Рішення № 5421011, 18.06.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" червня 2009 р. справа № 5020-9/313 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Нива” (96526, АР Крим, Сакський район, с. Суворовське, Красноярське шосе, 4 км),

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (99011, АДРЕСА_1)

про стягнення 28104,39 грн.,

суддя Рибіна С. А.

представники сторін:

позивач - Щербакова Юлія Вікторівна, довіреність № 287 від 17.12.2008;

відповідач - не зявився;

Суть спору:

Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Нива” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 28104,39 грн., з яких: основний борг 26401,66 грн., інфляційне відшкодування 1531,30 грн., 3% річних 171,43 грн., а також судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобовязань, норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, доводи виклав у позові (а.с.2-4).

Відповідач явку повноважних представників у судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, вимоги суду не виконав. Факт отримання відповідачем судових документів підтверджується, зокрема, повідомленням про вручення поштових відправлень №100492240 (а.с.34).

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Справа розглядається за відсутністю відзиву на позовну заяву та витребуваних у відповідача судом документів, за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд

В С Т А Н О В И В :

За період з жовтня по грудень 2007 року Товариством з обмеженою відповідальністю „СП „Нива” (далі ТОВ „СП „Нива”) Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1.) здійснювалося постачання товару на суму 51832,66 грн., що підтверджується витратними накладними № РН-0000795 від 18.10.2007, № РН-0000799 від 22.10.2007, № РН-0000804 від 29.10.2007, № РН- 0000840 від 09.11.2007, № РН-0000867 від 16.11.2007, № РН-0000896 від 23.11.2007, № РН-0000948 від 06.12.2007, № РН-0001006 від 18.12.2007 (а.с.13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27).

Факт отримання товару на дану суму підтверджується довіреностями НБЄ № 353125 від 16.10.2007, НБЄ № 353127 від 19.10.2007, НБЄ № 353128 від 26.10.2007, НБЄ № 353132 від 09.11.2007, НБЄ № 353133 від 16.11.2007, НБЄ № 353134 від 23.11.2007, НБЄ № 353135 від 06.12.2007, НБЄ № 353136 від 18.12.2007, які видані ФОП ОСОБА_1. ОСОБА_3 (а.с. 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28) та вищезазначеними витратними накладними.

За період з 30.10.2007 по 28.11.2008 ФОП ОСОБА_1 частково оплатила вартість отриманого товару у розмірі 25431,00 грн.

22.12.2008 ТОВ „СП „Нива” звернулося до ФОП ОСОБА_1 з претензією №292, в якій просила погасити заборгованість до 22.01.2009, але ФОП ОСОБА_1 відповідь не надала, заборгованість не погасила (а.с.8-11).

Вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості та нарахованих на суму основного боргу збитків від інфляції та 3% річних.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно вимог статей 202, 204 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно частини першої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

На підставі вищевикладеного, дослідивши надані докази, суд встановив, що між сторонами був вчинений правочин, за яким позивач продав відповідачу товар, а відповідач зобовязався сплатити його вартість з відстрочкою платежу.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно наданих суду доказів, а саме претензії № 292 від 22.12.2008 (а.с.8), строк виконання зобовязань зі сплати боргу настав у відповідача 21.01.2009.

Докази погашення відповідачем суми заборгованості у розмірі 26401,66 грн. за отриману продукцію від ТОВ „СП „Нива” на день прийняття рішення суду не надані.

Враховуючи викладене заявлена позивачем сума основної заборгованості у розмірі 26401,66 грн. підлягає стягненню в повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобовязання суму 3 % річних за період з 22.01.2009 по 10.04.2009 у розмірі 171,43 грн., інфляційне відшкодування за період з 22.01.2009 по 31.03.2009 у розмірі 1531,30 грн.

Згідно статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок річних, визнав його таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та вважає, що вимоги в частині стягнення 3 % річних у розмірі 171,43 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем на суму заборгованості нараховане інфляційне відшкодування за період з 22.01.2009 по 31.03.2009 в розмірі 1531,30 грн.

Судом встановлено, що при розрахунку інфляційного відшкодування позивачем допущені відступлення від Рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, які оформлені листом №62-97р від 03.04.1997. Враховуючи, що заявлена позивачем сума більш, ніж та, що підлягає стягненню відповідно до Рекомендацій Верховного Суду України, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення інфляційного відшкодування частково в розмірі 765,65 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ

22.01.2009 - 31.03.200926401.661.029765.65 Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 27338,74 грн., з яких: 26401,66 грн. - основний борг, 171,43 грн. - 3% річних, 765,65 грн. - інфляційне відшкодування.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 361 від 14.04.2009 суд покладає на позивача витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 194,50 грн., які не були сплачені позивачем при подачі позову до суду.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита та витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (99011, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в СФ ЗАТ КБ „Приватбанк”, МФО 324935, ЄДРПОУ НОМЕР_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Нива” (96526, АР Крим, Сакський район, с. Суворовське, Красноярське шосе, 4 км, р/р 26003307142011 в КРУ КБ „Приватбанк” м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 25131513) 27916,13 грн., з яких: сума основного боргу 26401,66 грн., інфляційне відшкодування 765,65 грн., 3% річних 171,43 грн., державне мито у розмірі 273,39 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 304,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Нива” (96526, АР Крим, Сакський район, с. Суворовське, Красноярське шосе, 4 км, р/р 26003307142011 в КРУ КБ „Приватбанк” м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 25131513) в доход Державного бюджету (р/р 31216259700007, банк одержувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, одержувач: Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 194,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя підпис С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України і підписано 22.06.2009

РОЗСИЛКА:

1.ТОВ “Сільськогосподарське підприємство “Нива” (96526, АР Крим, Сакський район, с. Суворовське, Красноярське шосе, 4 км),

2.ФОП ОСОБА_1 (99011, м. Севастополь, АДРЕСА_1)

3.Справа