Вирок № 5416576, 24.03.2008, Черкаський районний суд Черкаської області

Справа № 1-4/2008 р.

ВИРОК

Іменем України

24 березня 2008 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Мунько Б.П.

при секретарі Тішковій М.М., Косенко Л.Г.

з участю прокурора Кривенко Є.П., Рога Т.С.

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з освітою середньо-технічною, не одруженого, військовозобов'язаного, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого водієм в ТОВ "Юрія-Фортуна", раніше не судимого, -

у вчиненому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_6 13.11.2006 року близько 17 год 30 хв, керуючи автомобілем «Фотон» д/н НОМЕР_1, та рухаючись по вул. Комсомольській с. Степанки Черкаського району в напрямку м. Черкаси зі швидкістю 40 км/год, проявив неуважність до дорожньої обстановки та скоїв зіткнення з автомобілем «АЗЛК-2140» д/н С А 89-76 АЕ, яким керував ОСОБА_4, внаслідок чого:

1.Пасажир автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознаками небезпечного для життя у вигляді ЧМТ, перелому кісток мозкового та лицьового черепа, забою головного мозку, крововиливу під м'які мозкові оболонки обох півкуль головного мозку та мозочка з проривом в шлуночки мозку, травматичного випадіння лівого очного яблука, крововилив в м'які покрови черепа з внутрішнього боку, саден та ран на голові, синця на повіках лівого ока, закрита травма грудної клітки у вигляді забою та розривів легень, після чого настала смерть.

2.Водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4 отримав середнього ступеня тяжкості з довготривалим розладом здоров'я, ушкодження у вигляді травми голови з забоєм головного мозку, крововиливом під м'які мозкові оболонки (субарахноїдальний крововилив), перелом кісток носа, ранами обличчя.

ОСОБА_6 порушив вимоги ПДР України, а саме: п. 11.2 «Повинен був рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини та при зустрічному роз'їзді дотримуватися безпеки бокового інтервалу», п. 13.1 - «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненому злочині не визнав та пояснив, що 13.11.2006 року близько 17 год 15 хв він керував автомобілем «Фотон» д/н НОМЕР_3, в автомобілі з ним експедитор ОСОБА_8 рухалися із с ОСОБА_1 в м. Черкаси по вул. Комсомольській, дорожнє покриття було мокре, опадів не було, видимість дороги в напрямку руху становила близько 30 метрів, тому він рухався із швидкістю близько 40 км/год. Виїхавши із села ОСОБА_1, він побачив, що на зустріч йому рухався автомобіль із включеними фарами дальнього світла. Він рухався на ближньому світлі фар. Коли між його автомобілем та автомобілем, який рухався на зустріч зменшилася дистанція близько до 100м, він побачив, як вказаний автомобіль рухався по узбіччю, а потім його понесло та викинуло на його смугу, відстань була близько шести метрів. Він зразу зменшив швидкість та взяв правіше до узбіччя, але даний автомобіль не зменшуючи швидкості ударив його автомобіль в ліву частину, а саме: починаючи із кабіни і до закінчення холодильної установи. Після чого його автомобіль розвернуло в ліву сторону. Під час ДТП він тілесних ушкоджень не отримав.

Вина підсудного ОСОБА_6 підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що 13.11.2006 року із ранку він бачив свого брата вдома, куди брат збирався йти він не знає. Він близько 8 год пішов на роботу підсобником на підприємство «Тімпа» в м. Черкаси.

Близько 21 год по м. телефону йому повідомила його мама про ДТП, яка відбулася в с. Степанки, при якій загинув його брат ОСОБА_7;

- показами потерпілого ОСОБА_4, який пояснив, що 13.11.2006 року близько 17 год 15 хв він керував автомобілем «Москвич»-2140», разом з ним в автомобілі їхали із м. Черкаси ОСОБА_9 та ОСОБА_7 В селі Хутори на зупинці він взяв в якості пасажирів, ще ОСОБА_10, її дочку ОСОБА_11 та ОСОБА_12. Не доїхавши до с.Степанки, їхав по вул. Комсомольській, дорожнє покриття було мокре, опадів не було, видимість дороги в напрямку руху становила близько 100 м, тому рухався із швидкістю близько 90 км/год, він побачив, що на зустріч йому рухався автомобіль із включеними фарами ближнього світла. Він рухався на ближньому світлі фар. Коли між його автомобілем та автомобілем, який рухався на зустріч зменшилася дистанція близько до 300 м, автомобіль який рухався на зустріч включив дальнє світло фар, при цьому засліпивши його, він зразу зменшив швидкість та взяв лівіше до узбіччя, але даний автомобіль не зменшуючи швидкості ударив його автомобіль в середню частину. Після чого він нічого не пам'ятає, прийшов до тями в 3 міській лікарні та дізнався, що відбулося ДТП;

- показами свідка ОСОБА_8, який пояснив, що 13.11.2006 року близько 17 год 15 хв він їхав в автомобілі «Фотон» д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 в якості експедитора, рухалися із с ОСОБА_1 в м. Черкаси по вул. Комсомольській. Коли між їхнім автомобілем та автомобілем, який рухався на зустріч зменшилася дистанція близько до 30 м, він побачив як вказаний автомобіль рухався по узбіччю, а потім його понесло та викинуло на їхню смугу, відстань була близько 3-х метрів. ОСОБА_6 зразу зменшив швидкість та взяв правіше до узбіччя, але даний автомобіль не зменшуючи швидкості, ударив їхній автомобіль в ліву частину, від якого автомобіль розвернуло в ліву сторону,

- показами свідка ОСОБА_13, яка пояснила, що 13.11.2006 року близько 17 год 30 хв вона із своєю дочкою ОСОБА_11 виїхали з роботи с Хутори, потім до них під'їхав автомобіль «Москвич», водій якого запропонував їм підвезти їх додому на що вона погодилася, в автомобілі ще були пасажири. При під'їзді в с ОСОБА_1, вони поїхали по вул. Комсомольській, на зустріч їм їхав автомобіль, водій автомобіля «Москвич» почав брати праворуч по ходу їхнього руху і вона відчула, що даний автомобіль почагю нести та викинуло на зустрічну смугу руху, після чого відбулося зіткнення. Дочка почала плакати, вона взяла її на руки та попросила водія автомобіля який зупинився відвезти їх до дому;

- даними протоколу огляду місця ДТП від 13.11.2006 року (а.с. 6-11);

- даними протоколів огляду транспортних засобів: «Фотон» д.н. СА-99-52 АА, «АЗЛК-2140» д/н НОМЕР_4 в якості речових доказів (а.с. 6369, 71-73);

- даними висновку судово-медичної експертизи № 1280/46 від 27.12.2006 року, згідно якої ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді ЧМТ, перелому кісток мозкового та лицьового черепа, забою головного мозку, крововиливу під м'які мозкові оболонки обох півкуль головного мозку та мозочка з проривом в шлуночки мозку, травматичного випадіння лівого очного яблука, крововиливів в м'які покриви черепа з внутрішнього боку, саден та ран на голові, синця на повіках лівого ока, закрита травма грудної клітки у вигляді забою та розривів легень, після чого настала смерть (а.с. 52)

- даними висновку судово-медичної експертизи № 34 мд від 16.01.2007 року, згідно якої ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді довгострокового розладу здоров'я, ушкодження у вигляді травми голови з забоєм головного мозку, крововиливом під м'які мозкові оболонки, перелом кісток носа, ранами обличчя (а.с. 58);

- даними висновку авто-технічної експертизи № 4/95 від 08.05.2007 року згідно якого:

1. 1. В дорожній обстановці, що склалася на момент ДТП, водій автомобіля «Фотон» д.н. СА-99-52 АА ОСОБА_6 повинен був рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини та при зустрічному роз'їзді дотримуватися безпеки бокового інтервалу , тобто повинен діяти у відповідності до вимог п.п. 11.2,13.1 ПДР України;

2. 2. Дослідження, проведені по обставинам ДТП, які зазначені в «Постанові»..із технічної точки зору, вказують на те, що у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП, знаходились невідповідності вимогам п.п. 11.2, 13.1 ПДР України в діях водія автомобіля «Фотон» д.н. СА-99-52 АА ОСОБА_6 (а.с. 129-130);

- показами свідка ОСОБА_9, який пояснив, що він разом з ОСОБА_7 відпочивали в м. Черкаси, випивали, пізніше під'їхав ОСОБА_4 і забрав їх додому. По дорозі в с Хутори підібрали дівчину, заїхали в магазин, де він взяв пива, а потім ще двох знайомих підібрали. При в'їзді у с. Степанки їх автомобіль «Москвич» почало трохи водить - дорога була мокра. Потім їх засліпив автомобіль, який рухався назустріч він відчув удар, а потім не пам'ятаю. Спиртні напої ОСОБА_4 не вживав. Прийшов до тями він у лікарні;

- показами експерта ОСОБА_14, який пояснив, що причиною ДТП є недотримання бокового інтервалу між автомобілями і підсудного і потерпілого. Вони обидва порушили Правила дорожнього руху України: п.п. 11.2, 13.1;

- показами свідка ОСОБА_15, який пояснив, що у листопаді 2006 року він чергував та виїжджав на місце ДТП разом з експертом ОСОБА_16 і працівниками ДАІ. Він лише оформив протокол ДТП та схему, по якій автомобіль «Фотон» знаходився на своїй смузі руху, «Москвич» - майже перпендикулярно до дороги, на місці ДТП був лише ОСОБА_6, а ОСОБА_4 не було. Потім на питання адвоката ОСОБА_2 він уточнив, що протокол ДТП складав Салогуб, а не він. На місці ДТП були транспортні засоби та труп людини;

- показами свідка ОСОБА_17, який пояснив, що він та його колега були свідками даної ДТП, яка сталася на виїзді із с ОСОБА_1 у м. Черкаси. Вони їхали із с Малого Бузукова, перед ними рухався вантажний автомобіль-термобудка на відстані 30-40 м. Він побачив, як у нього увімкнулися гальмівні вогні, і сам почав гальмувати. Назустріч вилетів «Москвич» із майже зірваним дахом, обертаючись навколо своєї осі, поруч котилося колесо. Водій термобудки залишився на своїй смузі руху, а «Москвич» - на половину на зустрічній смузі, на половину на своїй. Через годину приїхала швидка допомога із с ОСОБА_18, а працівників ДАІ вони так і не дочекались, але водієві термобудки залишили свої координати і поїхали. На слідстві його не допитували. Сам контакт зіткнення він не бачив;

- показами експерта ОСОБА_16, який пояснив, що 13.11.2006 року, приїхавши на місце ДТП, від працівників ДАІ він дізнався, що відбулося зіткнення двох автомобілів, йому повідомили, що «Москвич» з'їхав на обочину, а потім виїхав на зустрічну смугу. На дорожньому покритті він знайшов подряпину і невелику кількість осипу грунту. Потім провів фотозйомку, зафіксував розташування транспортних засобів. Подряпина знаходилась майже посередині проїзної частини. Він не впевнений, що «Москвич» виїхав на узбіччя, так як не має слідів бруду. Подряпина була залишена тормозним диском автомобіля «Москвич». На місці ДТП він був в якості спеціаліста, а протокол огляду не підписав механічно;

- даними висновку судово-автотехнічної експертизи № 4/312 від 12.12.2007 року, згідно якого:

1. Місце зіткнення транспортних засобів знаходиться на смузі руху автомобіля НОМЕР_2 на відстані 0,1 м від умовної лінії, що розділяє смуги руху зустрічних напрямків.

2. В дорожній обстановці, яка склалася на момент ДТП, водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4 повинен був рухатись якнайближче до правого краю проїзної частини, тобто повинен був діяти у відповідності до вимог п. 11.2 ПДР України, а з моменту виникнення небезпеки для його руху повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 ПДР України.

В дорожній обстановці, яка склалася на момент ДТП, водій автомобіля «Фотон» д.н. СА-99-52 АА ОСОБА_6 повинен був рухатись в межах «своєї» правої смуги руху, тобто повинен був діяти у відповідності до вимог п. 11.3 ПДР України.

Оцінюючи зібрані, перевірені та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, в результаті повного і всестороннього їх розгляду, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_6 доведена повністю, а дії його необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, смерть потерпілого.

Суд критично оцінює покази підсудного ОСОБА_6, який не визнає свою вину у вчиненому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України, і вважає, що його покази спростовуються показами потерпілих ОСОБА_3 ОСОБА_4, свідків ОСОБА_19, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_17, експертів ОСОБА_14, Гладкого-М.М., висновками судово-медичних, судово-автотехнічних експертиз та іншим матеріалами справи, а невизнання підсудним своєї вини, суд розцінює як бажання уникнути відповідальності.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який по місцю проживання та по місцю роботи характеризується позитивно.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання підсудному суд не вбачає.

З урахуванням вищенаведеного, обставин по справі, особи винного, суд вважає* що виправлення і перевиховання підсудного можливо лише в місцях позбавлення волі.

Проте, враховуючи, що підсудний ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має молодий вік, займається суспільно-корисною працею, злочин вчинив з необережності, під час ДТП потерпілим ОСОБА_4 також були порушені вимоги п.п. 11.2, 12.3 ПДР України, відносно якого в провадженні судді Пономаренко В.В. також є кримінальна справа, де він є обвинуваченим і розгляд якої ще не закінчено, а крім цього потерпілий ОСОБА_3 брат якого ОСОБА_7 загинув під час даної ДТП, просив суд в присутності їх матері, не позбавляти волі ОСОБА_6; цивільні позови по справі безпосередньо до ОСОБА_6 ні на досудовому слідстві, ні в суді потерпілими не заявлено, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_6 без відбування покарання, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, але з позбавленням нрава керувати транспортними засобами.

По справі проведені судово-автотехнічні та автотрасологічна експертизи, витрати на проведення яких складають відповідно: 188, 31 грн, 188, 31 грн та 411, 87 грн, які підлягають стягненню з підсудного.

Цивільні позови потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ні на стадії досудового слідства, ні в суді не заявлялись.

По справі прокурором Черкаської області в інтересах Черкаської міської лікарні № З до ТОВ «Юрія-Фортуна» заявлений позов на суму 1640, 32 грн - витрати на лікування потерпілого ОСОБА_4, який підлягає до повного задоволення.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненому злочині, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити за цією статтею покарання у вигляді чотирьох років

позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Згідно ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки в частині основного покарання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_6 залишити попередню -підписку про невиїзд з місця проживання.

На підставі ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_6 покласти такі обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи КВІ.

Стягнути з ТОВ «Юрія-Фортуна» на користь Черкаської міської лікарні № 3 кошти в сумі 1640, 32 грн - витрати на лікування потерпілого ОСОБА_4, які перерахувати: УДК в Черкаській області, міська лікарня № 3, код установи 05503705, МФО 854018, р/р 35420005002256, за надання медичної допомоги при травмуванні ОСОБА_4

Стягнути з засудженого ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області витрати на проведення судово-автотехнічних та автотранспортно-трасологічної експертиз в розмірі відповідно: сумі 188, 31 грн та 188, 31 грн та 411, 87 грн, які перерахувати на р/р № 35223003000037, одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, код 25574009, банк одержувача УДК в Черкаській області, МФО № 854018.

Речові докази по справі: автомобіль «Фотон» д.н. СА-99-52 АА та автомобіль НОМЕР_2 повернути їх власникам відповідно: ТОВ «Юрія-Фортуна» та ОСОБА_4

Вирок може бути оскаржений в Черкаський апеляційний суд на протязі 15-ти діб через райсуд.