Ухвала суду № 54252154, 10.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/15782/14-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Колдіна О.О.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/13714/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2015 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Соколової В.В.

- Гаращенка Д.Р.

при секретарі - Пилипчук В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Публічного акціонерного товариства «Правекс-Банк» Циганкової Ольги Володимирівни на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 18 серпня 2015 року про залишення позовної заяви в частині позовних вимог до ОСОБА_5 без розгляду по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Правекс-Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 18 серпня 2015 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Правекс-Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині позовних вимог до ОСОБА_5 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду 1-ї інстанції, представник позивача Публічного акціонерного товариства «Правекс-Банк» Циганкова ОльгаВолодимирівна подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 18 серпня 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду відносно ОСОБА_5.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що ухвала суду 1-ї інстанції є незаконною, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд 1-ї інстанції посилався на вимоги п.6 ч.1 ст.207 ЦПК України та виходив з того, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Правекс-Банк» та ОСОБА_5 договір поруки містить третейське застереження, до початку розгляду справи по суті ОСОБА_5 подано клопотання про залишення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Правекс-Банк» до неї, як до поручителя, без розгляду, так як спір підлягає розгляду в третейському суді. Вважає, що такі висновки суду 1-ї інстанції є необґрунтованими та порушують право позивача на судовий захист. Зазначає, що в силу вимог закону, договір сторін про передачу спору на розгляд третейському суду не є відмовою позивача від права на звернення за захистом порушеного права до суду загальної юрисдикції, а одним із способів реалізації права на захист своїх порушених прав та інтересів. Отже, передача справи на розгляд до третейського суду є правом, а не обов'язком позивача. Проте, суд 1-ї інстанції не врахував вказаних положень закону та постановив необґрунтовану ухвалу.

В судовому засіданні представник позивача Публічного акціонерного товариства «Правекс-Банк» Циганкова Ольга Володимирівна повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник ОСОБА_5 ОСОБА_7 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на їх безпідставність, просив ухвалу суду 1-ї інстанції залишити без зміни.

Представник ОСОБА_6 ОСОБА_8 проти доводів апеляційної скарги заперечував посилаючись на їх безпідставність, просив ухвалу суду 1-ї інстанції залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення сторін, які з'явилися в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 14 червня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №655-002/07Ф, відповідно до умов якого, банк надає позичальнику кредитну лінію для споживчих цілей та оплати страхових платежів в сумі 350 000 доларів США, строком з 14.06.2007 року по 14.06.2012 року, зі сплатою 15% річних, з погашенням згідно умов вказаного договору.

Для забезпечення виконання зобов'язань за генеральними кредитним договором №655-002/07Ф від 14 червня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» та ОСОБА_5 було укладений договір поруки.

Розділ 3 договору поруки містить третейське застереження.

Правонаступником Акціонерного комерційного банку «Правекс-Банк» є Публічне акціонерне товариство «Правекс-Банк».

18 вересня 2014 року Публічне акціонерне товариство «Правекс-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 і ОСОБА_5 та просило суд солідарно стягнути з відповідачів на користь банку заборгованість з кредитним договором на загальну суму 629 450,19 доларів США, в тому числі: 292 978,32 доларів США заборгованості за кредитом, 188963,56 доларів США пені за прострочення сплати кредиту, 96605,05 доларів США прострочених відсотків за користуванням кредитом, 50903,28 доларів США пені за несвоєчасне погашення процентів.

Під час розгляду справи судом 1-ї інстанції, ОСОБА_5 було подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки і кредитний договір №655-002/07Ф від 14 червня 2007 року, і договір поруки містять третейські застереження, а тому, відповідно п.6 ч.1 ст.207 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 18.06.2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Правекс-Банк» до ОСОБА_5 залишено без розгляду.

Постановляючи дану ухвалу, суд 1-ї інстанції керувався приписами п.6 ч.1 ст.207 ЦПК України та виходив з того, що договір поруки, укладений між Публічним акціонерним товариством «Правекс-Банк» та ОСОБА_5, містить третейське застереження, до початку розгляду справи по суті ОСОБА_5 подала клопотання про залишення позовних вимог без розгляду, а тому спір в частині вимог до ОСОБА_5 підлягає розгляду третейським судом, а не судом загальної юрисдикції і позовні вимоги в цій частині необхідно залишити без розгляду.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Стаття 55 Конституції України кожному гарантує право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 6 частини 1 статті 207 ЦПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.

Розділ 3 договору поруки, укладеного між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» та ОСОБА_5, містить третейське застереження, яким встановлено, що всі спори, розбіжності, або вимоги, які виникають з даного договору, або у зв'язку з ним, підлягають вирішенню Постійно діючим Незалежним Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів».

Статтею 5 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Пунктом 14 частини 1 статті 6 Закону України «Про третейські суди» визначено , що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі, споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Оскільки Публічне акціонерне товариство « Правекс-Банк» звернулось до суду з позовом до позичальника ОСОБА_6 та до поручителя ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, то, в силу положень пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України «Про третейські суди», вказана справа не підлягає розгляду в третейському суді.

Така ж правова позиція висловлена Верховним судом України в постановах №6-856цс15 від 02.09.2015 року та №6-2074цс15 від 04.11.2015 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 18 серпня 2015 року про залишення позовної заяви в частині позовних вимог до ОСОБА_5 без розгляду підлягає скасуванню, а справав частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Правекс-Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договоромнаправленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача Публічного акціонерного товариства «Правекс-Банк» Циганкової ОльгиВолодимирівни задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 18 серпня 2015 року про залишення позовної заяви в частині позовних вимог до ОСОБА_5 без розгляду скасувати, справу в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Правекс-Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором направити до суду 1-ї інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: