Ухвала суду № 54171575, 16.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2015 року м. Київ К/800/6134/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:ГоловуючогоНечитайла О.М.СуддівПилипчук Н.Г. Ланченко Л.В.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2013 року

у справі №2-а-8164/12/2070

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю « 777 Компані ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю « 777 Компані ЛТД» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 31 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2013 року, задовольнив адміністративний позов, скасував податкові повідомлення-рішення від 25 червня 2012 року №0000792201 та №0000802201.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з урахуванням клопотання про уточнення касаційної скарги, просив їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Працівники контролюючого органу провели позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року, про що склали акт від 23 березня 2012 року №164/22-106/23909262, яким встановили порушення позивачем вимог частини 1 статті 203, 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недотримання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з ТОВ «Промспец консалтинг», ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Тех-агроремпоставка» ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Екотераплюс», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ТОВ «Промтехноопт»; підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у розмірі 1 016 725,00 грн.; підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 842 925,00 грн.

За результатами проведеної перевірки контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 25 червня 2012 року №0000792201, яким збільшив розмір грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 159 288,00 грн., з яких основний платіж - 1 016 725,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 142 563,00 грн. та №0000802201, яким збільшив розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 113 136,50 грн., з яких основний платіж - 842 925,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 270 211,50 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з відсутності правових підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем, оскільки перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально - процесуального закону, за відсутності судового рішення у кримінальній справі в рамках якої призначена перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

У відповідності до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, оскільки пункт 86.9 статті 86 та підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, то відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, а тому пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України врегульовує порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка позивача призначена наказом відповідача від 14 березня 2012 року №33, у відповідності до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі постанови слідчого Харківської міжрайонної прокуратури Тубелець А.Л. від 24 листопада 2011 року у рамках слідства у кримінальній справі №37110030 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України.

Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами перевірки, призначеної відповідно до постанови старшого слідчого Харківської міжрайонної прокуратури та відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України.

В силу приписів пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Дергачівського районного суду від 24 вересня 2012 року на підставі статті 47 Кримінального кодексу України та статті 7-1 Кримінально-процесуального кодексу України закрито кримінальну справу №37110030 з нереабілітуючих підстав.

Таким чином, рішення суду у кримінальній справі №37110030, у рамках якої призначено перевірку позивача, було прийнято 24 вересня 2012 року, тобто після прийняття спірних податкових повідомлень - рішень (25 червня 2012 року).

Враховуючи, що перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та за відсутності відповідного судового рішення у кримінальній справі, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на приписи пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, відповідно до яких статус матеріалів перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, то вони не можуть бути досліджені в порядку адміністративного судочинства до набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства.

За встановлених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 25 червня 2012 року №0000792201 та №0000802201.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2013 року у справі №2-а-8164/12/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.МСудді:Пилипчук Н.Г. Ланченко Л.В.