, відповідно до якого частина документів первинного бухгалтерського обліку була вилучена правоохоронними органами.

Згідно пункту 85.9 статті 85 ПК України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

Далі суд встановив, що 13.08.2014 року Головне управління Міндоходів у Волинській області отримало від слідчого управління УМВС України в Житомирській області з супровідним листом без дати та вихідного номера, без зазначення кількості додатків, фотокопії документів щодо фінансово-господарської діяльності ПП "Укрліссервіс", а 14.08.2014 року оперативне управління Луцької ОДПІ направило Ківерцівській ОДПІ для ознайомлення та використання в роботі матеріали щодо ПП "Укрліссервіс", отримані із слідчого управління УМВС України у Житомирській області, на 487 аркушах. Відповідачем частину вказаних документів надано суду на підтвердження допущених позивачем порушень норм чинного податкового законодавства.

Суд першої інстанції підставно зазначені документи не взяв до уваги як належні та допустимі докази, оскільки вони оформлені з порушенням пункту 85.9 статті 85 ПК України.

Крім того, копії вилучених у позивача документів надійшли до контролюючого органу після проведення перевірки, за результатами якої був складений акт від 16.07.2014 року, і використані в ході позапланової виїзної перевірки, яка проводилась з 15 по 23.09.2014 року, за результатами якої складено акт від 30.09.2014 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції правомірно виходив з такого.

Не погоджуючись з висновком контролюючого органу про завищення позивачем у перевіреному періоді валового доходу на 266963 грн і валових витрат на 3086277 грн, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000062200 від 03.11.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 547204 грн, ґрунтується на тому, що дохід від наданих послуг ПП "ІК "Магнат", ДП "Укрліссервіс", ПП "Хімсервіс" та придбання у цих контрагентів товарів не підтверджено всіма первинними документами бухгалтерського обліку, суд зважено застосував підпункти 138.1, 138.2 статті 138 ПК України, згідно яких витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За вимогами п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частино 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи надання послуг відповідні суми не можуть включатися до валових витрат за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що позивачем з ПП "ІК "Магнат" укладені договори: від 03.01.2012 року договір № ДП-030112/002 на переробку давальницької сировини та додаткову угоду до нього від 02.01.2013 року; від 03.01.2012 року договір відповідального зберігання № 01/0301 і додаткову угоду до нього від 02.01.2013 року; від 02.01.2012 року договір поставки № ДП-030112/003; від 01.08.2012 року договір поставки № 07/0108.

Також позивачем укладені договори з ДП "Укрліссервіс: 30.01.2013 року договір № 03/3001 про надання послуг; 06.07.2012 року договір відповідального зберігання № 07/001; 01.02.2012 року договір поставки № ПЛ-010212/001; 25.10.2013 року договір поставки № 25/10-13.

Між позивачем і ПП "Хімсервіс" укладено договори: 01.11.2013 року договір на переробку давальницької сировини № 11/0111; 19.12.2013 року договір про надання послуг № 12/1912; 16.12.2013 року договір поставки № 3-2013.

Зазначені договори оформлені належним чином, не визнані в судовому порядку недійсними і відповідачем не ставиться питання про їх нікчемність, на їх підставі позивачем здійснювалася господарська діяльність у 2013 році.

Факт здійснення господарської діяльності позивачем у січні - грудні 2013 року підтверджено наданими первинними документами: платіжними дорученнями на оплату придбаного товару, наданих послуг, видатковими накладними, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), актами здачі-приймання давальницької сировини, актами здачі-приймання готової продукції, актами приймання-передачі виконаних робіт по перевезенню вантажів, податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання-передачі товару по договорах відповідального зберігання. Також позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ПП "ІК "Магнат" надано реєстр податкових накладних, виданих позивачеві у 2013 році ПП "ІК "Магнат", документи податкової звітності підприємства (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ПП "ІК "Магнат", уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, податкові декларації з ПДВ, розрахунки сум бюджетного відшкодування, розрахунки коригування сум ПДВ). В підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ПП "Хімсервіс" і ДП "Укрліссервіс" надано реєстр виданих податкових накладних, документи податкової звітності підприємства (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів).

Крім того встановлено, що лісоматеріали, які придбавались позивачем у ПП "ІК "Магнат", ДП «Укрліссервіс», ПП «Хімсервіс» знаходились на його складах на підставі договорів відповідального зберігання, на виконання умов яких позивачем надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг), платіжні доручення на оплату наданих послуг.

Щодо доводів апелянта про закінчення строку дії договору відповідального зберігання від 03.01.2012 року із ПП "ІК "Магнат" 31.12.2012 року до уваги не беруться, оскільки такі спростовуються додатковою угодою, укладеною між сторонами 02.01.2013 року, яка сторонами визнається і не визнавалась недійсною в судовому порядку і якою дія договору продовжена на 2013 рік.

Посилання відповідача в акті перевірки про ненадання позивачем товарно-транспортних накладних, видаткових накладних в розрізі номенклатури (сорту, діаметру, вартості) та кількості товару, в тому числі і щодо товарів, які передавались на зберігання та як давальницька сировина, сертифікатів на походження деревини, документів щодо складського обліку товарів, їх внутрішнього переміщення, відомостей обліку давальницької сировини, а також на не зазначення в актах приймання-передачі матеріалів матеріально-відповідальних осіб, а проставлення лише підпису, які доводять непідтвердження господарських операцій між позивачем та його контрагентами, спростовується іншими зібраними та дослідженими документами, зокрема і тим, що ПП "Укрліссервіс" здійснюється електронний облік деревини (уся лісопродукція містить маркування спеціальними штрихкодами, зчитування яких дозволяє встановити необхідні якісні та кількісні характеристики кожної окремої одиниці продукції).

Крім того, судом встановлено розбіжності у висновках актів перевірок. Так, відповідно до пункту 3.1.4 акту перевірки від 16.07.2014 року "Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток" контролюючим органом встановлено заниження податку на прибуток за 2013 рік на 548375 грн; у пункті 4 цього ж акту "Висновок" податковим інспектором вказано про заниження податку на прибуток на 558737 грн. В акті перевірки від 04.06.2014 року № 1405/2201/33919355 встановлено заниження позивачем податку на прибуток за той же період на 548375 грн, а в акті перевірки від 30.09.2014 року № 1906/2201/33919355 встановлено заниження позивачем податку на прибуток на 535670 грн.

Враховуючи зібрані та досліджені докази суд вважає, що податковим органом не надано доказів того, що відомості, зазначені в первинних документах, наданих для перевірки, не відповідають фактичному стану, зобов'язання сторін не виконані (чи виконані не в тому обсязі). Отже, акти приймання-здачі виконаних робіт, платіжні документи, податкові накладні мають силу первинних документів, на підставі яких формується податковий та бухгалтерський облік та звітність.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014 року № 0000062200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 547204 грн і застосування штрафних санкцій в розмірі 136801 грн. є протиправним.

Досліджуючи висновки контролюючого органу про результати перевірки задекларованих даних по ПДВ за січень-грудень 2013 року суд першої інстанції обґрунтовано виходив з такого.

Відповідно до пункту 3.2.1 акту від 16.07.2014 року перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань встановлено їх завищення на 53358 грн, перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його завищення на 649197 грн у зв'язку із не підтвердженням необхідними бухгалтерськими документами надання послуг відповідального зберігання, вантажоперевезень, переробки давальницької сировини ПП "ІК "Магнат", ДП "Укрліссервіс", ПП "Хімсервіс".

Податковими повідомленнями-рішеннями від 07.08.2014 року № 0001812200, № 0001762200, № 0001852200, № 0001842200, № 0001772200, № 0001752200, № 0001822200, № 0001832200 зменшено відповідачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ і застосовано штрафні санкції.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктами 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Беручи до уваги наведені нормативно-правові акти та встановлені обставини справи, що підтверджені належними та допустимими письмовими доказами, з врахуванням встановлених судом процесуальних порушень прийняття податкових повідомлень-рішень про зменшення сум бюджетного відшкодування за лютий-грудень 2013 року в частині проведення перевірки правильності задекларованих показників, доведення позивачем реальності здійснення господарських операцій із контрагентами: ПП "ІК "Магнат", ДП "Укрліссервіс", ПП "Хімсервіс", колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень від 07.08.2014 року № 0001812200, № 0001762200, № 0001852200, № 0001842200, № 0001772200, № 0001752200, № 0001822200, № 0001832200 про зменшення відповідачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ і застосування штрафних санкцій.

Крім того, відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000032200 від 07.08.2014 року контролюючим органом зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у грудні 2013 року на 117689 грн. У зв'язку із виявленим порушенням в частині декларування від'ємного значення суми ПДВ у грудні 2013 року і зменшення його розміру на 117689 грн, контролюючим органом збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 23808 грн відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0001862200 від 07.08.2014 року, застосовано штрафні санкції в розмірі 5952 грн.

З описової частини акту перевірки від 16.07.2014 року і його висновків суд першої інстанції не мав можливості встановити походження (відсутній розрахунок) суми, на яку було зменшено від'ємне значення ПДВ, підстав такого зменшення, а тому правомірно прийшов до висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000032200, № 0001862200 від 07.08.2014 року.

Колегія суддів також бере до уваги в акт ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 17.12.2014 року № 606/26-57-22-04-21/31280582 про зафіксовані результати проведеної з 20.11. по 03.12.2014 року документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Хімсервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.10.2014 року, за висновками якого порушень вимог податкового законодавства, в тому числі за результатами господарських взаємовідносин із ПП "Укрліссервіс", за 2013 рік контролюючим органом не виявлено.

Більше того, як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, контролюючий орган не заперечує реальність господарської діяльності позивача, зокрема, придбання ним товару, подальша його реалізація, в тому числі і його експорт, перевезення товару, надання позивачем послуг з обробки, переробки деревини, відповідального зберігання товару. Однак вважає, що первинні документи не оформлені належним чином, тому не можуть використовуватися для формування показників податкової звітності. Рішення Ківерцівської ОДПІ про зменшення відповідачу сум бюджетного відшкодування з ПДВ, зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ, збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток ґрунтується на неналежному оформленні бухгалтерських документів.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, в той же час суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що доводи податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки вони не ґрунтуються на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на формування податкових зобов'язань і податкового кредиту. Контролюючим органом не спростовано реальності виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем визначено суми бюджетного відшкодування з ПДВ, розмір від'ємного значення суми ПДВ, визначено суми грошового зобов'язання з ПДВ, податку на прибуток.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в спосіб, визначений ст.162 КАС України, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятих рішень.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому у відповідності до вимог ч. 1 ст. 200 КАС України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 року у справі № 803/2377/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвалив повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді Н.Г. Левицька

І.М. Обрізко

Повний текст виготовлено 09.12.2015р.