УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2015 р.Справа № 820/18646/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2015р. по справі № 820/18646/14
за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області
до Харківського національного університету будівництва та архітектури
про зобов'язання виконати вимогу,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Державна фінансова інспекція в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, просив зобов'язати Харківський національний університет будівництва та архітектури виконати вимогу від 21.08.2014р. №031-25/9140, в частині відшкодування збитків в порядку та розмірах, передбачених ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України, за рахунок осіб, що допустили порушення при виконанні посадових обов'язків, до державного бюджету за кодом бюджетної класифікації 21080500 „Інші надходження", символ звітності 090, в Управлінні Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова, в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код СДРПОУ УДК 37999675, на рахунок № 31113090700004:2.1. в сумі 849796,35 грн., допущених зайвими витратами коштів загального фонду кошторису через заниження плати за проживання в студентських гуртожитках; в сумі 90537,91 грн., допущених зайвими витратами коштів загального фонду кошторису на утримання посади бухгалтера за рахунок коштів загального фонду замість спеціального; в сумі 18936,08 грн., допущених зайвими виплатами стипендії іноземному громадянину без набуття статусу закордонний українець; в сумі 36485,67 грн., допущених через невжиття заходів щодо своєчасного стягнення дебіторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, за надані в оренду приміщення (7219,90 грн.), за проживання у студентських гуртожитках (20092,17 грн. та за навчання (9173,60 гривень).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2015р. по справі № 820/18646/14 позов залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 03.12.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що відповідно до п. 2.2 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на ІІ квартал 2014 року та на підставі направлень від 23.04.2014 № 771, 772, виданих виконуючим обовязки начальника Державної фінансової інспекції в Харківській області, від 06.06.2014 року № 1116, від 01.07.2014 року № 1234, виданих начальником Держфінінспекції в Харківській області, в період з 24.04.2014 року по 25.04.2014 року проведено планову ревізію в Харківському національному університеті будівництва та архітектури за період з 01.01.2012 по 01.04.2014 року.
Результати ревізії оформлені актом від 16.07.2014р. за № 031-11/19 (а.с. 27-101, т.1).
На підставі п.7 ст.10 закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, п.46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, який затверджено постановою КМУ від 20.04.2006 р. №550 та ОСОБА_1 ревізії ДФІ в Харківській області пред'явлено вимогу про усунення фінансових порушень від 21.08.2014р. №031-25/9140 (а.с. 24-26, т.1.)
З метою забезпечення усунення виявлених ревізією порушень, відповідно до ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" позивачем направлено ректору Університету вимогу про усунення виявлених порушень від 21.08.2014р. №031-25/9140 із встановленим терміном для зворотного інформування про виконання цих обов'язкових вимог до 22.09.2014.
Однак, у визначений строк відповідачем не надано інформації позивачу про повне усунення вищевказаних вимог, а тому в частині, в якій вимоги позивача не виконано, Державна фінансова інспекція в Харківській області звернулася до адміністративного суду із даним позовом про зобовязання останнього виконати вимогу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" ( надалі - ОСОБА_2 № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення, Держфінінспекція відповідно), визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 15); у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18); при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 21).
Положенням установлено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб і, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного суд дійшов висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки.
У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.
Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові від 28 жовтня 2014 року №21-462а14, яка згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правові акти, що містять зазначені норми права, та для всіх судів України.
З огляду на викладене, позовні вимоги про зобов'язання виконати вимогу про відшкодування збитків в порядку та розмірах, передбачених ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України, допущених зайвими витратами коштів загального фонду кошторису через заниження плати за проживання в студентських гуртожитках, допущених зайвими витратами та через невжиття заходів щодо своєчасного стягнення дебіторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, за надані в оренду приміщення, за проживання у студентських гуртожитках та за навчання задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.
При подачі апеляційної скарги Державною фінансовою інспекцією в Харківській області не сплачено судовий збір.
Так, з 01.11.2011 року набрав чинності ОСОБА_2 України "Про судовий збір", частиною 1 статті 4 якого визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Положеннями частини 2 п. 3 наведеної статті розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При цьому, відповідно до чинної на час подання апеляційної скарги редакції Закону України "Про судовий збір" Державна фінансова інспекція в Харківській області не наділена пільгами щодо сплати судового збору.
При відкритті провадження у справі позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі
Отже судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 94 КАС України.
Так, відповідно до ч. ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2015р. по справі № 820/18646/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 Повний текст ухвали виготовлений 08.12.2015 р.
Судове рішення № 54157262, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/18646/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: