Постанова № 54227987, 07.12.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2015 року Справа № 904/7938/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванов О.Г. (доповідач),

суддів: Величко Н.Л., Подобєд І.М.

при секретарі судового засідання: Погорєлова Ю.А.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № б/н від 02.12.2015 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №10/15-7 від 12.01.2015 р.;

розглянувши апеляційну скаргу Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2015 року у справі № 904/7938/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Приват Дівелопмент", м. Дніпропетровськ

до Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про спонукання до виконання зобов`язань за договором,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Перспектива Приват Дівелопмент до Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради та просить зобовязати останнього виконати зобовязання за договором про внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська № 309/3 від 31.03.2010 року, а саме видати довідку про виконання вимог по внеску.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на порушення своїх договірних зобовязань після повної сплати позивачем внеску у загальній сумі 1 919 169,00 грн. на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська у звязку з намірами проектування та будівництва 11 черги містобудівного ансамблю Крутогірний (житловий комплекс Каміння I етап, I черга) не видає передбачену пунктом 2.2. укладеного між сторонами договору довідку, що не відповідає чинному законодавству та порушує його права.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2015 року (головуючий суддя Колісник І.І.) позов задоволено повністю.

Фінансово-економічному департаменту Дніпропетровської міської ради протягом трьох днів з наступного дня після набрання рішенням законної сили видати Товариству з обмеженою відповідальністю Перспектива Приват Дівелопмент довідку про виконання вимог по внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська за договором № 309/3 від 31.03.2010 року.

Стягнуто з Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Перспектива Приват Дівелопмент судовий збір у сумі 1 218,00 грн.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що відповідачем було безпідставно відмовлено позивачеві у видачі передбаченої пунктом 2.2. договору довідки про сплату ним внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська.

Не погодившись з зазначеним рішенням Фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає, що предметом виконання договору № 309/3 є проектування та будівництво 11 черги містобудівного ансамблю «Крутогірний» (житловий комплекс «Каміння» І етап, І черга), з урахуванням рішення міської ради від 25.07.2007 року № 135/17. Відповідно до визначеного предмету договору № 309/3 будинки № 5 та 6 в експлуатацію ще не вводились. Тому суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку щодо повного виконання позивачем умов договору №309/3 від 31.03.2010 року.

Зазначає, що величина пайової участі у розмірі 1 919 169,00 грн. розрахована на весь

обєкт, який включав в себе 5 житлових будинків. З урахуванням збільшення площі обєкту на 1 будинок (будинок № 6) відповідачем направлено позивачеві пропозицію щодо внесення змін до договору № 309/3 в частині коригування розміру внеску та приведення договору у відповідність з вимогами чинного законодавства та проектної документації, але позивачем дана пропозиція проігнорована. Скаржник наполягає на необхідності приведення договору № 309/3 у відповідність із ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 5/14.

Вважає, що покладення на відповідача обовязку видачі відповідної довідки унеможливить у подальшому реалізацію останнім п. 3.5. договору № 309/3 в частині коригування розміру внеску при введенні обєкту в експлуатацію.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Приват Дівелопмент" у відзиві на апеляційну скаргу просить скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін, як таке, що було винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 07.12.2015 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

31.03.2010 року між Управлінням економіки Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого відповідно до Положення, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 23.07.2014 року № 20/54, є Фінансово-економічний департамент Дніпропетровської ради (Управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю Перспектива Приват Дівелопмент (Забудовник) було укладено договір № 309/3 від 31.03.2010 року про внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська (а.с. 10-13).

Згідно з пунктом 1.1. предметом договору є сплата забудовником внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська (далі Внесок) у звязку з намірами здійснити проектування та будівництво 11 черги містобудівного ансамблю Крутогірний (житловий комплекс Каміння I етап, I черга), з урахуванням рішення міської ради від 25.07.2007 року № 135/15, за адресою: вул. Дзержинського та вул. Колодязна (далі Обєкт).

Відповідно до пункту 1.3. договору розмір внеску згідно з розрахунком (Додаток №1 до договору) становить 1 919 169,00 грн. (без ПДВ).

Станом на 11.07.2007 року забудовником перераховано до цільового фонду міської ради кошти в сумі 494 074,50 грн. Залишок коштів, що підлягають перерахуванню складає 1 425 094,50 грн., що затверджено сторонами у пункті 2.1. договору.

Згідно з пунктом 2.2. договору управління економіки зобовязане в порядку, визначеному цим договором, видати забудовнику довідку про виконання вимог по сплаті внеску.

За змістом пункту 3.1. забудовник сплачує залишок коштів внеску, вказаний у пункті 2.1. цього договору, у строки згідно з графіком (Додаток № 2) на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що у випадку порушення забудовником графіку сплати внеску, довідка про виконання вимог по внеску видається забудовнику після сплати повної суми внеску, а також усіх нарахованих штрафних санкцій.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що довідка про виконання вимог внеску видається представнику забудовника особисто з відміткою про отримання на копії довідки, яка залишається в Управлінні економіки.

При введенні обєкта в експлуатацію розмір внеску, зазначений у пункті 1.3., коригується, виходячи з фактичної потреби інженерного постачання обєкта (пункт 3.5. договору).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання та реєстрації в Управлінні економіки та діє до повного його виконання.

За графіком сплати внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська забудовником (Додаток № 2 до договору) розмір внеску встановлений у сумі 1 919 169,00 грн., з яких: 494 074,50 грн. сплачено станом на дату підписання договору, 427 528,35 грн. підлягає сплаті до 01.07.2010 року і 997 566,15 грн. підлягає сплаті під час введення обєкта в експлуатацію, але не пізніше одного місяця після прийняття обєкта в експлуатацію (а.с. 13 том 1).

Спору сторін щодо відповідності визначеного договором грошового еквіваленту пайового внеску законодавчому процентному розміру, а саме 4% загальної кошторисної вартості будівництва немає.

Відповідно до вказаного графіку позивачем за платіжним дорученням № 799 від 01.06.2010 року було сплачено на бюджетний рахунок цільового фонду міської ради 427 528,35 грн. Решта суми 997 566,15 грн. сплачена позивачем двома платежами: 513 386,20 грн. за платіжним дорученням № 1975 від 12.03.2012року і 484 179,95 грн. за платіжним дорученням № 2764 від 13.08.2015 року (а.с. 49-51).

Згідно листа № 35 від 14.08.2015 року, зареєстрованим відповідачем того ж дня за вхідним № 744-62, позивач звернувся до відповідача з проханням видати довідку про виконання ним вимог по внеску за договором, однак листом № 10/15-778 від 19.08.2015 року у видачі довідки було відмовлено у звязку з тим, що відповідно до Закону України № 3038-VI від 17.02.2011 року Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, затвердженого рішенням міської ради від 29.07.2011 року № 5/14, укладений між сторонами договір підлягає приведенню у відповідність до чинного законодавства (а.с. 48, 15).

Причиною виникнення спору є відмова відповідача у видачі позивачеві передбаченої пунктом 2.2. договору довідки про сплату ним внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська.

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Згідно з частинами другою, третьою, пятою - сьомою статті 27-1 Закону України № 1699-III від 20.04.2000 року (із змін. і доп.) Про планування та забудову території, чинного на час укладення сторонами договору № 309/3 від 31.03.2010 року, замовник, який має намір здійснити будівництво обєкта містобудування у населеному пункті, зобовязаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття обєкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення і створення розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) обєкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Встановлений органом місцевого самоврядування розмір пайової участі (внеску) замовника не може перевищувати граничного розміру пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

Граничний розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених органом місцевого самоврядування, не може перевищувати:

10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) обєкта містобудування для нежитлових будівель та/або споруд;

4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) обєкта містобудування для житлових будинків.

Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

12.03.2011 року набрав чинності Закон України № 3038-VI від 17.02.2011 року Про регулювання містобудівної діяльності.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих положень вказаного Закону якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.

Відповідно до частин пятої, шостої статті 40 Закону України № 3038-VI від 17.02.2011 року Про регулювання містобудівної діяльності, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва обєкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва обєкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвиту інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва обєкта для нежитлових будівель та споруд;

4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва обєкта для житлових будинків.

Порівнюючи норми вищезазначених двох законів, колегія суддів прийшла до висновку, що величина пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту як Законом України № 1699-III від 20.04.2000 року (із змін. і доп.) Про планування та забудову території, так і статтею 40 Закону України № 3038-VI від 17.02.2011 року Про регулювання містобудівної діяльності визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва обєкта.

Таким чином, порядок та принципи визначення саме обсягів пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту, зазначені у статті 40 Закону України № 3038-VI від 17.02.2011 року Про регулювання містобудівної діяльності залишилися незмінними.

Втім, наявна відмінність щодо терміну сплати пайового внеску.

Так, ст. 27-1 Закону України № 1699-III від 20.04.2000 року (із змін. і доп.) Про планування та забудову території передбачено, що граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття обєкта містобудування в експлуатацію.

В той же час, відповідно до статті 40 Закону України № 3038-VI від 17.02.2011 року Про регулювання містобудівної діяльності, яка набрала чинності з 01.01.2013 року, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються у повному обсязі до прийняття обєкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Таким чином, новим Законом все ж таки були внесені зміни, але не стосовно порядку визначення обсягу пайового внеску, а стосовно терміну його сплати.

Якщо Фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради вважає, що договір №309/3 від 31.03.2010 року необхідно змінити, то вимога скаржника апеляційної скарги про приведення договору № 309/3 у відповідність із ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 5/14, на думку колегії суддів, має бути реалізована шляхом надіслання ТОВ "Перспектива Приват Дівелопмент" пропозиції про це. А у разі недосягнення згоди щодо зміни шляхом звернення до суду з відповідним позовом на підставі ст. 188 ГК України.

У звязку з чим, доводи апеляційної скарги про необхідність приведення договору № 309/3 у відповідність із ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Отже, діючим законодавством закріплена презумпція правомірності правочину.

Скаржником не надано доказів нікчемності договору №309/3 від 31.03.2010 року, або визнання його судом недійсним, у звязку з чим, він відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом попередньої інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору №309/3 від 31.03.2010 року позивачем за платіжним дорученням № 799 від 01.06.2010 року було сплачено на бюджетний рахунок цільового фонду міської ради 427 528,35 грн. Решта суми 997 566,15 грн. сплачена позивачем двома платежами: 513 386,20 грн. за платіжним дорученням № 1975 від 12.03.2012року і 484 179,95 грн. за платіжним дорученням № 2764 від 13.08.2015 року (а.с. 49-51).

На час розгляду спору у господарському суді Відповідачем не заперечені факти отримання від позивача на бюджетний рахунок цільового фонду міської ради за вищезазначеними платіжними дорученнями 1 919 169,00 грн. у якості внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська.

Отже, позивачем виконані своїх обовязки за вищенаведеним договором №309/3 від 31.03.2010 року.

Доказів введення обєкта (житловий комплекс Каміння I етап, I черга) в експлуатацію позивач не надав, оскільки, як пояснили представники сторін у судовому засіданні, його будівництво повністю ще не завершено.

Тобто, позивачем здійснена повна сплата внеску достроково, що є його правом відповідно до статті 531 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник має право виконати свій обовязок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Жодних заборон щодо дострокового виконання позивачем зобовязань ні договір, ані чинне законодавство чи звичаї ділового обороту не встановлюють.

Більш того, дії позивача відповідають статті 40 Закону України № 3038-VI від 17.02.2011 року Про регулювання містобудівної діяльності, яка набрала чинності з 01.01.2013 року та містить вимогу про те, що кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються у повному обсязі до прийняття обєкта будівництва в експлуатацію.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до пункту 3.2. договору після надходження повної суми внеску, за вказаними в пункті 3.1. реквізитами, Управлінням економіки протягом трьох робочих днів з моменту отримання звернення забудовника видається довідка про виконання ним вимог по внеску.

Таким чином, відповідно до пункту 3.2. договору така довідка, з урахуванням звернення позивача за її отриманням 14.08.2015 року, мала бути видана йому не пізніше 19.08.2015 року.

На час вирішення спору доказів на підтвердження видачі довідки відповідач суду не надав.

За вказаних обставин відмова відповідача у видачі довідки позивачеві на підтвердження виконання ним вимог по внеску є неправомірною. У звязку з чим, господарським судом підставно задоволено позовні вимоги.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку щодо повного виконання позивачем умов договору №309/3 від 31.03.2010 року з посиланням на те, що предметом виконання договору № 309/3 є проектування та будівництво 11 черги містобудівного ансамблю «Крутогірний», оскільки відповідно до пункту 1.1. договору його предметом є сплата забудовником внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська (Внесок), а не проектування та будівництво обєктів містобудування.

Також, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про збільшення забудовником площі обєкту забудови на 1 будинок (будинок № 6) та необхідністю у звязку з цим збільшити величину пайової участі, оскільки скаржником не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження вищезазначених доводів апеляційної скарги, в тому числі рішення Дніпропетровської міської ради про погодження позивачу технічної документації з проектування, будівництва та введення в експлуатацію будинку № 6 містобудівного ансамблю Крутогірний (житловий комплекс Каміння I етап, I черга).

Наявні в матеріалах справи рішення Дніпропетровської міської ради від 25.07.2007 року та від 04.11.2010 року свідчать про погодження позивачу технічної документації з проектування, будівництва та введення в експлуатацію саме пяти будинків містобудівного ансамблю Крутогірний (житловий комплекс Каміння I етап, I черга).

При цьому, скаржник у апеляційній скарзі зазначив, що величина пайової участі у розмірі 1 919 169,00 грн. розрахована на весь обєкт, який включав в себе 5 житлових будинків.

Отже, сам скаржник у апеляційній скарзі не заперечував проти того, що величина пайової участі у розмірі 1 919 169,00 грн., яку повністю сплачено позивачем, розрахована з урахуванням загальної кошторисної вартості обєкта будівництва, який включає в себе саме 5 житлових будинків.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що оскільки розмір Внеску у звязку з намірами здійснити проектування та будівництво 11 черги містобудівного ансамблю Крутогірний (житловий комплекс Каміння I етап, I черга) договором визначено саме з урахуванням рішення міської ради від 25.07.2007 року № 135/15, яке включає в себе погодження будівництва 5 житлових будинків, то відповідна довідка про виконання вимог по внеску стосується лише 5 житлових будинків, про які йде мова у вищезазначеному рішенні Дніпропетровської міської ради, та не може стосуватися інших рішень міської ради.

Доводи апеляційної скарги про те, що покладення на відповідача обовязку видачі відповідної довідки унеможливить у подальшому реалізацію останнім п. 3.5. договору № 309/3 в частині коригування розміру внеску при введенні обєкту в експлуатацію є безпідставними, оскільки стаття 40 Закону України № 3038-VI від 17.02.2011 року Про регулювання містобудівної діяльності вимагає від забудовника сплатити кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у повному обсязі до прийняття обєкта будівництва в експлуатацію, а можлива вказана обставина не змінює передбаченого пунктом 3.2. договору строку видачі довідки і не перешкоджає за наслідками встановленого пунктом 3.5. договору коригування розміру внеску вирішувати питання щодо стягнення можливої різниці на користь однієї із сторін договору.

Матеріали справи свідчать про те, що господарським судом в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

З огляду на обґрунтованість рішення господарського суду, відповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування рішення є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2015 року у справі № 9047938/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 11.12.2015 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Н.Л. Величко

Суддя І.М. Подобєд