Ухвала суду № 54051585, 26.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2015 рокусправа № 808/1252/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Кругового О.О.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання:Лащенка Р.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі №808/1252/15 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування приписів, -

в с т а н о в и в :

05 березня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом в якому просила: визнати дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Запорізькій області при проведенні перевірки достовірності даних наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт від 02.10.2014 року за №082142730506 протиправними; визнати дії Державної архітектурно будівельної інспекції у Запорізькій області при проведенні перевірки достовірності даних наведених у декларації про готовність обєкта до експлуатації від 13.11.2014 року за №142143100518 протиправними; визнати незаконним та скасувати припис №24 з вимогою про зупинення з 20.02.2015 року підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затверджених проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок її виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт; припис №25 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою про приведення обєкта будівництва у первісний стан.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що 20.02.2015 уповноваженою особою відповідача складено відносно неї протоколи про адміністративне правопорушення, передбачені ч.ч. 7, 12 ст. 96 КУпАП, й винесено приписи: №24 - з вимогою про зупинення з 20.02.2015 підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок її виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт; №25 - про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою про приведення обєкта будівництва у первісний стан, відповідно до розмірів зазначених у технічному паспорті ЗМБТІ від 06.10.2004. Позивач вважає висновки, викладені в зазначених протоколах й приписах припущеннями, оскільки фактично перевірка взагалі не проводилася, 21.01.2015 до належного їй домоволодіння уповноважена особа відповідача не зявлялася, а відповідно й не могла предявити службове посвідчення та направлення на проведення перевірки.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі №808/1252/15 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга, із посиланням на порушенням відповідачем строків призначення та проведення перевірки, фактично обґрунтована доводами адміністративного позову.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.09.2014 між ОСОБА_3, ОСОБА_4 й ОСОБА_5, з однієї сторони, та ОСОБА_1 з іншої сторони укладено договір купівлі- продажу, відповідно до умов якого позивач прийняла у власність жилий будинок №17 по вул. Цюрупи в м. Запоріжжі, розташований на земельній ділянці, площею 1019 кв.м. На зазначеній ділянці розташовано: жилий будинок літера «А», житловою площею 40,8 кв.м, «Б» - сарай, «В» - літня кухня, «в»- сарай, «Г» - сарай, «Д» - гараж, 2 водогін; 5,6 паркани. Того ж дня вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, про що зроблено запис в реєстрі №2781.

06.10.2004 право власності на будинок №17 по вул. Цюрупи в м. Запоріжжі було зареєстровано в Запорізькому міжміському бюро технічної інвентаризації.

18.07.2014 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку, площею 0,1 га, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цюрупи, буд. 17, кадастровий номер 2310100000:07:015:0112.

Судом встановлено, що 30.09.2014 позивач подала до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області декларацію про початок виконання будівельних робіт на обєкті будівництва реконструкція гаражу за адресою:м.Запоріжжя, вул. Цюрупи, буд. 17, код обєкта 1242.1, 2 категорія складності. Проектна документація розроблена ТОВ «Запорожпроект» (ЄДРПОУ 33175792). Не потребує містобудівних умов та обмежень (п. 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за N 913/19651). Дана декларація зареєстрована відповідачем 02.10.2014 за №ЗП 082142730506.

06.11.2014 позивачем подано до Департаменту декларацію про готовність обєкта до експлуатації, яка була зареєстрована 13.11.2014 за №ЗП 142143100518.

12.01.2015 заступником директора Департаменту видано головному державному інспектору Запорізького інспекційного відділу Департаменту ОСОБА_7 направлення на здійснення позапланової перевірки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цюрупи, буд. 17, на обєкті будівництва реконструкція гаражу.

Посадова особа відповідача, у присутності уповноваженої особи позивача адвоката ОСОБА_8, провела позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_1Г на обєкті будівництва - реконструкція гаражу за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цюрупи, буд. 17. За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 23.01.2015. Його складено в присутності представника позивача - адвоката ОСОБА_8, який, в свою чергу, відмовився від підписання акту та отримання його копії (а.с.29). Зазначений акт було отримано позивачем поштою 14.02.2015, про що свідчить її підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.89)

На підставі вищевказаного акту відповідачем складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч.ч. 7, 12 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 20.02.2015 й винесено припис №24 - про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок її виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт; та №25 - про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20.02.2015.

Правомірність та обґрунтованість дій відповідача щодо проведення перевірки, а також прийнятих за її наслідками приписів є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було дотримано вимоги чинного законодавства в частині проведення перевірки обєкту будівництва, що належить позивачу та за її наслідками правомірно прийнято у відношенні позивача приписи №24 та 25, якими зобовязано позивача зупинити роботи та усунути виявлені під час перевірки порушення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Права та обовязки учасників правовідносин в сфері містобудівної діяльності регламентовано Законами України «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ №533 від 23.05.2011 року.

Так, у відповідності до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно п.2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ №533 від 23.05.2011 року державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно п.5 означеного порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Згідно з ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Отже, обовязок субєкта містобудівної діяльності щодо реєстрації декларації про початок будівельних робіт перед, фактичним, початком здійснення таких робіт на обєкти ІІІ категорії складності визначено чинним законодавством, що регламентує сферу містобудівної діяльності.

При цьому, підставою для прийняття постанови про застосування санкцій за порушення законодавства в сфері мостобудівної діяльності є фактичне вчинення такого порушення субєктом містобудівної діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, на обєкті будівництва виконані наступні будівельні роботи: улаштування залізобетонних фундаментів, зовнішніх стін з газобетону, перегородок з силікатної цегли, монолітного залізобетонного поясу першого поверху. В п. 15 декларації про готовність обєкта до експлуатації зазначено, що на обєкті виконано всі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи. Але фактично на обєкті будівництва не виконані наступні роботи: відсутні як перекриття та покриття будівлі, так і заповнення віконних та дверних отворів, відсутня й конструкція підлоги. Зазначене свідчить про те, що обєкт не є завершеним будівництвом та не готовий до експлуатації.

Також, в матеріалах справи наявні копії фотознімків стану будівництва на вищевказаному обєкті станом на час проведення перевірки. Зазначені фотокопії повністю підтверджують висновки акту перевірки щодо неготовності обєкта до експлуатації як на момент подання декларації про готовність обєкта до експлуатації, так і на час проведення перевірки. Третьою особою надані фотокопії стану обєкту будівництва станом на 22.12.2014 та 26.12.2014, засвідчені підписом голови квартального комітету №94 Шевченківського району м. Запоріжжя.

Крім того, за наслідками перевірки встановлено, що при розробленні проектної документації з реконструкції гаражу містобудівні умови та обмеження щодо забудови земельної ділянки не замовлялися, матеріали технічного паспорту не використовувалися. В декларації про початок виконання будівельних робіт зазначено, що містобудівні умови та обмеження не потрібні, відповідно до п. 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за № 913/19651.

Відповідно до технічного паспорту ЗМБТІ від 06.10.2004, існуючий гараж (літера «Д») має розміри в плані - 3,63 м х 5,84 м, а відповідно до проектної документації, будівля гаражу має розміри в плані - 4,85 м х 10,34 м. Зазначене свідчить про збільшення зовнішньої конфігурації будівлі гаражу, що свідчить про необхідність отримання містобудівних умов та обмежень.

Пунктом 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначено, що для реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення містобудівні умови та обмеження не надаються.

В свою чергу, копії технічного паспорту ЗМБТІ на жилий будинок індивідуального житлового фонду по вул. Цюрупи, буд. 17 та проектної документації, розробленої ТОВ «Запорожпроект» для реконструкції вищевказаного гаражу (а.с.112-115), позивачем збільшено зовнішню конфігурацію вищевказаного гаражу, тому зазначене будівництво не може відноситися до випадків, визначених пунктом 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.

Щодо доводів позивача стосовно неможливості проведення перевірки обєкта будівництва, що належить їй на праві приватної власності, оскільки з моменту подання декларації про початок будівельних робіт сплинуло три місяці, суд зазначає, що вказаний строк не можу бути застосований до спірних відносин, оскільки в даному випадку перевірку було проведено в позаплановому порядку на вимогу ОСОБА_2, а не з підстав перевірки декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до пп. 8 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

Таким чином, відповідач має право отримувати та використовувати інформацію та документи з метою проведення перевірок.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що безпідставними є доводи позивача стосовно незаконності дій та приписів відповідача із посиланням на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2015 у справі №331/1790/15-а, якою скасовано постанови №№ 26, 27 від 27.02.2015, винесені на підставі протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 12 та ч. 7 ст. 96 КУпАП, та закрито провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно позивача, у звязку з наступним.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Водночас, передбачене статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України.

Відтак, з урахуванням обставин встановлених під час розгляду справи, надана позивачем постанова не може свідчити про протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки та видання оскаржуваних приписів.

У звязку з вищезазначеним, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі зясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у звязку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі №808/1252/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:О.О. Круговий

Суддя:О.В. Юхименко

Суддя:Л.М. Нагорна