Постанова № 54130545, 01.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 грудня 2015 рокусправа № 808/2694/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання:Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року в адміністративній справі

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Енергодарської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

ФОП ОСОБА_1 у травні 2015 року звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Енергодарської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області № НОМЕР_1 від 19.12.2014.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Енергодарською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області у період з 04.11.2014 по 24.11.2014 було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено Акт № 319/08-23-17-01-02/НОМЕР_2 від 01.02.2014.

На підставі висновків акту відповідачем 19 грудня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами за основним платежем у сумі 325309,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 242404, 90 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими ФОП ОСОБА_1, як податковим агентом, не надані до податкового органу податкові розрахунки сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою ДФ-1 та не перераховано податку на доходи фізичних осіб з виплачених сум громадянам за придбану сільськогосподарську продукцію у сумі 325309,00 грн.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ФОП ОСОБА_1 є податковим агентом, проте позивачем не було сплачено податок з доходів фізичних осіб по господарським операціям з фізичними особами щодо закупівлі шкірсировини.

Проте колегія суддів знаходить необґрунтованими такі висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно з пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Підпунктом 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Пунктом 171.2 статті 171 Податкового кодексу України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п. 177.7 ст. 177 ПК України фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.

Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою (пп. 2 п. 297.1 ст. 297 ПК України).

Згідно з п. 297.3 ст. 297 ПК України платник єдиного податку виконує передбачені цим Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

Відповідно до пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи-підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справ, ФОП ОСОБА_1 у 2011-2013 роках перебував на спрощеній системі оподаткування, обравши другу групу платника єдиного податку, основними видами діяльності якого є: дублення шкур і оздоблення шкіри, вичинка та фарбування хутра, оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою.

Згідно з поясненнями, що були надані ФОП ОСОБА_1 під час перевірки, останній у 2011-2013 роках здійснював придбання шкур великої рогатої худоби у громадян всього Камянсько-Дніпровського району.

За результатами перевірки ФОП ОСОБА_1, як податковому агенту, відповідачем донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 325309,00 грн. за придбану сільськогосподарську продукцію (шкірсировину), в тому числі: за січень 2011 року 2578,55 грн., за лютий 2011 року 3190,55 грн., за березень 2011 року 3183,80 грн., за квітень 2011 року 3497,40 грн., за травень 2011 року 3606,20 грн., за червень 2011 року 3851,00 грн., за липень 2011 року 4000,60 грн., за серпень 2011 року 4055,00 грн., за вересень 2011 року 4392,45 грн., за жовтень 2011 року 4588,97 грн., за листопад 2011 року 4668,53 грн., за грудень 2011 року 5197,40 грн., за листопада 2012 року 125415,40 грн., за грудень 2012 року 173,85 грн., за квітень 2013 року 56905,40 грн., за травень2013 року -95444,40 грн., за липень 2013 року 259,50 грн.

Відповідно до пункту 1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 395 від 14.03.2013, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2013 року за № 607/23139, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з пп. 2.3.2.2 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення, зокрема, необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, відповідач здійснив донарахування ФОП ОСОБА_1, як податковому агенту, податок на доходи фізичних осіб в сумі 325309,00 грн. виходячи з письмових пояснень останнього щодо придбання шкірсировини у осіб, що проживають в Камянсько-Дніпровському районі, згідно з даними книги обліку доходів і витрат (у 2011 році), а також за даними руху коштів на розрахунковому рахунку (у 2012-2013 роках).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що податковим органом під час перевірки не було встановлено коло осіб, з якими позивачем було укладено цивільно-правові угоди щодо придбання шкір сировини.

При цьому податковим органом в акті перевірки самостійно зазначено, що первинні документи, які б підтверджували закупівлю шкірсировини, не досліджувалися, так само як і не встановлено чи здійснювалися вказані господарські операції з фізичними особами чи з субєктами господарської діяльності.

Враховуючи викладені норми права та встановлені обставини, зокрема щодо виду основної господарської діяльності позивача, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позивач не може виступати податковим агентом відносно невизначеного кола осіб по придбанню у останніх сировини задля забезпечення власної господарської діяльності.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з приписами статті 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

З огляду на викладені положення Податкового кодексу України, суд апеляційної інстанції знаходить обґрунтованими доводи апелянта, що визначення обєкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб на підставі даних руху коштів на розрахункових рахунках ФОП ОСОБА_1 суперечить чинному законодавству, а відтак донарахування вказаного податку для сплати до бюджету за 2012-2013 роки.

Щодо посилання податкового органу на невідповідність Книги обліку доходів і витрат за № 751/208/1, яка використовувалися під час перевірки, вимогам чинного законодавства в частині не відображення у вказаній книзі фактично отриманої суми доходу від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік за 2012-2013 роки, тобто встановлено не ведення обліку доходів, суд апеляційної інстанції зазначає, що нормами ст. 296 Податкового кодексу України (на яку посилається податковий орган при визначенні порушення в цій частині) визначено, що платники податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи-підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Таким чином, внесення даних сумарним підсумком за місяць, квартал, рік вказаною нормою права не передбачено, а тому позивач правомірно вносив відповідні дані за підсумками робочого дня.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не заперечується, що податкові декларації ФОП ОСОБА_1 надавалися своєчасно, а саме за 1 квартал 2011 року 05.04.2011, за 2 квартал 2011 року 05.07.2011, за 3 квартал - 07.10.2011 року, за 4 квартал 2011 року - 08.01.2012.

Враховуючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем 19 грудня 2014 року, тобто зі спливом строку давності, визначеного ст. 102 Податкового кодексу України по періоду січень-вересень 2011 року, визначення податковим органом грошового зобовязання ФОП ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб за вказаний період суперечить чинному законодавству.

Висновки суду першої інстанції, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» від 20.11.2012 внесено зміни до Податкового кодексу України, відповідно до яких податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої групи є календарний рік, а отже, враховуючи, що останній звіт позивачем за 4 квартал 2011 року було подано 18.01.2012, контролюючий орган визначив податкове зобовязання в межах 1095 днів, колегія суддів знаходить необґрунтованими, адже відповідно до приписів статті 102 ПК України визначення грошових зобов'язань платника податків здійснюється не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та не ставиться в залежність від податкових (звітних) періодів платника податків. При цьому судом встановлено, що позивачем у 2011 році податкова звітність до контролюючого органу подавалася щоквартально.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не повно зясовані обставини, що мають значення для справи, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року в адміністративній справі № 808/2694/15 скасувати.

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Енергодарської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області № НОМЕР_1 від 19.12.2014.

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 документально підтверджені витрати в розмірі 2923,20 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 04 грудня 2015 року.

Головуючий:О.В. Головко

Суддя:А.В. Суховаров

Суддя:Т.І. Ясенова