Постанова № 54124058, 07.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2015 р. Справа№ 910/1486/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Рябухи В.І.

Ропій Л.М.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: Безрода Р. С. - представник за довіреністю від 28.08.2015

Головенський В. О. - представник за довіреністю від 28.08.2015

від відповідача: Данілкіна П. М. - представник за довіреністю № 257-1 від 05.11.2015

Дзера Ю. М. - представник за довіреністю № 259-1 від 05.11.2015

Ревякін О. О. - представник за довіреністю № 256-1 від 05.11.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2015

за заявою Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2015

у справі № 910/1486/15-г (суддя Ващенко Т. М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоздоббуд»

до Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2»

про стягнення 1 944 404,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 у справі № 910/1486/15-г відмовлено у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 у справі № 910/1486/15-г на дванадцять місяців з тих підстав, що відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, зокрема, того, що фінансовий стан останнього покращиться, результати господарської діяльності будуть позитивними, та що відстрочення наявної у відповідача заборгованості забезпечить виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.15. у справі № 910/1486/15-г і у майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення без створення ризику визнання його банкрутом.

Також суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, виходив з того, що заява відповідача обґрунтована його тяжким фінансовим станом, відсутністю у нього на рахунках грошових коштів, нестабільною ситуацією у державі та тим, що стягнення всієї суми заборгованості призведе до банкрутства відповідача, проте, за змістом ст. 121 ГПК України тяжкий фінансовий стан відповідача на є підставою для відстрочки виконання рішення суду та того, що господарський суд, враховуючи можливі негативні наслідки для боржника при виконання рішення у встановлений строк, перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання, в той час як відповідачем не доведено, що відстрочка виконання рішення суду сприятиме як можливості продовження господарської діяльності заявника, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем, та не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва 04.11.2015 у справі № 910/1486/15-г про відмову у відстрочці виконання судового рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити відповідачу заяву про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 у справі № 910/1486/15-г.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті оспорюваної ухвали неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені в оспорюваній ухвалі, не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вказаної позиції відповідач послався на ті саме обставини, що й при зверненні з заявою про відстрочку виконання рішення суду першої інстанції, а саме на те, що необхідність відстрочки виконання рішення суду зумовлена скрутним фінансовим становищем відповідача та відсутністю у нього на рахунках грошових коштів, достатніх для задоволення вимог позивача у повному обсязі, нестабільною ситуацією у державі, а також тим, що стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 783 293,07 грн. призведе до банкрутства відповідача.

Ухвалою від 23.11.2015 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Рябуха В. І., Ропій Л. М. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Під час розгляду справи представники відповідача апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечили та просили залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

Предметом позову у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем за укладеним з відповідачем договором № 4 від 04.02.2013 оздоблювальні роботи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2015, у справі № 910/1486/15-г позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 1 482 584,09 грн. основного боргу, 315 077,52 грн. збитків від інфляції, 53 027,44 грн. 3 % річних, 38 888,10 грн. пені, провадження у справі в частині стягнення 60 000 грн. основного боргу припинено.

15.10.2015 відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у цій справі, в якій просив відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2015 по справі № 910/1486/15-г на 12 місяців.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 у справі № 910/1486/15-г відмовлено у задоволенні заяви відповідача.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду з огляду на таке.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Звертаючись до суду з заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у цій справі, відповідач послався на те, що необхідність відстрочки виконання рішення суду зумовлена скрутним фінансовим становищем відповідача та відсутністю у нього на рахунках грошових коштів, достатніх для задоволення вимог позивача у повному обсязі, нестабільною ситуацією у державі, а також тим, що стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 783 293,07 грн. призведе до банкрутства відповідача.

Відповідач послався на наступні обставини:

- відповідача було створено ще у 1963 році, тобто на теперішній час має понад 50-ти річний досвід роботи та за час здійснення господарської діяльності будував відносини з контрагентами на основі взаємної довіри і поваги інтересів обох сторін, а також при будь-яких негативних процесах в економіці держави завжди намагався вчасно розрахуватися з контрагентами;

- починаючи з 2008 році в економіці України тривають кризові явища, які негативно впливають на будівельну галузь, а з 2014 - в державі відбуваються надзвичайні події, що полягають у військовій агресії незаконних озброєних формувань, що має вкрій негативний вплив на ринок нерухомості та на будівельну галузь в цілому;

- вказані обставини, які є загальновідомими і не потребують доведення, спричинили різке знецінення національної валюти, зниження купівельного попиту інвесторів - фізичних осіб на житлові об'єкти і, як наслідок, часткове зупинення та тривалі затримки розрахунків зі сторонами замовників будівництва;

- з огляду на вказані обставини, відповідач зазначив про те, що стягнення з нього заборгованості у загальному розмірі 1 783 293,07 грн. призведе до його банкрутства;

