Ухвала суду № 54090125, 25.11.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/11495/15-к Головуючий у 1 інстанції: Лялюк Є.Д.

Провадження № 11-сс/783/830/15 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої: Маліновської-Микич О.В.

суддів: Олексієнко М.Ю., Кобзар В.М.

при секретарі: Гнідь А.Ю.

з участю прокурора: Федуніва Б.Б.

адвоката: ОСОБА_1

підозрюваного: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13 листопада 2015 року про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.11.2015 року було задоволено клопотання слідчого СВ Галицького ВП ГУНПУ у Львівській області ОСОБА_3 та застосовано до ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Датою закінчення дії ухвали визначено 12.01.2016 року.

Ухвалою визначено заставу у сумі 12180гривень, внесення якої є підставою для звільнення ОСОБА_2 з-під варти.

У випадку внесення застави ОСОБА_2 встановлені наступні обовязки:

1. прибувати до суду, слідчого та прокурора, суду за першою вимогою;

2. не відлучатись із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4. здати на зберігання відповідному державному органу паспорт громадянина для виїзду за кордон.

Згідно ухвали від 13.11.2015 року, органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 12 листопада 2015 року в період часу з 14 год. 30 хв. по 17 год. 00 хв., він, перебуваючи в приміщенні відділення ПАТ «Альфа-Банк», що по пл. Ринок, 26 у м. Львові, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, таємно викрали в ОСОБА_5 його шкіряну сумку марки «Witchen» вартістю 500 грн., всередині якої знаходились мобільний телефон марки «Nokia 6630» вартістю 1300 грн., всередині якого знаходилась сім карта оператора «Лайф» вартістю 15 грн., паспорт громадянина України на імя ОСОБА_5 та вязка ключів.

У звязку з чим, 12 листопада 2015 року ОСОБА_2 було затримано, в порядку ст. 208 КПК України, а 13 листопада 2015 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та прийняти нову якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого. В обґрунтування покликається

на те, що ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова є незаконною та

2

ґрунтується на неповному зясуванні обставин справи. Крім того вказує на те, що суд вважав, обставини які зазначені в підозрі, оголошеній ОСОБА_2, такими, які заслуговують на довіру і свідчать про причетність його до вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, однак захисник не погоджується з такою позицією суду першої інстанції та вказує на відсутність обгрунтованої підозри у тому, що саме ОСОБА_2 вчинив інкримінований йому злочин, яку суд повинен перевірити обираючи підозрюваному запобіжний захід. Також зазначає, що допитаний як свідок гр. ОСОБА_4 вказав, що ОСОБА_2 не знав про те, що він викрав сумку в гр. ОСОБА_5 і зізнався, що вказаний злочин він вчинив одноособово. Такі покази, які суд чомусь не взяв до уваги повністю виключають наявність вини ОСОБА_2, і тому суд повинен був дійти висновку про недостатність доказів, які б свідчили про наявність обгрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_2 злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Крім того об'єктивна сторона складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України включає такий елемент, як наявність попередньої змови виконавців на вчинення злочину, ч. 2 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. Без наявності доказів такої попередньої змови, діяння не може кваліфікуватись за ч. 2 ст. 185 КК України, а повинно кваліфікуватись за ч. 1 ст. 185 КК України. Також зазначає, що строк тримання під вартою ОСОБА_2 з врахуванням ч. 2 ст. 197 КПК України розпочинається з 12.11.2015 р. Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі строк дії ухвали зазначено до 12.01.2015 p., тобто обрано ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 62 календарних дні, чим грубо порушено норми кримінально-процесуального права, а саме ч. 1 ст. 197 КПК України згідно якого строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати 60 днів.

Заслухавши доповідача, виступ захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_1 в підтримку поданої апеляційної скарги, підозрюваного ОСОБА_2 з з аналогічною позицією і думкою, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали судової справи та матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12015140050004163, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи дане рішення, слідчий суддя вірно врахував наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194, ст.ст. 178, 183 КПК України, дані про особу підозрюваного, вказав на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, навів підстави існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК що підозрюваний може продовжувати вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та прийшов до обґрунтованого висновку, що прокурором доведено неможливість запобігання передбаченим Законом ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

З наведеним погоджується і колегія суддів, враховуючи, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину середньої тяжкості проти власності, раніше судимий за скоєння злочинів проти власності, наявність ризиків, які наведені в ухвалі слідчого судді.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ст. 182 КПК України розмір застави визначається суддею з урахуванням обставин кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Слідчий суддя правильно врахував те, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який законом передбачено заставу у розмірі від 1 до 20 розмірів мінімальної заробітної плати. Визначивши заставу в сумі 12180 грн. /10 мінімальних заробітних плат/, слідчий суддя вірно врахував обставини кримінального провадження, дані щодо особи підозрюваного та ризики,

3

передбачені ст. 177 КПК України, наведені в ухвалі слідчого судді.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано прийняв рішення про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та правильно визначив розмір застави, який, з врахуванням наведених ризиків і особи ОСОБА_2, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, забезпечити його належну поведінку у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді та задоволення апеляційної скарги захисника.

Однак при постановлені ухвали слідчий суддя припустився помилки, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Відповідно до ч.1 ст. 115 КПК України, строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями, що необхідно уточнити в даному випадку.

Також слідчий суддя помилково визначив строк дії ухвали шістдесят днів з моменту проголошення, тобто з 13 листопада 2015 року. Відповідно до ч.2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. В даному випадку підозрюваний затриманий 12 листопада 2015 року, тому слід визначити датою закінчення дії ухвали слідчого судді 10 січня 2016 року. Крім того слідчий суддя помилково вказав суму застави (10 мінімальних зарплат) в розмірі 12180 грн., оскільки з 01.09.2015 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 грн., а тому слід уточнити суму застави та вказати суму в розмірі 13780 грн.

Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.ст.182, 183, 194, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13 листопада 2015 року про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишити без змін.

Уточнити, що застосований запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у виді тримання під вартою в Львівській установі виконання покарань №19УДПтС України у Львівській області строком на 60 днів,рахувати з часу його затримання, тобто з 12.11.2015 року

Датою закінчення дії ухвали слідчого судді визначити 10 січня 2016 року.

Уточнити суму застави та визначити її в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що становить 13780 грн.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_7ОСОБА_8ОСОБА_9