Рішення № 54227862, 09.12.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 р. Справа № 918/1198/15

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Кузнецовського міського комунального підприємства

до Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт"

про стягнення 128 444 грн. 08 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 1578 від 10.08.2015р.).

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №82/14 від 02.02.2015 року)

від відповідача: ОСОБА_3М.(довідка №435/07 від 02.11.2015 року)

Обставини справи: Кузнецовське міське комунальне підприємство звернулося до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" про стягнення 128 444 грн. 08 коп. збитків.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він на підставі Договору підряду № 290 від 01.12.2011р. здійснив оплату в сумі 128 444 грн. 08 коп. за виконані роботи в жовтні 2012р., однак, як встановлено судовими рішеннями у справі № 918/751/14, вказані роботи останнім фактично виконані не були, а тому сплачені грошові кошти просить суд стягнути з останнього як збитки.

04.11.2015 р. відповідачем через відділ канцелярії суду подано заяву про застосування строків позовної давності та просив суд на цій підставі в позові відмовити.

В судовому засіданні 09.12.2015р. представник позивач позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позовній заяві,

Представники відповідача в судовому засіданні 09.12.2015 року проти позовних вимог заперечили та просили задовольнити заяву про застосування строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011р. Кузнецовським міським комунальним підприємством (Замовник) та Приватним акціонерним товариством "Рівнеліфт" (Підрядник) було укладено договір підряду № 290, відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язався, на свій ризик, з використанням своїх матеріалів та устаткування виконувати за завданням замовника на його об'єктах повне технічне обслуговування ліфтів і обладнання диспетчеризації, а замовник зобов'язався приймати та оплачувати вищезазначені роботи.

У відповідності до п. 4.1.1 Договору, підрядник зобовязаний своїми силами і засобами виконати роботи в обсягах і в строки, передбачені договором з врахуванням вимог, передбачених "Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів", "Положення про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні" та технологічним процесам, які розробляються та затверджуються підрядником і здати роботи замовнику в стані, який відповідає нормативним актам та умовам договору.

Згідно з ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Як встановлено судом, Кузнецовське міське комунальне підприємство на виконання умов Договору підряду від 01.12.2011р. № 290 перерахувало на розрахунковий рахунок Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" грошові кошти в сумі 128 444 грн. 08 коп. за роботи виконані в жовтні 2012р., що підтверджується платіжним дорученням №1079 від 30.04.2013р. (а.с. 35).

За твердженням позивача, відповідач в порушення взятих на себе за Договором зобов'язань, роботи в жовтні 2012р. не виконав, а тому сплачені кошти вважає збитками та просить суд їх стягнути в примусовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення.

При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Згідно зі ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

У відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як вбачається з рішення господарського суду Рівненської області від 28.07.2014р., залишеного без змін постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2014р. та Вищого господарського суду України від 10.02.2015р., судами під час розгляду справи № 918/751/14 встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Рівнеліфт" на протязі жовтня 2012 року не виконувало свої договірні зобовязання з повного технічного обслуговування ліфтів передбачені Договором підряду № 290 від 01.12.2011р.

Відповідно до приписів ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, невиконання підрядником у зазначений період робіт та порушення у звязку з цим Приватним акціонерним товариством "Рівнеліфт" договірних зобовязань встановлено рішеннями господарських судів у справі № 918/751/14 і ця обставина не підлягає додатковому доказуванню.

Інших належних доказів, які б свідчили про виконання відповідачем в жовтні 2012р. робіт згідно Договору підряду № 290 від 01.12.2011р. та належного їх оформлення, суду не подано.

За таких обставин, коли зібраними у справі доказами підтверджується факт невиконання відповідачем в жовтні місяці 2012р. взятих на себе зобов'язань в частині виконання робіт, обумовлених Договором підряду № 290 від 01.12.2011р., позивач має право на відшкодування (повернення) грошових коштів сплачених за ці роботи.

Стосовно клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" про пропуск строку позовної давності та застосування наслідків спливу цього строку, то суд відмовляє в його задоволенні, виходячи з наступного.

Цивільним законодавством встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-258 цього Кодексу. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, перебіг позовної давності починається від дня, коли особі довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила(ст.261 ЦК України).

У відповідності до ст. 863 Цивільного кодексу України до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік.

При цьому, дана норма застосовується щодо позовних вимог, предметом яких є встановлення якості виконаних підрядних робіт. Таким чином, спеціальна скорочена позовна давність у даному випадку може бути застосована судом тільки у разі, якщо предметом позовних вимог є вимога щодо встановлення належної чи неналежної якості робіт проведених підрядником. Позов, що є предметом розгляду у даній справі вимог щодо встановлення якості виконаних підрядником робіт не містить.

Відшкодування збитків є мірою відповідальності за порушення стороною зобов'язання, яка встановлена законом та застосовується у разі невиконання або неналежного виконання стороною своїх договірних зобов'язань і є правовим наслідком порушення зобов'язання. До даного виду правовідносин законом не передбачено спеціальних термінів позовної давності, а відтак застосовується загальний термін позовної давності у три роки.

Як встановлено під час судового розгляду справи, про порушене право Кузнецовське міське комунальне підприємство дізналося 01.12.2014р. (з дати набрання законної сили судовим рішенням у справі №918/751/14), а позов заявлено останнім 22.10.2015р., отже, встановлений законодавством трирічний строк позовної давності позивачем не пропущено.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 128 444 грн. 08 коп. збитків є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" (33005, м. Рівне, вул. Боярка, 40А, код ЄДРПОУ 05523808) на користь Кузнецовського міського комунального підприємства (34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 30536302) 128 444 грн. 08 коп. збитків та 1 926 грн. 66 коп. витрат по сплаті судового збору

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "11" грудня 2015 року.

Суддя Романюк Р.В.