Ухвала суду № 54258734, 08.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9882/15 Справа № 203/7570/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Прозорова М.Л.

Категорія 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року

08 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Максюти Ж.І., Макарова М.О.,

при секретарі: Самокиша О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами

ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, визнання права власності; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією шляхом зобовязання знести самовільно зведений будинок та привести земельну ділянку в попередній стан, встановлення порядку користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.10.2015 року в частині відмови у задоволенні його зустрічного позовута ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В іншій частині рішення залишити без змін (а.с.154-159).

Також з апеляційною скаргою звернулась ОСОБА_2, в якій просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.10.2015 року в частині відмови у задоволенні її позову про встановлення порядку користування земельною ділянкоюта ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову у вказаній частині (а.с.161-162).

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.10.2015 рокувідмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, визнання права власності.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією шляхом зобовязання знести самовільно зведений будинок та привести земельну ділянку в попередній стан, встановлення порядку користування земельною ділянкою(а.с.148-151).

Як на підстави апеляційної скарги, ОСОБА_3 посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно зясовані обставини, що мають значення для справи (а.с.154-159).

Як на підстави апеляційної скарги, ОСОБА_2 посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно зясовані обставини, що мають значення для справи (а.с.161-162).

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги підлягають відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.09.2009 року ОСОБА_2 є власником 2/5 частин домоволодіння №32 по вул. Нахімова в м. Дніпропетровську, яке розташоване на земельній ділянці площею 405 кв.м.

ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 12.09.1987 року є власником 3/5 частин домоволодіння №32 по вул. Нахімова в м. Дніпропетровську, яке розташоване на земельній ділянці площею 405 кв.м.

Вказана земельна ділянка по вул. Нахімова, 32 в м. Дніпропетровську перебуває у комунальній власності таправо користування останньою мають позивачі за первісним та зустрічним позовами, як власники розташованих на ній домоволодінь та на підставі рішення виконкому Кіровської районної ради депутатів трудящих №177 від 17.03.1959 року щодо закріплення земельної ділянки площею 405 кв.м. на рівних правах без розподілу за ОСОБА_5 та ОСОБА_6

З наданих позивачами за первісним та зустрічним позовом проектів розподілу земельної ділянки вбачається, що останні розроблені виходячи із загальної площі земельної ділянки 575 кв.м.

Разом з тим, як вбачається з рішення виконкому Кіровської районної ради депутатів трудящих №177 від 17.03.1959 року та акту відводу земельної ділянки від 27.05.1959 року у користування виділялась земельна ділянка по вул. Нахімова, 32 в м. Дніпропетровську площею 405 кв.м.

Тобто площа земельної ділянки в розмірі 140 кв.м. зайнята сторонами самовільно, що також відображено в планах земельної ділянки, що містяться в технічних паспортах на домоволодіння по вул. Нахімова, 32 в м. Дніпропетровську.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою №2 по вул. Нахімова у м. Дніпропетровську пропорційно часткам кожного у домоволодінні та відповідно наданих проектів розподілу, виготовлених ТОВ НВП ГеоЛекс-Центр та ДРФ ДП Центр державного земельного кадастру, суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку про передчасність таких вимог, оскільки відсутній факт передачі сторонам в користування спірної земельної ділянки площе 575 кв.м. у передбачений законом спосіб та у звязку з тим, що її конфігурація та площа органом місцевого самоврядування не визначалася.

Доводи сторін в апеляційних скаргах про те, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.12.2013 року надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок по фактичному розміщенню індивідуальних жилих будинків із зазначенням площі земельної ділянки 0,0600 га не можуть бути прийняти до уваги, оскільки вказана площа земельної ділянки є орієнтованою площею, про що прямо вказано у додатку до рішення міської ради (а.с.42-43).

Відповідно до вимог ст. 120 ЗК України право власності та право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Сторони права на користування земельної ділянки площею саме 575 кв.м. в установленому порядку не набули, отже звернення до суду за захистом своїх прав на користування земельною ділянкою є передчасним.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на прибудову А1-2, до житлового будинку літ. А-1 по вул. Нахімова, 32 в м. Дніпропетровську, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що вказана прибудова є самочинним будівництвом, здійснена без належним чином затвердженого проекту та дозволу на будівництвом, в експлуатацію у передбаченому законом порядку не введена.

Крім того, ОСОБА_2 не була забудовником земельної ділянки, не здійснювала ніяких будівельних робіт щодо реконструкції домоволодіння. Самочинна прибудова була зведено її матірю відповідачкою ОСОБА_4, з якою ОСОБА_2 будь-яки правочини у передбаченому законом порядку не укладались.

Правильним є рішення і у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про усунення йому перешкод в користуванні прибудинковою територією 3/5 частини житлового будинку №32 по вул. Нахімова в м. Дніпропетровську, шляхом зобовязання ОСОБА_2 знести самовільно зведений житловий будинок літ.А-1 та привести земельну ділянку в попередній стан, оскільки ОСОБА_3 не надано доказів щодо наявності істотних порушень будівельних норм та правил при будівництві прибудови, відсутності технічної можливості усунути ці недоліки в іншій спосіб.

Крім того сторони не заперечували проти того, що самочинним є прибудова літ. А1-2, а не будинок літ. А-1 в цілому, про знесення якого заявляв вимоги ОСОБА_3 і що будівництво прибудови здійснювалось не ОСОБА_2 до якої заявлені відповідні вимоги, а - відповідачкою ОСОБА_4

Доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що прибудова перешкоджає користуватися земельною ділянко, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, а також за відсутності технічної можливості усунути виявлені порушення в іншій спосіб.

Спір з приводу порядку користування земельною ділянкою за вказаних вище обставин сам по собі не є достатньою підставою для знесення самочинною прибудови та ОСОБА_3 не надано доказів відсутності технічної можливості усунути недоліки в інший спосіб, зокрема шляхом облаштування іншого входу до належної ОСОБА_2 частини будинку зі сторони земельної ділянки, яка находиться в її фактичному користуванні.

Наведені в апеляційних скаргах інші доводи ОСОБА_3 та ОСОБА_2не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі зясував права та обовязки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції в оскарженій частині.

Таким чином, доводи апеляційних скарг є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справ.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,315,319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: