Постанова № 54130540, 20.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2015 рокусправа № 808/9393/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

при секретарі: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року у справі №808/9393/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом про скасування суми податкового боргу, визначеного у податковій вимозі № 38-15 від 18.11.2013 року, сформованою ОСОБА_1 обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, яка містить повідомлення про наявність податкового боргу у розмірі 6800 грн., що виник в результаті несплати суми штрафу, визначеного рішенням Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової служби України у Запорізькій області № 080292 від 25.02.2013 року. Зважаючи на скасування цього рішення у судовому порядку, сума боргу не може вважатись узгодженою, в спірна вимога правомірною.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року адміністративний позов задоволено. Суд скасував податкову вимогу форми «Ф» від 18.11.2013 року № 38-15 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6800 грн., винесену відносно Малиш ОСОБА_1 обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та відмовити у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, суд не у повному обсязі зясував обставини, що мають значення для справи, безпідставно вийшов за межі позовних вимог оскільки позивачем позовна вимоги про скасування податкової вимоги не заявлялась. Крім того, суд першої інстанції при прийнятті оскарженої постанови, взяв за основу постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2014 року рішення по справі №808/9392/13-а, якою скасовано рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Запорізькій області №080292 від 25.02.2013 року на суму 6800 грн. Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2014 року, тобто на момент прийняття оскарженого рішення у даній справі, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2014 року по справі №808/9392/13-а набрала законної сили. Проте, як зазначає апелянт, постановою Вищого адміністративного суду України від 18.08.2015 року, скасовані вищезазначені судові рішення у справі 808/9392/13-а та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2 відмовлено, чим підтверджена правомірність застосованих до позивача штрафних (фінансових)санкцій у розмірі 6800 грн.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули. Відповідачем подано заяву про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для його скасування.

Як встановлено судом першої інстанції, станом на 18.11.2013 року за ФОП ОСОБА_2 обліковувався податковий борг в сумі 6800 грн. Вказаний борг виник на підставі рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Запорізькій області №080292 від 25.02.2013 року про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_2 в сумі 6800 грн. ОСОБА_1 обєднаною державною податковою інспекцією відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України сформовано податкову вимогу № 38-15 від 18.11.2013 року на суму боргу, яка направлена позивачу для сплати.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки рішення про накладення штрафу № 080292 від 25.02.2013 року скасовано у судовому порядку, то відповідно і податкова вимога про сплату штрафу у розмірі 6800 грн. має бути скасована.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.56.1, п.56.12, п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом. можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п.57.2.ст.57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 рішення від 25.02.2013 року №080292 про застосування фінансових санкцій в сумі 6800 грн. оскаржила до Запорізького окружного адміністративного суду, який постановою від 27.03.2014 року у справі №808/9392/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2014 року скасував зазначене рішення. 03.09.2015 року на адресу Головного управління ДФС у Запорізькій області надійшла постанова Вищого адміністративного суду України, якою скасовані постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2014 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2014 року у справі №808/9392/13-а та у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2 відмовлено. (а.с.105-107). Крім того, як зазначає апелянт, у заяві про доповнення до апеляційної скарги, 21.09.2015 року ФОП ОСОБА_2 здійснила сплату податкового боргу в розмірі 6800 грн., який виник на підставі рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Запорізькій області від 25.02.2013 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкова вимога від 18.11.2013 року №38-15 винесена контролюючим органом на підставі та у спосіб передбачений податковим законодавством України.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржена постанова скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову за наведених вище підстав.

Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року у справі №808/9393/13-а - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:А.В. Шлай

Суддя:С.М. Іванов

Суддя:С.В. Чабаненко