Ухвала суду № 54251964, 08.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-12640 Головуючий у 1-й інстанції - Лазаренко В.В.

Доповідач - Пікуль А.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 грудня 2015 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Гаращенка Д.Р.

ГоловачоваЯ.В.

секретар Кучер Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 липня 2015 року у справі за позовом АБРО Індастріз Інк. до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_4, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "АБРО Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "АМТ-28", про визнання свідоцтва на знак для товарів і послуг повністю недійсним та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 27 липня 2015 року задоволено позовні вимоги АБРО Індастріз Інк. до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_4, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "АБРО Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "АМТ-28", про визнання свідоцтва на знак для товарів і послуг повністю недійсним та зобов'язання вчинити певні дії.

Суд визнав повністю недійсним свідоцтво України №114150 від 26 жовтня 2009 року на торговельну марку PROFESSIJNAL ABRO, видане на ім'я ОСОБА_4 та зобов'язав Державну службу інтелектуальної власності України внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України №114150 від 26 жовтня 2009 року на торговельну марку PROFESSIJNAL ABRO, видане на ім'я ОСОБА_4 та здійснити відповідну публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Суд стягнув з ОСОБА_4 на користь АБРО Індастріз Інк. судові витрати на проведення судових експертиз у сумі 19 527 грн. 60 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 107 грн. 40 коп.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (т.3, а.с.154-164).

В суд апеляційної інстанції представник ТОВ "АБРО Україна" та ТОВ "АМТ-28" не з'явилась, 22 жовтня 2015 року надіслала на адресу суду заяви про розгляд справи у її відсутність (т.3, а.с.212, 214).

Суд ухвалив розглядати справу у відсутність представника третіх осіб, оскільки відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду: представника ОСОБА_4, ОСОБА_5, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, представника Державної служби інтелектуальної власності України, Саламова О.В., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, представника позивача, ОСОБА_7 яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

При ухваленні рішення суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.

Позивач, АБРО Індастріз Інк., є власником прав на свідоцтво України №24413 від 15 квітня 2002 року на знак для товарів і послуг АБРО щодо товарів 1, 2, 3, 4, 9, 12, 16 та 17 класів МКТП. Дія реєстрації розповсюджується на території України до 2019 року.

Наведене підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва України №24413 від 15 квітня 2002 року.

Як убачається з виписки Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо свідоцтва України №114150 від 26 жовтня 2009 року, заявка на реєстрацію спірного позначення була подана до відповідача Державної служби інтелектуальної власності України 22 вересня 2009 року.

Згідно з висновком експертів №177/14, за результатами проведення повторної комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 6 травня 2015 року встановлено: Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №114150 є схожим настільки, що його можна сплутати із раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України №24413 для всіх товарів 1, 17 класів МКТП. Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №114150 є таким, що може ввести в оману щодо всіх товарів 1, 17 класів, для яких цей знак зареєстрований, та особи, яка виробляє такі товари, а саме власника знака для товарів і послуг за свідоцтвом №24413.

Дослідивши висновок комісійної повторної судової експертизи у сукупності з іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, районний суд дійшов висновку про те, що судові експерти провели ґрунтовне дослідження та належним чином обґрунтували зроблені ними висновки стосовно того, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №114150 є таким, що може ввести оману щодо особи, яка виробляє товари, для яких зареєстровано указаний знак.

Зважаючи на встановлення судом того, що зареєстрована на ім'я ОСОБА_4 торговельна марка за свідоцтвом України №114150 не відповідає умовам надання правової охорони, свідоцтво України №114150 на підлягає визнанню недійсним повністю з огляду на можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари, для яких зареєстровано указаний знак.

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.

Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог АБРО Індастріз Інк. відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом проведена неправильна оцінка доказів та безпідставно, з порушенням процесуальних норм, надана перевага одним доказам над іншими, що призвело до неправильного вирішення справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.

