Рішення № 5426167, 10.07.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 28/15110.07.08

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо торгівельна фірма “Сарепта”

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Сігмафарм»

простягнення 53 598,61 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Супрун А.І. за дов. №19/01-318 від 19.01.2009

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо торгівельна фірма “Сарепта” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сігмафарм»про стягнення 53 598,61 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на невиконання відповідачем зобовязань по оплаті поставленої за Договором №24/05 від 22.03.2005 р. медичної продукції, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 47 727,76 грн. За порушення виконання грошового зобовязання позивач, з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 462,48 грн., інфляційні нарахування в розмірі 1 704,17 грн., та з посиланням на п.8.2 Договору просить стягнути пеню в розмірі 3 404,20 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21.05.2009 року.

Під час розгляду справи позивав змінив підстави позову та зменшив позовні вимоги. Позивач в заяві про зміну підстав позову посилається на бездоговірную поставку товару згідно видаткових накладних на суму 47727,76 грн. Так, відповідно до заяви позивача від 19.06.2009 року, яка надійшла до суду 06.07.2009 року, позивач просить стягнути з відповідача основну суму боргу в розмірі 47 727,76 грн., 3% річних в розмірі 462,48 грн., інфляційні нарахування в розмірі 1 704,17 грн. Від стягнення з відповідача пені позивач фактично відмовився.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою Заступника Голови господарського суду м. Києва від 05.06.2009 року продовжено строк розгляду справи.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання не зявився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимог ухвали суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.

Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.07.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ :

Потягом квітня вересня 2008 року товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо торгівельна фірма “Сарепта” (надалі по тексту позивач) здійснювалось постачання товариству з обмеженою відповідальністю «Сігмафарм»(надалі по тексту відповідач) товарів згідно наступних видаткових накладних:

№ накладноїдатаСума, грн.

№О - 0000207421.04.2008418,81

№О - 0000207521.04.2008314,50

№О - 0000237012.05.2008103,65

№О - 0000251319.05.2008288,00

№О - 0000251419.05.2008542,90

№О - 0000268927.05.2008205,13

№О - 0000285102.06.2008817,70

№О - 0000285602.06.2008360,80

№О - 0000285702.06.2008228,00

№О - 0000300709.06.20082152,38

№О - 0000316817.06.20082134,46

№О - 0000317117.06.20082034,82

№О - 0000331823.06.20081974,84

№О - 0000342301.07.2008541,20

№О - 0000342401.07.2008338,38

№О - 0000354707.07.2008114,00

№О - 0000354907.07.2008613,59

№О - 0000355807.07.2008305,00

№О - 0000371814.07.20081504,95

№О - 0000395628.07.2008114,00

№О - 0000396628.07.200896,91

№О - 0000396828.07.2008301,43

№О - 0000396728.07.20081334,09

№О - 0000413804.08.2008426,41

№О - 0000413904.08.2008334,32

№О - 0000414004.08.2008234,11

№О - 0000414104.08.2008443,52

№О - 0000427012.08.2008256,99

№О - 0000427412.08.200874,22

№О - 0000444118.08.2008381,44

№О - 0000444218.08.2008426,41

№О - 0000470802.09.2008444,72

№О - 0000470902.09.20081187,01

№О - 0000487209.09.20081735,39

№О - 0000487309.09.2008315,97

№О - 0000301810.06.20081653,96

№О - 0000324919.09.20081558,00

№О - 0000385521.07.20084457,30

№О - 0000450920.08.20089455,74

№О - 0000451020.08.20082132,06

№О - 0000451821.08.20081400,06

№О - 0000484822.09.20083970,56

Разом:47 727,76

Зазначені видаткові накладні оформлені у відповідності до вимог законодавства України, підписані сторонами та скріплена печатками позивача та відповідача.

Також факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до видаткових накладних, оплата товару здійснюється на умовах відстрочення платежу на строк до 30 календарних днів від дати отримання товару.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач в повному обсязі за поставлений товар в установлені договором строки не розрахувався.

13.11.2008 року позивач направив відповідачу претензію (лист б/н від 12.11.2008) з вимогою погасити заборгованість протягом 10 днів з моменту отримання претензії. Претензія була отримана відповідачем 17.11.2008, що підтверджується копією повідомлення про відправлення поштової кореспонденції.

Згідно матеріалів справи, відповідач на претензію не відповів, заборгованість не погасив. Згідно довідки позивача, підписаної директором та головним бухгалтером, заборгованість відповідача становить 47 727,76 грн.

При цьому суд враховує, що позивач під час судового розгляду фактично відмовився від стягнення з відповідача пені в розмірі 3 404,20 грн.

Таким чином, провадження по справі в частині стягнення з відповідача пені підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноважених осіб відповідача на товаророзпорядчих документах.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем в розмірі 47727,76 грн.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідач зобовязався оплатити поставлену продукцію протягом 30 календарних днів з моменту отримання такої продукції, однак в строки встановлені договором з позивачем в повному обсязі не розрахувався.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 1704,17 грн. та відсотків річних у розмірі 462,48 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними відповідними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач в судове засідання не зявився, наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Таким чином, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому суд враховує зміну підстав позову позивачем.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 3 404,20 грн.

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сігмафарм»(03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 120, корп.1, р/р 260002763 в “Райффайзен Банк Аваль” м. Київ, МФО 300335, код ЄДРПОУ 3011025) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо торгівельна фірма “Сарепта” ( м. Донецьк, вул. Поліграфічна, 18, р/р 260030132840 в ЗАТ “Сбербанк Росії”, МФО 320627, код ЄДРПОУ 20339315) 47 727,76 грн. (сорок сім тисяч сімсот двадцять сім тисяч сімдесят шість копійок) основного боргу, 462,48 грн. (чотириста шістдесят дві гривні сорок вісім копійок) три відсотки річних, 1704,17 грн. (одну тисячу сімсот чотири гривні сімнадцять копійок) інфляційних нарахувань, а також 498,94 грн. ( чотириста девяносто вісім гривень девяносто чотири копійки) державне мито та 109,85 грн. (сто девять гривень вісімдесят пять копійок) витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяО. С. Копитова