- відповідач станом на теперішній час має зобов'язання перед територіальною громадою міста Києва за відповідними договорами, а стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 1 783 293,07 грн. призведе до неможливості закінчення та введення в експлуатацію поточних об'єктів будівництва, що, в свою чергу, призведе до порушення прав великої кількості інвесторів та пред'явлення ними вимог про сплату штрафних санкцій та до виникнення нової заборгованості відповідача, і в кінцевому результаті до критичного погіршення неплатоспроможності відповідача та, як наслідок, його банкрутства, а отже, до фактичної неможливості виконання судового рішення по справі № 910/1486/15-г;

- при цьому відповідач зауважив на тому, що в досудовому порядку, під час судового розгляду справи та після відкриття виконавчого провадження ним здійснювались платежі на користь позивача з метою задоволення його вимог в загальному розмірі 700 000 грн. та на суму 54 021,62 грн. проведено залік зустрічних однорідних вимог, а відтак, загалом задоволено вимог на суму 754 021,62 грн., що свідчить про те, що відповідач не уникає виконання своїх зобов'язань перед позивачем, а наявна затримка, пов'язана з об'єктивними обставинами, після закінчення яких відповідач виконає свої зобов'язання перед позивачем в повному обсязі;

- з огляду на скрутне фінансове становище, відповідач вимушений був провести скорочення штату працівників, проте, навіть незважаючи на вказане скорочення відповідач має заборгованість з виплати заробітної плати працівникам.

Отже, фактично, відповідач просить відстрочити виконання рішення суду, посилаючись на неможливість його виконання через відсутність грошових коштів, яка викликана кризовими явищами в економіці України, які тривають з 2008 року, та на те, що стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 783 293,07 грн. призведе до банкрутства відповідача.

Проте,відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Кризові явища в економіці країни, що спричиняють зменшення попиту на роботи, які виконуються відповідачем (будівельні роботи - примітка суду), та, як наслідок, відсутність прибутку становить один із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, уклавшого з ним цей договір.

При цьому слід врахувати, що позивач, так само, як і відповідач, фактично провадить свою діяльність на ринку будівельних послуг, а відтак, всі негативні наслідки, про які зазначив відповідач у поданій ним заяві, в повній мірі стосуються і діяльності позивача.

У п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.12.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вказано, що, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як свідчать матеріали справи, рішення суду у цій справі прийняте на захист майнових прав позивача, порушених відповідачем, який взяв на себе зобов'язання оплатити виконані за договором № 4 від 04.02.2013 оздоблювальні роботи і не виконав його.

Виходячи з норм ст. 3 ЦК України, згідно з якими до загальних засад цивільного законодавства відносяться справедливість, добросовісність та розумність, та враховуючи, що відповідачем порушені майнові договірні зобов'язання перед позивачем і останній заперечує проти віддалення строку виконання відповідачем цих зобов'язань, буде несправедливим відстрочити виконання фінансових зобов'язань відповідача перед позивачем.

В силу статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заявником не доведено ані винятковість у розумінні приписів статті 121 ГПК України обставин, на які він посилається як на підставу для відстрочення виконання рішення суду, ані об'єктивний вплив цих обставин на виконання ним рішення суду у заявлений термін.

Слід зазначити і про те, що, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не надано належних доказів того, що результати його господарської діяльності будуть позитивними, внаслідок чого його фінансовий стан в майбутньому покращиться, що згодом надасть йому можливість акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення у цій справі без створення ризику визнання його банкрутом, тобто відсутні докази того, що відстрочення виконання рішення у цій справі забезпечить його виконання.

Колегія суддів зауважує відповідачу на тому, що часткове виконання ним рішення суду у цій справі не є безумовною підставою для відстрочку його виконання, проте відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду, а сторони - права врегулювати спір шляхом підписання мирової угоди.

Щодо посилань заявника на те, що за заявою позивача у цій справі Господарським судом міста Києва порушено справу про банкрутство (справа № 910/29312/15), підготовче засідання у якій призначено на 08.12.2015, що створює безпосередню загрозу банкрутства відповідача та, відповідно, є підставою для відстрочення виконання рішення суду у цій справі, слід зазначити, що ухвалу Господарського судом міста Києва у справі № 910/29312/15, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоздоббуд» до Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» про порушення справи про банкрутство прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 08.12.2015 винесено 24.11.2015, тобто після розгляду судом першої інстанції заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2015, за наслідками розгляду якої винесено оспорювану ухвалу, а відтак станом на дату розгляду судом першої інстанції заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду вказані обставини не існували, а їх поява після винесення оспорюваної ухвали не може бути підставою для її скасування.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 у справі № 910/1486/15-г на 12 місяців, правові підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 у справі №910/1486/15-г відсутні.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Публічне акціонерне товариство «Трест Київпідземшляхбуд-2».

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 106, 121 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 у справі №910/1486/15-г залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва 04.11.2015 у справі №910/1486/15-г залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1486/15-г.

Повний текст постанови складено: 08.12.2015

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді В.І. Рябуха

Л.М. Ропій