Всі висновки суду першої інстанції, мотиви, з яких суд взяв до уваги одні та відхилив інші докази, і, як наслідок, вважав встановленою наявність правових підстав для задоволення заявленого АБРО Індастріз Інк. позову, нормативно-правові акти, якими керувався суд при ухваленні рішення, повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення (т.3, а.с.146-149).

Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга представника відповідача не містить, в ході апеляційного розгляду представник відповідача, ОСОБА_3, також не навів таких обставин.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не вмотивовано незгоду з експертним висновком №54 від 19 березня 2014 року є безпідставними та не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.

Відповідно до мотивувальної частини оскаржуваного рішення (т.3, а.с.147-149), районний суд, мотивуючи рішення про задоволення позовних вимог АБРО Індастріз Інк., повно і послідовно виклав свої висновки щодо незгоди з експертним висновком №54 від 19 березня 2014 року, належно обґрунтувавши їх.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд в оскаржуваному рішенні не відобразив факт надання пояснень судовим експертом ОСОБА_8, не можуть бути прийнятими в якості підстави для скасування оскаржуваного рішення, оскільки це не призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Доводи апеляційної скарги про те, що прийняті до уваги судом першої інстанції в якості доказів Звіт про проведення опитування респондентів (Дослідження громадської думки, щодо торговельних марок "ABRO/PROFESSIJNAL ABRO" та товару маркованого даними ТМ в місті Києві) та Висновок за результатами проведення дослідження у сфері об'єктів інтелектуальної власності №11-09/14 від 14 жовтня 2014 року не мають достатньої доказової сили, а суд при вирішенні справи надав їм перевагу перед експертним висновком №54 від 19 березня 2014 року, відхиляються судом апеляційної інстанції з таких підстав.

Положенням ст.57 ЦПК передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч.1 ст.58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч.1 ст.59 ЦПК України).

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення (ч.2 ст.212 ЦПК України).

Як убачається з матеріалів справи: Звіт про проведення опитування респондентів (т.2, а.с.151-169) виконаний Інформаційно-аналітичною агенцією "Статінформконсалтиг", завірений підписом керівника та скріплений печаткою керівника даної організації; Висновок за результатами проведення дослідження у сфері об'єктів інтелектуальної власності №11-09/14 від 14 жовтня 2014 року (т.2, а.с.178-197), складений ОСОБА_9, яка є фахівцем у галузі інтелектуальної власності, окрім того, ОСОБА_9 має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 13.6 (т.2, а.с.209-зворот).

Указані докази - результати проведення досліджень, отримані у встановленому законом порядку та безпосередньо стосуються предмету спору у даній справі, оскільки об'єктами цих досліджень були знаки для товарів і послуг за Свідоцтвом України №114150 від 26 жовтня 2009 року та Свідоцтвом України №24413 від 15 квітня 2002 року.

Таким чином, Звіт про проведення опитування респондентів (Дослідження громадської думки, щодо торговельних марок "ABRO/PROFESSIJNAL ABRO" та товару маркованого даними ТМ в місті Києві) та Висновок за результатами проведення дослідження у сфері об'єктів інтелектуальної власності №11-09/14 від 14 жовтня 2014 року є належними (містять інформацію щодо предмета доказування) та допустимими (одержаними у встановленому порядку, письмовими) доказами у даній справі.

Враховуючи вищенаведені вимоги процесуального закону, якими врегульовані принципи доказування в цивільному процесі, у районного суду були відсутні підстави не враховувати указані матеріали справи при оцінці доказів, яка була виконана судом за правилами, встановленими ст.212 ЦПК України.

