Ухвала суду № 54130546, 17.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2015 року

справа № П/811/3963/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року у справі П/811/3963/14 за адміністративним позовом Дочірного підприємства "Володимирівське" Знам'янського районного споживчого товариства до Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

12.11.2014 руку ДП "Володимирівське" Знам'янського РСТ звернулось до суду першої інстанції з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкції від 26.09.2012 р. №110069 від 09.09.2014 p., яким застосовано штрафні санкції в сумі 6700 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 porзy адміністративний позов дочірнього підприємства "Володимирівське" Знам'янського районного споживчого товариства до Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПСУ у Кіровоградській області від 26.09.2012 року №110069, яким застосовано фінансову санкцію в розмірі 6700 грн.

Не погодившись з вищевказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, мотивуючи тим, що судом першої інстанції під час винесення судового рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, та просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 26.09.2012 року Регіональним управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПСУ у Кіровоградській області винесецо оскаржуванне рішення про застосування фінансових санкцій від 26.09.2012 року №110060 прийняте відповідачем на підставі акта перевірки від 14.08.2012 року № 70/21- 123/30503455, яким застосовано до суб'єкта господарювання ДП «Володимирське» Знамянського РСТ фінансові санкції у вигляді штрафу в ромірі 6 700грн. на підставі ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням позивач звернувся за захистом своїх прав до суду та стверджує, що відповідачем не було проведено 14.08.2012 р. жодної фактичної перевірки.

Вирішуючи спір у справі та задовольняючи позовні вимоги позивача у повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Вимогу суду щодо надання відповідачем примірник акту перевірки не виконано, при цьому зміст заперечення на позов фактично свідчить про відсутність акту перевірки. Факт проведення

перевірки, яка оформлена актом перевірки від 14.08.2012р. №70/21-123/30503455 та відсутність самого примірника акту перевірки, на підставі якого приймалось оскаржуване рішення, як єдиного допустимого засобу доказування, унеможливлює дослідження судом порушення позивачем вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 75.1, 75.1.3 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п. 80.10. ст. 80 ПК України порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 86.1, 86.5 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

З матеріалів справи суд убачає, що відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 26.09.2012 року №110069 відповідно до якого до позивача застосовано фінансову санкцію в розмірі 6700 грн. на підставі ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі оскаржуване рішення, а.с. 8).

Зміст вказаного рішення свідчить про те, що підставою для його прийняття став акт перевірки від 14.08.2012 р. №70/21-123/30503455, яким встановлено факт реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими мінімальних встановлених постановою КМУ від 30.10.2008р. №957, а також реалізацію алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку.

Ухвалою суду першої інстанції про відкриття провадження у справі від відповідача вимагалось надання примірника акту перевірки від 14.08.2012 року № 70/21-123/30503455, але вимогу суду відповідачем не виконано.

Згідно частини 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, факт проведення фактичної перевірки може бути доведений лише актом про проведення такої перевірки, я не показами свідків, як про це зазначено у запереченні.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі, та не вважає поважними причинами не надання суду примірник акту на підставі того, що під час реорганізації РУ ДСАТ ДПС матеріали даної перевірки не передавались до ГУ Міндоходів - ГУ ДФС Кіровоградської області, а наявність наказу на направлення співробітників РУДАСТ на перевірку не підтверджує фактичне її проведення.

Також, суд першої інстанції вірно звернув увагу, що відповідно до пункту 116.1 статті 116 ПК України визначено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на

контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

До позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства контроль за дотриманням якого належить податковому органу. Проте, всупереч пункту 116.1 статті 116 ПК України, відповідачем винесене не податкове повідомлення-рішення, а рішення про застосування фінансових санкцій, що на думку суду є самостійною підставою для визнання оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій протиправним та його скасування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що постанова суду першої інстанції прийнята законно та обґрунтовано, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 01.12.2014 року у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. п.1 ч.І ст.198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: О.В. Юхименко