Ухвала суду № 54251961, 03.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/14443/2015 Головуючий в 1-й інстанції - Коренюк А.М.

Доповідач-Чобіток А.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого -Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В.,Ящук Т.І.

при секретарі - Сірій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення коштів за договором банківського вкладу з урахуванням фінансових санкцій за наслідками невиконання зобов»язання,-

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року позивач пред»явила вказаний позов до відповідача та зазначала, що 24 червня 2014 року вона уклала з відповідачем договір строкового банківського вкладу (депозиту) у банківських металах «Золотий» на 6 місяців зі сплатою 1 % річних.

Посилаючись на те, що відповідач відмовив їй у поверненні вкладу після закінчення строку договору,оскільки була введена тимчасова адміністрація банку, позивач просила стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у розмірі суми депозитного вкладу 138 841 грн.55 коп.,3 % річних за прострочення виконання грошового зобов»язання за весь час прострочення в сумі 1 901 грн. 21 коп. та інфляційні втрати 49 149 грн. 90 коп..

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги. Зазначає, що, незважаючи на вимогу позивача у видачі депозиту разом із нарахованими процентами без пояснення причини відповідачем їй було відмовлено і станом на сьогоднішній день вклад не повернуто. При цьому тимчасова адміністрація була введена тільки з 06.02.2015 року, тобто значно пізніше ніж закінчився договір і позивач звернулась до відповідача за поверненням вкладу, тобто банком порушено свої зобов»язання і норми діючого законодавства. Також судом було проігноровано п.6 ч.1 ст.36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якою передбачено, що обмеження встановлене п.1 частини п»ятої цієї статті, не поширюється на зобов»язання банку, зокрема щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з»явились в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги , обставини справи , колегія суддів приходить до наступного.

Встановлено, що 24.06.2014 року, між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «Надра» укладено Договір № 1955236 строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий», за умовами якого Вкладник, ОСОБА_3, передає, а Банк приймає на Вкладний рахунок банківський метал : золото (XAU) 999,9 проби загальною вагою 174 гр. або 5.61 тр. Ун. Золота, строком на 6 місяців від дати надходження Вкладу на Вкладний рахунок з встановленням процентної ставки по Вкладу в розмірі 1 процентів річних , для чого Вкладнику відкривається Вкладний рахунок № НОМЕР_2 який Банком закривається після закінчення строку дії Договору та повернення Вкладнику банківських металів .

Підпунктами 3.2.3., 3.4.5. вказаного Договору визначено, що Вкладник зобов»язується перерахувати з власного поточного рахунку у банківському металі НОМЕР_1 відкритому у Відділенні 3 2699 ПАТ КБ «Надра» на Вкладний рахунок банківський метал в обсязі визначеному умовами договору в день його підписання, а Банк зобов»язується повернути Вкладникові Вклад та нараховані по ньому проценти шляхом перерахування коштів на Поточний рахунок НОМЕР_1 у банківських металах в останній день строку дії вкладу.

Згідно з квитанцією № 9956, виданою відповідачем, 24.06.2014 року ОСОБА_3 перераховано з поточного рахунку № НОМЕР_3 в валюті XAU (золото) на депозитний рахунок № 1955236 в валюті XAU суму 5.61 ( П»ять унций золота 61).

05 лютого 2015 року постановою Правління Національного банку України № 83 постановлено рішення про віднесення ПАТ «С КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних .

05.02.2015 року виконавчою дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення за № 26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ « Надра»» з запровадженням Тимчасової адміністрації строком на три місяці з 06.02.2015 року по 05.05.2015 року, яку 23.04.2015 року продовжено по 05.06.2015 року, а 05.06.2015 року в зв»язку з відкликанням постановою НБУ від 04.06.2015 року банківської ліцензії ПАТ «КБ «Надра» прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» з призначенням ОСОБА_5 особи Фонду ОСОБА_6 строком на 1 рік з 05.06.2015 року по 04.06.2016 року включно ( а.с.38-43) .

Відповідно до Звіту № ПАТ КБ «Надра» по депозиту Золотий в валюті XAU № НОМЕР_2 відкритому в Пакеті послуг ПП Золотий № 2220976 на дату 29.09.2015 року , сума вкладу у розмірі 5,61 з нарахованими відсотками по депозиту 24.12.2014 року переказано на поточний рахунок .

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що сума вкладу за Договором № 1955236 з нарахованими за ним процентами в дату закінчення договору, 24.12.2014 року, були перераховані відповідачем на поточний рахунок позивача відповідно до умов договору, тобто банком виконані взяті на себе зобов»язання, зазначивши при цьому, що в зв»язку з веденням у банку ПАТ «КБ «Надра» Тимчасової адміністрації , діє заборона на задоволення вимог вкладників на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Таке рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідним обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, що регулюють правовідносини, що виникли між сторонами та правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові № 6-36цс/15 від 10.06.2015 року, висновків якого доводи апеляційної скарги не спростовують з наступних підстав .

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За змістом частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або в безготівковій формі, у валюті України або іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до частини п'ятої статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Умовами пункту 1.3 договору банківського вкладу від 24.06.2014 року передбачено, що Банк закриває вкладний рахунок після закінчення строку дії договору та повернення Вкладнику банківських металів. За пунктом 3.4.5 цього договору сплата процентів і повернення вкладу здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Вкладника у цьому ж Банку в день настання дати повернення вкладу.

Як випливає із змісту укладеного між сторонами договору, його автоматична пролонгація (без додаткового погодження між сторонами) та зміна умов в односторонньому порядку не передбачена. Відповідно, оскільки безпосередньо в договорі встановлено строк його дії - 6 місяців з моменту укладання договору (24.06.20014 року року), то по настанню визначеної в договорі дати повернення вкладу (24.12.2014 рокуроку), закінчується і дія укладеного між сторонами договору.

Отже, аналіз зазначених вище правових норм та умов договору банківського вкладу від 24.06.2014 року дає підстави для висновку про те, що відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання банку перед позивачем за договором банківського вкладу (депозиту) припинились у строк, установлений цим договором.

Закінчення строку дії договору і невиконання зобов'язань не припиняє зобов'язальні правовідносини, а трансформує їх в охоронні, що містять обов'язок відшкодувати заподіяні збитки, встановлені договором чи законом.

Так, відповідно до статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (частини перша, друга статті 1067 ЦК України).

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 1070 ЦК України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу. Проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що зазвичай сплачується банком за вкладом на вимогу.

Отже, 24 грудня 2014 року (день перерахування банком депозитного вкладу та процентів на вклад на поточний рахунок вкладника) між сторонами виникли правовідносини, що випливають з договору банківського рахунка.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.

Частина 1 ст. 58 ЦПК України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Так, зазначаючи про те, що вона звернулась до відповідача з заявою про повернення їй золота та процентів після 24.12.2014 року, тобто до введення у банку Тимчасової адміністрації, але банком їй було безпідставно відмовлено, ОСОБА_3 будь-яких належних доказів зазначеному ні в суд першої інстанції, ні в суд апеляційної інстанції, не надала.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що вважаючи свої права порушеними відмовою у видачі їй грошових коштів саме до введення у банку Тимчасової адміністрації, до суду ОСОБА_3 звернулась лише у червні 2015 року, а її заява про повернення їй золота з належними відсотками з зазначенням того, що останні зберігаються на поточному рахунку № НОМЕР_3, яка має підтвердження про її отримання, датована 11.03.2015 року та адресована позивачем ОСОБА_5 особі Фонду гарантування вкладу фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «КБ «Надра» ( а.с. 13).

Вказані обставини дають підстави вважати , що ОСОБА_3 звернулась з заявою про повернення належного їй золота та процентів вже під час запровадження з 06.02.2015 року у ПАТ «КБ «Надра» Тимчасової адміністрації, внаслідок чого на правовідносини , що виникли між сторонами, поширюється заборона на задоволення вимог вкладників встановлена Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ,оскільки після закриття банком 24.12.2014 року Вкладного рахунку позивача за Договором № 1955236 від 24.06.2014 року між сторонами виникли правовідносини , що випливають з договору банківського рахунка.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення постановленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.

Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315,319 ЦПК України,колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Судді -