При цьому безпідставним є твердження апеляційної скарги щодо незгоди суду першої інстанції з експертним висновком №54 від 19 березня 2014 року, яка, на думку представника, базувалась лиш на двох вищенаведених доказах, оскільки після їх залучення до матеріалів справи суд 13 листопада 2014 року призначив у справі повторну судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, за результатами проведення якої складено експертний висновок №177/14 від 6 травня 2015 року. Указаний експертний висновок також досліджений судом у якості доказу по справі та оцінений у сукупності і взаємному зв'язку з усіма іншими доказами.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновок повторної комісійної судової експертизи №177/14 від 6 травня 2015 року було складено не тими особами, яким суд доручив їх проведення, оскільки вони не атестовані безпосередньо експертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України є необґрунтованими, а тому відхиляються судом апеляційної інстанції.

З доданих до апеляційної скарги матеріалів (т3, а.с.167-168; 170-171) убачається, що судові експерти ОСОБА_10 та ОСОБА_11 атестовані ЕКК при Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності, що є експертною установою Міністерства юстиції України.

В ході апеляційного розгляду справи під часу судового засідання представником позивача ОСОБА_7 було заявлене клопотання про долучення до матеріалів справи у якості доказів копію свідоцтва судового експерта ОСОБА_12 №16 від 24 вересня 2008 року та копію протоколу №2 засідання ЕКК від 9 жовтня 2013 року.

Задовольняючи указане клопотання, апеляційний суд, керуючись положеннями ст.303 ЦПК України виходив з того, що указані докази подані представником позивача на підтвердження обставин, на які вона посилалась як на підставу свої заперечень, поданих на спростування доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_4

Відповідно до копії свідоцтва судового експерта ОСОБА_12 №16 від 24 вересня 2008 року та копії протоколу №2 засідання ЕКК від 9 жовтня 2013 року (т.3, а.с. 202-203, 204-205), ОСОБА_12 є судовим експертом за спеціальністю 13.6 "Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями", атестований ЕКК Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, що є експертною установою Міністерства юстиції України.

Враховуючи наведене, призначену судом повторну судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності було проведено судовими експертами, відповідно до вимог ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 13 листопада 2014 року.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості, невідповідності іншим матеріалам справи та неправильності висновку повторної комісійної судової експертизи № 177/14 від 6 травня 2015 року (т.3, а.с.88-124) суперечать фактичним обставинам справи, правильно встановленим судом першої інстанції.

Обґрунтованість указаного висновку та його узгодженість з іншими наявними у справі письмовими доказами належним чином перевірена районним судом, результати оцінки усіх доказів повно та послідовно відображені у рішенні суду (т.3, а.с.148).

Посилання відповідача у цій частині на недостатню обґрунтованість експертного висновку та порушення експертами методики дослідження базуються на перекручуванні стороною фактів на свою користь, оскільки спростовуються змістом самого експертного висновку - його дослідницької частини та додатків, зокрема, наведених у висновку та доданих у додатках порівняльних таблиць.

Так із таблиць зіставлення фонетичних та графічних (візуальних) ознак знаків чітко і однозначно убачається, що експертами порівнювались не слова "ABRO", а саме знак " ABRO" (слово) із знаком "PROFESSIJNAL ABRO" (словосполучення) (т.3, а.с.100-102).

Посилання апеляційної скарги у цій частині є власними міркуваннями сторони, що суперечать звичайній логіці та спростовуються висновками спеціалістів-експертів.

З огляду на ці обставини, а також ураховуючи, що указана експертиза була повторною комісійною і третьою за рахунком, призначеною судом, апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача, ОСОБА_3, про призначення повторної комісійної експертизи.

Заперечення апеляційної скарги щодо суті прийнятих судом експертних висновків є викладенням позиції сторони відповідача, яка власне і спростована висновком повторної комісійної судової експертизи № 177/14 від 6 травня 2015 року, що узгоджується з іншими письмовими доказами, за виключенням тих, які обґрунтовано відхилені районним судом як недостовірні.

Інших доводів щодо неправильності оскаржуваного рішення апеляційна скарга відповідача не містить.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підставдля скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст.303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Д.Р. Гаращенко

Я.В. Головачов