Ухвала суду № 54130539, 26.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2015 рокусправа № 804/3279/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Дурасової Ю.В.

суддів: Коршуна А.О. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання:Комар Н.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В,

представник позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року

у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"ЛТ-І" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області, про стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю"ЛТ-І" задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо винесення висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТ-1» в розмірі 98000,00 грн., визначену в декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року. Зобовязано ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області подати органу державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТ-1» в розмірі 98000 грн., визначену в декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що передбачена законодавством перевірка бюджетного відшкодування була проведена у 2009 році, однак, податковим органом жодних дій, визначених законодавством України, щодо відшкодування заявленої суми не здійснено. Належним способом отримання платником податку бюджетного відшкодування є перерахування коштів на користь такого платника органом державного казначейства після отримання ним висновку від податкового органу.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції податковим органом подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позивних вимог. Зазначає, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2014 у справі №2а-10139/09/0470 вирішувалось питання щодо протиправності податкових повідомлень-рішень. Даним судовим рішенням скасовані відповідні податкові повідомлення-рішення, однак не зобовязано ДПІ вчиняти будь-які дії, повязані з бюджетним відшкодуванням податку на додану вартість, тому підставою для перерахування коштів на розрахунковий рахунок платника податків в рамках бюджетного відшкодування згідно з судовим рішенням можливе лише за виконавчим документом у справі про безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковується надходження з державного бюджету.

В запереченнях на апеляційну скаргу зазначено, що в апеляційній скарзі відповідач не просить дослідити докази, які не досліджувались у суді першої інстанції, або були б необґрунтовано відхилені судом першої інстанції; відповідач також в апеляційній скарзі не зазначає, які докази були досліджені судом першої інстанції з порушенням вимог процесуального закону. Вважає, обґрунтування відповідачем апеляційних вимог є голослівним та таким, що направлене на формальне затягування процесу. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник податкового органу в судове засідання не зявився. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні заперечення проти апеляційної скарги підтримав. Вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Дослідивши доводи, викладені у апеляційній скарзі, матеріали справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.02.2009 року ТОВ «ЛТ-І» подало до ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року разом із відповідним розрахунком та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування. Згідно поданих документів позивачем у лютому 2009 року було заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 98000,00 грн., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, задекларованого у грудні 2008 року. У відповідності до вимог законодавства, у період з 21.02.2009 р. по 25.02.2009 р. податковим органом було проведено невиїзну документальну перевірку податкової декларації з ПДВ за січень 2009 року по підприємству ТОВ «ЛТ-І», за результатами якої складено Акт від 25.02.2009 р. № 517/152/34886001. За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку, що позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування, заявленого по декларації за січень 2009 року на суму 98 000,00 грн. На підставі акта від 25.02.2009 р. № 517/152/34886001 податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення, зокрема № 0018181502/5540/10/15-240 від 04.03.2009 року, відповідно до якого Товариству «ЛТ-І» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування.

Згідно матеріалів справи Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 року по справі №2а-7742/09/0470 визнано неправомірними дії ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо неприйняття податкової декларації з ПДВ за грудень 2008 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2014 року по справі №2а-10139/09/0470, залишеного в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 року, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська, в тому числі й податкове повідомлення-рішення №0018181502/5540/10/15-240 від 04.03.2009 року. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (далі Закон №168/97-ВР) який діяв на час існування спірних відносин, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Виходячи із зазначених обставин справи та норм податкового законодавства, що існувало на час виникнення спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо винесення висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «ЛТ-1» в розмірі 98000,00 грн., визначену в декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року, та зобовязання подати органу державного казначейства України такий висновок, є обґрунтованими.

Разом з тим, слід зазначити, що спірні правовідносини мали продовження в період дії Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п. 200.15 Податкового кодексу України, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом пяти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобовязаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п.200.13 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги,, що передбачена законодавством перевірка бюджетного відшкодування була проведена у 2009 році та ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська жодних дій визначених законодавством України щодо відшкодування заявленої суми не здійснено. Отже, на думку колегії суду апеляційної інстанції, слід погодитися із висновками суду першої інстанції, що зазначена сума підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «ЛТ-1», яка визначена в декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року та зобовязання подати до органу державного казначейства України такий висновок. Таким чином, з урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю"ЛТ-І".

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у звязку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"ЛТ-І" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області, про стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:Ю.В. Дурасова

Суддя:А.О. Коршун

Суддя:Л.П. Туркіна