Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/673/15-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.11.2015 року м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі судді Красняка В.І., за участі секретаря Федченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красилові цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про передачу предмета застави в заклад,
встановив:
02.04.2015 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося з цим позовом до суду, який мотивувало тим, що відповідно до кредитного договору № HMSWAE00000019 від 20.09.2007 року , укладеного між банком та відповідачем, останньому було видано кредит в сумі 14998,03 доларів США із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 19.09.2012 року. В забезпечення виконання зобов'язань між банком та відповідачем 20.09.2007 року було укладено договір застави рухомого майна (далі Договір застави), згідно з яким відповідач надав в заставу автомобіль Mercedes-Benz , модель 220, 1995 року випуску, тип ТЗ: легковий Седан-В, № кузова/шасі WDB1240221J044450, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 на праві власності.
26.09.2011 року Красилівським районним судом Хмельницької області ухвалено рішення по справі за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до відповідача про звернення стягнення на предмет застави, яким позов задоволено , звернуто стягнення на вказаний вище автомобіль шляхом його продажу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» .
Посилаючись на вимоги ст. 526 ЦК України, позивач просить суд вилучити та передати в заклад предмет застави, а саме вказаний автомобіль Mercedes-Benz. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати по сплаті судового збору.
Представники позивача в судовому засіданні просили позов задовольнити, надали заяву про проведення заочного розгляду справи.
Відповідач, якого відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України повідомлено про час і місце судового засідання, в суд не зявився, причину неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав. Згідно довідки пошти відповідач за місцем реєстрації не проживає. Відповідно до приписів ч.5 ст.74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено і не заперечується представником позивача, що 20.09.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитно-заставний договір № HMSWAE00000019, відповідно до якого останній отримав кредит у сумі 14998,03 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцем терміном повернення 19.09.2012 року. В забезпечення виконання зобов'язань між банком та відповідачем 20.09.2007 року було укладено договір застави рухомого майна, згідно якого відповідач надав в заставу автомобіль Mercedes-Benz , модель 220, 1995 року випуску, тип ТЗ: легковий Седан-В, № кузова/шасі WDB1240221J044450, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на праві власності.
Як встановлено судом, відповідач порушив виконання зобов'язань, в зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість за кредитним договором.
Згідно умов кредитно-заставного договору, в разі порушення позичальником умов договору, банк має право вимагати у позичальника повернути банку предмет застави в позасудовому порядку. Банк, скориставшись своїм правом, у серпні 2011 року звернувся до Красилівського районного суду Хмельницької області з позовом до відповідача ОСОБА_1 з позовом про звернення стягнення на предмет застави, яким є вказаний автомобіль.
26 вересня 2011 року Красилівський районний суд Хмельницької області прийняв заочне рішення, яким в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1за кредитним договором № HMSWAE00000019 від 20.09.2007 року в розмірі 11426 доларів США 53 центи звернув стягнення на предмет застави автомобіль Mercedes-Benz , модель 220, 1995 року випуску, тип ТЗ: легковий Седан-В, № кузова/шасі WDB1240221J044450, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на праві власності шляхом продажу вказаного предмету застави ПАТ КБ «Приватбанк» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, з наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Вказане рішення суду набрало законної сили 26 лютого 2013 року.
В судовому засіданні представник позивача повідомив, що банк не може отримати у відповідача вказаний автомобіль, тому звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до положень ст.572, 575 ч.2, 576 ч.1 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Згідно зі ст. 574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Звернувшись у суд з позовом про звернення стягнення на спірний автомобіль, банк реалізував своє право заставодержателя, оскільки рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області постановлено звернути стягнення на предмет застави шляхом його продажу ПАТ КБ «Приватбанк» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, з наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором. Даних щодо неможливості виконання Банком рішення суду, зокрема, у відповідності з нормами ч. ч. 1, 5 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання в порядку ст. 373 ЦПК України матеріали справи не містять.
В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на норми ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», згідно якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.
Фактично вказані позовні вимоги стосуються саме вирішення даного спору в позасудовому порядку, а при наявності рішення суду про звернення стягнення на предмет застави стосуються виконання рішення суду.
Позивач у позовній заяві посилається також на те, що договором застави передбачено, що у випадку порушення позичальником (заставодавцем) зобов'язань за кредитно-заставним договором заставодавець зобов'язаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було представлено жодного доказу з приводу того, що вживалися заходи щодо реалізації свого права отримання предмету застави в заклад, зокрема відповідачу не пред'являлася заставодержателем письмова вимога з вказівкою суми заборгованості і передачу на підставі акту прийому-передачі предмету застави, як це передбачено п.17.10.,34.8 договору застави рухомого майна.
Таким чином, враховуючи зміст поняття закладу, права та обов'язки сторін при закладі, відповідно до ст. 44, 45, 46 Закону України «Про заставу», заклад є одним із самостійних способів застави, і за своєю правовою природою покликаний забезпечити можливість заставодержателя виконати зобов'язання заставодавця примусово, зокрема шляхом звернення стягнення на предмет застави. Примусове ж передання предмету застави в заклад Банку при існуючому рішенні суду про звернення стягнення на цей предмет застави, яким спірне майно вже передано у володіння та розпорядження заставодержателя не відповідає вимогам закону.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача про передачу предмета застави в заклад, його вилучення, передачу комплекту ключів і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є необґрунтованими та безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.5, 6,10, 11, 57, 60,61, 88, 208, 209, 212 -215,224 ЦПК України, ст.44,45,46, 20 Закону України «Про заставу», ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень », ст. 15,16, 526, 572, 574, 575 ч.2,576 ч.1,590 ЦК України, суд
вирішив:
В позові публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про вилучення і передачу в заклад предмета застави:
- автомобіля Mercedes-Benz , модель 220, 1995 року випуску, тип ТЗ: легковий Седан-В, №кузова/шасі WDB1240221J044450, реєстраційний номер НОМЕР_2,
- комплекту ключів, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля Mercedes-Benz , модель 220, 1995 року випуску, тип ТЗ: легковий Седан-В, Mercedes-Benz , модель 220, 1995 року випуску, тип ТЗ: легковий Седан-В, №кузова/шасі WDB1240221J044450, реєстраційний номер НОМЕР_2, відмовити.
Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача ОСОБА_1, яку може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлений 30 листопада 2015 року.
Суддя: ОСОБА_2
Судове рішення № 54061639, Красилівський районний суд Хмельницької області було прийнято 24.11.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 677/673/15-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: